Українським батькам нагадують, що дистанційне навчання тягне за собою ті самі зобов’язання, що й традиційне очне навчання, а необґрунтовані перепустки можуть спричинити адміністративні штрафи.

«Журнал Житомира» повідомляє, що якщо учень пропускає 10 послідовних навчальних днів без поважної причини, школа зобов’язана повідомити про це як поліцію, так і органи опіки та піклування.

Батьки можуть виправдати відсутність дитини такими документами:

Медична довідка, якщо дитина була хвора.

Письмове пояснення від батьків, наприклад, технічні проблеми з доступом до Інтернету.

Відповідно до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, батьки, чиї діти систематично пропускають заняття у школі без поважної причини, можуть бути оштрафовані:

Перше порушення – попередження чи штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

Повторне порушення протягом року – штраф у розмірі від 1700 до 5100 гривень.

Батьки також несуть юридичну відповідальність за поведінку своєї дитини. Якщо неповнолітнього застали за курінням, вживанням алкоголю, хуліганством чи крадіжкою, це може спричинити додаткові штрафи та адміністративні наслідки.

Правова база:

Стаття 53 Конституції України встановлює, що загальна середня освіта є обов’язковою.

Закон «Про освіту» зобов’язує батьків стежити за тим, щоб їхня дитина дотримувалася шкільної програми.

Сімейний кодекс свідчить, що зневага освітою дитини може призвести до позбавлення батьківських прав.

Є батьки, які під час онлайн-уроків контролюють своїх дітей настільки, що з’являються у їхньому віконечку в Zoom. Однак такі дії зазвичай не мають позитивного характеру, а свідчать про токсичну турботу та власні страхи батьків.

Про це сказав психолог Вадим Колесніков у ефірі подкасту “Говоримо про освіту з ОДМ”. За його словами, вчителі завжди відчувають, коли батьки справді прагнуть бути залученими у навчальні та освітні процеси своїх дітей, а коли роблять це лише на словах, а по факту лише критикують та контролюють.

Також педагоги бачать, що деякі успіхи дитини – це не її результати, а мами або тата. Варто зрозуміти мотиви таких батьків.

“Насправді, мама контролює не лише дитину, а й учительку, клас, хто як відповідає, чи об’єктивні оцінки ставить педагог. Це недовіра, страх до життя, очікування несправедливості і прагнення бути на “стрьомі”. Учитель це бачить і йому варто налагодити з такою мамою певне співробітництво. Обов’язково треба говорити, що частину роботи дитина має виконувати самостійно: “Не можу поставити високу оцінку, коли третину роботи дитина не робить сама”, – зазначив психолог.

Він порадив учителям “брати таких мам у колаборацію” або давати їм завдання для усього класу, наприклад, створити якийсь мерч. Таким чином мама буде задіяна у навчальному процесі і перестане боятися школи.

“Така мама має бути задіяна у процесі, тоді вона не лише відчує себе важливою, а й буде бачити, що у неї щось виходить і буде менше боятися школи. Такий гіперконтроль і токсична турбота – це від страху. На світі є один страх – померти, а усе інше – його прояви. А людина помирає, коли не справляється. Тобто це страх не впоратися. Варто такій мамі казати: “Ви справляєтеся добре, ви молодець, але хай завдання дитина виконує сама”, – додав Колесніков.

Українські школярі 6-8 класів стикаються з серйозними проблемами в навчанні, зокрема у математиці. Як пояснив Андрій Миляника, заступник директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, головна причина полягає у слабких навичках вдумливого читання.

Діти часто не розуміють умов задач, а це впливає не лише на успішність у математиці, але й на інші предмети.

“Якщо учень читає вдумливо, він розуміє задачу до кінця і знає, що від нього вимагається. Але доки є проблеми з читанням, успіхів у навчанні чекати складно”
– наголошує експерт.
Дистанційне навчання також залишило свій відбиток. Воно суттєво знизило мотивацію до навчання і посилило труднощі, з якими діти стикалися ще в початковій школі. Помилки та пропуски на ранніх етапах лише накопичуються, створюючи серйозні прогалини в знаннях на старших етапах.

Миляника підкреслює, що у математиці всі теми взаємопов’язані. Якщо дитина не засвоїла базові поняття, це неодмінно ускладнить розуміння наступних тем. В результаті учень не лише відстає у математичних знаннях, але й втрачає впевненість у собі.

Проблема комплексна і потребує системного підходу. Важливо не лише покращувати навички читання, але й мотивувати учнів до навчання та підтримувати їх на кожному етапі. Лише так можна забезпечити якісну освіту, яка допоможе школярам успішно розвиватися.

Українські школи готуються до можливих зимових відключень електроенергії, забезпечуючи генератори та адаптуючи розклад уроків, з можливістю переходу на дистанційне навчання у разі потреби.

Як повідомляє Міоносвіти, приблизно 80% шкіл тепер мають генератори, проте їхня здатність підтримувати роботу під час відключень багато в чому залежить від систем опалення.

Заступник міністра Андрій Сташков зазначив, що школи, оснащені як генераторами, так і власними котельнями, краще підготовлені до забезпечення постійного тепла та світла.

Але школи, які залежать від централізованого опалення, особливо у великих містах, можуть мати проблеми, якщо централізовані системи не зможуть працювати під час відключень. Це може призвести до того, що деякі навчальні заклади перейдуть на дистанційне навчання, якщо вони не зможуть підтримувати адекватну температуру у приміщенні чи освітленні.

В даний час близько 7600 шкіл мають деяку можливість працювати під час відключень електроенергії, і очікується, що ця кількість зростатиме в міру продовження підготовки.

МОН рекомендує школам коригувати час уроків відповідно до світлового дня, щоб максимально використовувати природне освітлення та скоротити залежність від штучного освітлення.

У разі серйозних відключень електроенергії школам рекомендується підтримувати стабільну температуру, а в критичних ситуаціях може знадобитися перехід на онлайн-навчання.

В українських школах в одному класі можуть навчатися одразу чотири категорії школярів – ті, хто навчається онлайн, ті, хто повернувся до очної освіти, діти, які виїхали за кордон, а також діти з окупованих територій. У таких умовах навантаження на вчителя вчетверо більше, ніж має бути.

З цієї причини у Міністерстві освіти планують запровадити з 1 вересня 2025 року обов’язкове навчання різних категорій учнів окремо – залежно від формату здобуття знань чи місцезнаходження. Про це розповіла заступниця глави МОН Надія Кузьмичова в інтерв’ю ЗМІ.

“Через широкомасштабну війну ми маємо ситуацію, коли в класах навчаються одночасно чотири різні категорії дітей. Це означає, що вчителю в класі потрібно витрачати вчетверо більше часу”, – сказала посадовиця.

Вона пояснила, що перша категорія школярів (таких більшість в Україні) навчаються офлайн або у змішаному форматі – наприклад, в один тиждень вчаться очно молодші діти, другий тиждень – старша школа. Тоді інші – дистанційно.

Друга категорія – діти, які навчаються лише онлайн та числяться у цьому ж класі. Це переважно діти, які виїхали в інші області, але продовжують навчатися в тій же школі, що й раніше. У цьому класі також можуть бути умовно п’ять учнів, що перебувають за кордоном. Вони не завжди можуть відвідувати урок, тому що в цей час вони мають заняття в умовній школі у Варшаві.

Четверта категорія – діти, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях та теж навчаються у наших школах дистанційно.

Усі ці категорії учнів, заявила Кузьмичова, мають бути розведені за окремими класами чи формами навчання – якщо це очне навчання, то вчитель працює лише з очною аудиторією, якщо онлайн, то лише окремі дистанційні класи.

“В умовній полтавській школі було два п’ятих класи по 24 дитини. Якийсь із цих класів стає очним: в ньому вчаться діти і з першого, і з другого класу. Бо фізично туди ходить лише 20 учнів. Ведуть заняття ті вчителі, які працюють з цими дітьми. Діти того ж року навчання, але які не в Полтаві з різних причин не збираються поки повертатися, навчаються дистанційно”, – пояснила заступниця міністра.

Також є ті, хто переїхав, наприклад, до Ужгорода і не йде до місцевої школи, а продовжує навчання онлайн. Вони мають навчатися окремо, не з тими, хто зараз сидить за партами, додала Кузьмичова.

Навчальний рік 2024-2025 у школах розпочнеться 2 вересня. Що треба знати про його особливості та нововведення, зібрав “Ми – Україна”.

Які дати навчального року 2024-2025?
Тривалість навчального року Кабінет міністрів визначає своєю постановою. Для закладів загальної середньої освіти її встановили з 2 вересня 2024 р. до 30 червня 2025 р. Протягом липня були дискусії між керівниками в окремих регіонах, де навчання хотіли розпочати раніше, зробити деякі суботи робочими через проблеми з електрикою, та урядовцями. У Міносвіти сказали, що можливість для маневру є на місцях.

“Педрада може ухвалювати скільки днів на тиждень навчатимуться учні, скільки разів на рік канікули і яка тривалість. Зрозуміло, все буде коригуватися після проходження зими. Будемо бачити, скільки учні не навчалися через відсутність світла”, – пояснив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків.

За організацію початку навчання відповідають обласні військові адміністрації разом із засновниками закладів. Але й за закладами освіти також закріплені повноваження, і кожний конкретний встановлює:

тривалість та структуру року, тобто за четвертями, семестрами, триместрами, півріччями;
тривалість навчальних тижнів, днів, занять, перерв між уроками;
тривалість канікул, яка не може становити менше 30 днів.
Визначати початок і завершення канікул можуть на місцях, тому рекомендовані дати на новий навчальний рік можуть змінюватися. Орієнтовні строки:

28 жовтня – 3 листопада 2024 р. – осінні канікули;
30 грудня 2024 р. – 10 січня 2025 р. – зимові канікули;
24 березня-30 березня 2025 р. – весняні канікули;
30 травня-31 серпня 2025 р. – літні канікули.
З огляду на можливі блекаути заклади освіти можуть корегувати усі рішення – і щодо канікул, і щодо початку уроків в залежності від того, мають чи не мають генератори, є системи автономного опалення чи їх немає.

Але загалом у МОН налаштовані якомога більше учнів вивести на очну систему – під це запустили стратегію “Школа офлайн”.

Яка форма навчання?
“Дистанційна освіта — одна з причин появи та поглиблення освітніх втрат в наших дітей. Тож такий формат не може бути довгостроковою стратегією для держави”, – попереджав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Зараз, вказують у МОН, дистанційно навчаються 600 тис. школярів в Україні та ще понад 390 тис. – за кордоном. Через комплексну політику МОН “Школа офлайн” повернути до очного навчання хочуть 300 тис. дітей. Спочатку у МОН збиралися ухвалити щодо цього та вже у новому навчальному році доволі жорсткі умови.

Був проєкт наказу №850 про порядок здобуття середньої освіти в умовах воєнного стану. Ним пропонували вже цьогоріч зобов’язати дітей-ВПО навчатися у школах за місцем фактичного проживання, а не у рідних школах дистанційно. Таких школярів понад 120 тис.

Дистанційне навчання у своїй школі дітям-ВПО хотіли дозволити тільки якщо за адресою фактичного проживання у школі немає місць. Школярів на ТОТ, які в українських школах навчаються дистанційно, хотіли перевести на екстернат або сімейну форму навчання.

Через наказ №850 піднявся шум і не тільки через зобов’язання щодо дітей, але й через потенційне скорочення вчителів. Його повернули на доопрацювання. 7 серпня в МОН ухвалили наказ №1112 про порядок та умови здобуття загальної середньої освіти в школах в умовах воєнного стану вже не з такими жорсткими вимогами.

За порядком у новому навчальному році на підконтрольних Україні територіях школи можуть навчати дітей очно із можливим застосуванням змішаної форми за двох умов:

у школі чи максимум на відстані 500 м від неї є придатні для учасників освітнього процесу укриття, до яких забезпечено доступ;
є достатня матеріально-технічна база для очної форми у тому числі із застосуванням змішаної.
Окремими рішеннями рад оборони або розпорядженнями керівників обласних військових адміністрацій, рішеннями педрад шкіл очну (денну) форму із застосуванням змішаного навчання затверджують у таких областях:

Дніпропетровська
Донецька
Запорізька
Луганська
Миколаївська
Одеська
Сумська
Харківська
Херсонська
Чернігівська
Вчитися у навчальному році 2024-2025 учні-ВПО можуть у своїх дистанційних класах. А от з 1 вересня 2025 року, попереджають у МОН, вже за місцем фактичного проживання очно.

Школи мають урахувати особливості дистанційного навчання для дітей на ТОТ і тих, які знаходяться за межами України.

Учні на ТОТ за навчальним планом дистанційного класу мають вивчати усі обов’язкові предмети, вибіркові освітні компоненти, передбачені програмою. Вони також продовжать вчитися в своїх дистанційних класах. Але зможуть перейти на педагогічний патронаж – індивідуальну форму навчання. Це передбачає індивідуальний план занять на тиждень із вчителем: 5 годин – для учнів 1-4 класів, 8 годин – для учнів 5-9 класів, 12 годин – для учнів 10-11 класів. За кожну дитину вчителю нараховуватимуть навантаження.

“Якщо у школі є 10 учнів на патронажі й вони, наприклад, у 5–9-х класах, то це вже 80 годин навантаження. Ставка вчителя – 18 годин, відповідно ці 10 дітей – це 4,5 ставки, які розподілять між учителями різних предметів. Саме тому це дороге рішення, бо менша кількість дітей формує більшу кількість учительських ставок. Проте це значно вища якість освіти, ніж звичайний онлайн”, – пояснила проєктна менеджерка “Школи офлайн” Надія Кузьмичова.

Учні за кордоном, які вчяться дистанційно в українській школі і здобувають освіту в країні перебування, мають окремі навчальні предмети, передбачені типовою програмою. Тобто вони навчатимуть за скороченими освітніми програмами українознавчого компонента. Це програми з української мови та літератури, історії України та географії. Програми та рекомендації до них – за посиланням.

У МОН уточнили, що українські школярі за кордонам, які вчаться у місцевих школах, мають право зарахувати оцінки з інших предметів, які вивчили там.

Що відомо про нові предмети, оцінки та застосунок “Мрія”?
Оновлені та нові дисципліни. З вересня предмет “Захист України” має викладатися за оновленою програмою. Згідно із нею діти вивчатимуть види дронів та сфери їхнього застосування, домедичну допомогу в умовах бою. Вони стрілятимуть зі зброї, вивчатимуть, що таке інформаційна війна та як протистояти ворожим ІПСО.

Модулі навчання для 10-класників: основи нацбезпеки й оборони, основи планування та управління, озброєння та військова техніка, стрілецька підготовка, основи дій, комунікацій та взаємодії у бою, орієнтування на місцевості, фортифікація, домедична підготовка.

Модулі навчання для 11-класників: військові технології та їхній розвиток, стрілецька підготовка, основи дій та взаємодії у бою, інформаційна війна, домедична допомога в умовах бою, цивільне населення в кризових умовах, власна роль в обороні.

Кількість практичних занять зросте до 60%. Заняття планують раз на місяць замість 1 разу на тиждень. Проте вимоги до кількості годин зберігаються – 1,5 години на тиждень. Їх акумулюватимуть, щоб потім цілий день провести у міжшкільному осередку – тобто на одній для кількох шкіл навчальній базі зі стрілецькими тренажерами, навчальними дронами, аптечками та медичними манекенами. В Україні буде близько 1000 таких осередків (мінімум один на громаду), де діти і навчатимуться раз на місяць.

Міністр Оксен Лісовий презентував вже затверджені МОН концептуальні засади реформування історичної освіти. На черзі – дорожня карта та залучення експертів до змін. Мета – створити україноцентричний курс історії, щоправда із назвою поки не визначилися:”Історія: Україна і світ” чи “Історія України і світу” та, вочевидь, запровадять його не цього року. Проте суть буде у тому, щоб усунути повтори, не розпорошувати знання по різним предметам – у дітей має бути цілісна картинка, вони мають розуміти зв’язок і суть історичних подій, явищ і процесів, пояснив міністр.

“Уроки щастя” – курс із соціально-емоційного навчання, який мають запровадити у новому навчальному році. В результаті освоєння курсу діти здобудуть знання і навички, потрібні для здатності будувати стосунки, бути творцем свого життя, розуміння ролі людини, уміння співчувати, бути гідним правдивим, вільним і справжнім. Курс має побудувати розуміння ментального здоров’я та способів піклування про нього. База – американська програма Well-Being, адаптована до наших реалій. Курс передбачений для учнів 1-7 класів, а для учнів 7-9 класів – курс “Здоров’я, безпека та добробут”. З цього вересня програму запровадять для першокласників.

Оцінювання. У МОН скасували рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів та затвердили спільні рекомендації щодо оцінювання учнів 5-9 класів.

Критерії оцінювання, тобто 12 балів, розділяють на чотири рівні, кожен з яких складається з 3 балів:

Початковий рівень. Учень сприймає і розпізнає інформацію, відповідає на прості запитання за змістом, виконує частину простих завдань чи дій за зразком з допомогою, передає інформацію, намагається висловлювати думки однотипними фразами – 1 бал. Відтворює незначну частину інформації, знаходить відповіді на прості запитання, припускається змістовних і логічних помилок, виконує прості завдання, показує зацікавленість, комунікує за потреби – 2 бали. Усе те саме, але припускається незначних змістовних і логічних помилок, долучається до роботи в групі, висловлює думки простими фразами та просить про зворотній зв’язок – 3 бали;
Середній рівень. Учень відтворює основну інформацію, може пояснити окремі поняття і терміни, виконує завдання під керівництвом, виконує обов’язки, розподілені в групі, може надати пояснення у межах запропонованої теми – 4 бали. Частково застосовує основну інформацію, знаходить відповіді на прості запитання, може пояснити основні поняття, виконує дії за запропонованим алгоритмом, розпізнає проблеми за допомогою вчителя, підтримує спілкування у межах теми, використовує прості фрази – 5 балів. Застосовує інформацію, розуміє і пояснює основні поняття, наводить прості приклади, виконує завдання за алгоритмом самостійно, висловлює припущення, як усунути проблемні ситуації – 6 балів;
Достатній рівень. Учень знаходить у запропонованих джерелах інформацію для виконання завдань, відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією, перетворює інформацію за зразком, виконує репродуктивні й частково-пошукові види діяльності за алгоритмом чи у співпраці, розпізнає проблеми та розв’язує їх відомим способом з допомогою, співпрацює в групі, долучається до спілкування у межах теми – 7 балів. Аналізує інформацію з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує, вирізняє проблеми, відповідає, перетворює інформацію, доповнює думку, виконує окремі пошукові, дослідницькі, творчі дії, розв’язує проблеми відомими способами, активно співпрацює, запрошує до спілкування, чітко формулюючи питання та пріоритети – 8 балів. Аналізує інформацію з різних джерел, вирізняє проблеми, наводить аргументи та приклади, виконує пошукові та творчі завдання, усуває проблеми раніше засвоєними способами, активно співпрацює, ініціює спілкування та обмінюється інформацією у межах теми – 9 балів;
Високий рівень. Учень виокремлює істотну і потрібну інформацію з різних самостійно обраних джерел, вирізняє проблеми, оцінює інформацію за заданими критеріями, ставить запитання, встановлює логічні зв’язки, застосовує здобуті знання і навички в різних ситуаціях, пропонує кілька способів розв’язання проблеми, розвиває ідеї та думки, намагається укласти їх у логічну лінію – 10 балів. Узагальнює інформацію з різних джерел, оцінює її, знаходить інформацію, висловлює власну позицію та аргументує, застосовує знання і навички у нестандартних ситуаціях, здійснює різні види діяльності, аналізує дії, взаємодіє конструктивно, узагальнює головний зміст, обирає оптимальний спосіб взаємодії з іншими для вирішення спільних завдань – 11 балів. Оцінює, порівнює та зіставляє отриману з різних джерел інформацію, використовує її, застосовує здобуті знання та вміння, усвідомлює ризики і прогнозує наслідки, аналізує свої дії, планує подальший поступ, ініціює, планує та організовує співпрацю, виступає посередником у спілкуванні, демонструє толерантність до різних точок зору і надає іншим роз’яснення – 12 балів.
Застосунок “Мрія”. Ще у вересні минулого року президент Володимир Зеленський анонсував цей застосунок для вчителів, учнів та їхніх батьків. Для дітей “Мрія” покликана надавати інформацію про освітні програми та курси, відеоматеріали, варіанти позашкільної активності, олімпіади, графік як занять, так і різних гуртків та позашкільних заходів. Для батьків у першу чергу буде інформація щодо успішності, платформа для спілкування із вчителями. Для вчителів – матеріали для уроків, спецкурси, журнал, домашні завдання, розклад.

Одним із найголовніших фішок має стати цифровий дитячий документ, Мрія ID, аналогічний тому, що є у “Дії”. Зараз “Мрія” у якості пілоту тестується в окремих школах. Запустити застосунок мають восени, з вересня.

Що буде з ДПА та НМТ?
Із остаточним рішенням щодо державної підсумкової атестації та національного мультипредметного тесту в Україні не поспішають – станом на початок навчального року у нас зазвичай є очікування, прогнози та чутки, а не готові рішення.

У 2024 році узгодили пілотний проект з оновленої ДПА для вибірки учнів 4 класів. Є вірогідність, що у 2025 році ДПА для 4 класу буде у повноцінному форматі. Також є намір зробити пілот у 2025 році з ДПА для вибірки учнів 9 класів. Плануються письмові та усні завдання з п’ятьох предметів: українська мова, математика, іноземна мова, історія України та природничі науки. Про повноцінний повномасштабний запуск для усіх 9-класників поки не йшлося.

“На наступний рік національний мультипредметний тест планується поєднати з державною підсумковою атестацією, – попередив вже 11-класників директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко, – Я знаю, що це питання зараз дуже жваво обговорюється, і воно може “вистрілити”, а звідси уже перед нами постане завдання. Якщо це рішення буде прийнято, то кількість учасників НМТ автоматично і миттєво збільшиться відсотків на 20. Якщо буде поєднане НМТ і ДПА, то учням діватися буде нікуди. Бо без державної атестації ніхто не отримає документ про загальну середню освіту”.

Тобто наступного року НМТ для випускників шкіл може стати обов’язковим. Національний мультипредметний тест – наступник ЗНО, а саме у формі ЗНО раніше проводилася ДПА.

Також є чутки й щодо змісту НМТ-2025. Цього року абітурієнти складали чотири предмети – три обов’язкові (математика, українська мова та історія України) і один на вибір. Скорочення кількості предметів не має відбутися, а от збільшення прогнозували.

Влітку 2023 року заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький казав, що за два роки кількість предметів НМТ можуть збільшити до п’яти, додавши ще один предмет на вибір. Проте в УЦОЯО зауважили, що в такому разі тестування буде складно влаштувати протягом одного дня і це призведе до проблем із логістикою учасників. А також більша кількість предметів – це додаткові ресурси та підготовка.

“Доведеться подорожувати і розв’язувати через це фінансові та логістичні питання, – сказала директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко, – Тому мені здається, що до 5 предметів для всіх учасників точно не готові ні вони, ні система у межах тих умов, в яких ми перебуваємо”.

Її прогноз – можлива та заздалегідь анонсована зміна моделі тестування вже після перемоги. Тоді можна буде складати один предмет в один день і говорити зокрема про п’ять предметів.

Вакцинація захищає від кору. Водночас деякі діти не можуть вакцинуватися через медичні протипоказання.

І для того, аби вони могли безпечно відвідувати громадські місця: школи, дитсадки, дитячі табори, спортивні секції, інші діти, у яких немає протипоказань, мають бути вакциновані за календарем щеплень. Проте в Україні проблема зі створенням колективного імунітету. Про це повідомили в МОЗ.

“Якщо батьки відмовляються вакцинувати дитину, у якої відсутні протипоказання до вакцинації, то вона може реалізовувати своє право на навчання дистанційно чи за індивідуальною формою навчання (наприклад, сімейною)”, — наголошують у Міністерстві охорони здоров’я.

У МОЗ зазначають, чому так важливо, щоб діти в колективах були щеплені:

Це захистить їхнє життя та здоров’я, адже вакцини розробляють для захисту від інфекцій, які можуть серйозно нашкодити здоров’ю дитини.

У дитячих колективах дуже високий ризик поширення різних інфекцій, якому можна запобігти лише шляхом створення колективного імунітету.

Невакциновані діти ставлять під загрозу здоров’я дітей, які через серйозні захворювання мають протипоказання до вакцинації від окремих хвороб, і тому можуть покладатися лише на захист, який дає колективний імунітет.

Якщо охоплення вакцинацією зменшується, це призводить до спалахів хвороб.

Якщо дитина не має щеплень від кору або інших щеплень, які визначені календарем, українці можуть звернутися до сімейного лікаря, щоб наздогнати пропущене. Він розробить індивідуальний графік вакцинації з урахуванням віку. Вакцина є в наявності.

Прем’єр розповів подробиці про зміни для школярів за кордоном.

Вже зовсім скоро школярі розпочнуть навчання, але через рашистських терористів багатьом дітям доведеться знову вчитися дистанційно. Про те, що зміниться у навчальному році, розповів глава уряду Денис Шмигаль.

Він заявив про те, що в Україні вводиться нова форма навчання у вибраній дистанційній школі у кожній області.

Шмигаль наголосив: “Учні, які перебувають за кордоном, вивчатимуть український компонент шкільної програми. Він займатиме 6-8 годин на тиждень. Решту предметів вони зможуть опанувати в школах країн, де наразі проживають. Цю частину навчання їм зарахують автоматично”.

Прем’єр також розповів, що на цей момент за межами України перебувають близько мільйона дітей, і додав, що наше завдання – зберегти їхній зв’язок із Батьківщиною та сприяти поверненню додому.

Нагадаємо, заступник міністра освіти та науки України Андрій Сташків поінформував, що приблизно 80-85% шкіл у країні розпочнуть новий навчальний рік в очному чи змішаному форматі.

У першому півріччі 2022-2023 навчального року лише 15% закладів освіти працювали очно, 33% – дистанційно, а 51% – змішано.

Сташків зазначив, що станом на 1 вересня 2023 року в країні не буде 100% показника офлайн-навчання у всіх школах, оскільки є навчальні заклади на прифронтових територіях, зокрема, у Харківській області й вони постійно перебувають під обстрілами, а в день буває по 4-5 повітряних тривог.

Українцям розповіли, у яких сферах школи переведуть на дистанційне навчання.

Як стало відомо нещодавно, що в деяких областях України школи будуть переведені на дистанційне навчання. Інформація про це з’явилася на сайті RBC.

Отже, зазначається, що дистанційно діти навчатимуться 8 та 9 травня, проте не у всіх регіонах країни, а лише певних областях. Пов’язано це з безпекою школярів, оскільки на ці дати можливий черговий обстріл дивним терористом.

Так ось, відповідне рішення вже було ухвалено у наступних областях.

У Полтавській області. “Відповідно до рекомендацій Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА, враховуючи можливі провокаційні обстріли з боку РФ, заклади загальної середньої та позашкільної освіти Полтавської міської територіальної громади 8 та 9 травня працюють у дистанційному форматі, заклади дошкільної освіти працюють у звичному режимі”, – сказано у повідомленні Полтавської ОВА.

У Кіровоградській області. Також на дистанційне навчання 8 та 9 травня будуть переведені діти у Кіровоградській області.

“Знаємо, з яким підлим, цинічним, підступним ворогом боремося. Життя та безпека людей, особливо дітей, для нас – найголовніше”, – заявили у Кіровоградській ОВА.

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків вважає, що навчальний рік у громаді розпочнеться або у змішаному форматі, або онлайні.

Про це він розповів під час ефіру на радіо Західний полюс 4 серпня, пише Галка.

Всі школи та садочки перевірені. Є зауваження. Над ними працюють, є виділенні додаткові кошти. Але я думаю, що сьогодні ситуація є така, що все-таки будемо починати навчальний рік або онлайн, або змішане навчання, – сказав мер.

За його словами, у громаді провели опитування серед батьків щодо формату навчання.

Близько 70% батьків виступили за онлайн навчання, а близько 30% – за очне. Тільки у 8 школах більшою мірою виступають за денне навчання. При чому з 8 закладів 6 – це сільські школи. Така от ситуація на сьогодні, – пояснив Марцінків.