Богородиця, Богоматір, мати діва Марія, матір Ісуса Христа… вона вважається «молитвенницей», заступницею за жінок перед Богом.

Історія свята.

Свято встановлене Церквою у IV столітті і є першим двунадесятим святом церковного року, бо за старим стилем церковний рік починається 1 вересня. Про обставини, пов’язаних з цією подією, пояснило нам Переказ.

У невеличкому галілейському місті Назареті жила стара подружня пара — Іоаким і Анна. Обоє були праведні і благочестиві. Святе подружжя Іоаким і Анна довгий час були бездітні і плакали про те, що у них немає дітей. Одного разу Іоаким у велике свято приніс в Єрусалимський храм дари Господу Богу. Але священик не захотів прийняти дарів Іоакима, тому що він був бездітний, а діти вважалися благословенням Божим.

Тим часом дружина його, колишня вдома, теж почула, що первосвященик в храмі відмовився прийняти їх дари через бездітність. Вона дізналася також, що чоловік її, засмучений і плачу, пішов у пустелю, і сама заплакала. Анна пішла у свій сад, сіла під лавровим деревом, зітхнула і, глянувши на небо повними сліз очима, помітила вгорі, на дереві, гніздо, в якому пищали маленькі пташенята. «Навіть птахи мають дітей, а у нас немає такої розради в старості», — подумала Анна.

Раптово їй з’явився ангел Господній. Він сказав: «Ти зачнеш і народиш Дочку, благословенну, вище всіх. Через Неї отримають благословення Боже і всі земні народи. Через Неї буде дано всім людям Порятунок. Ім’я Їй буде Марія».

У той же самий час ангел з’явився в пустелі й Іоакиму. Він сказав: «Іоаким! Бог почув твою молитву, і Він любить дарувати тобі Свою благодать. Твоя дружина Анна зачне і народить тобі Дочку, яка буде радістю для всього світу. Ось тобі знак, що я говорю тобі правду: йди до храму до Єрусалиму, і там, біля Золотих воріт, знайдеш свою дружину Анну, якій я сказав те ж саме».

Здивований Іоаким, завдяки всім серцем Бога, з радістю поспішно відправився в Єрусалим, до храму. Там, як сказав йому ангел, він побачив Анну, молиться Богу біля Золотих воріт, і розповів їй про ангела. Вона також розповіла чоловікові про все, що бачила і чула про народження Дочки. Помолившись і поклонившись Господу Йому в храмі, подружжя повернулося додому.

Через дев’ять місяців у Анни народилася Дочка, чистісінька і благословення. Вище всього, що було коли-небудь створено, початок нашого спасіння, наша заступниця перед Богом. Про різдво Її раділи небо і земля. З нагоди Її народження Іоаким приніс Богові великі дари і жертви, отримав благословення первосвященика, священиків і всіх людей за те, що удостоївся благословення Божого. Потім він влаштував у своєму будинку великий бенкет, і всі веселилися і славили Бога.

Свята Церква справедливо називає Іоакима і Анну Богоотцями, тому що від Пресвятої їх Дочки діви Марії народився Ісус Христос.

Традиції: що потрібно робити в цей день

Богородиця, Богоматір, мати діва Марія, матір Ісуса Христа. Вона вважається «молитвенницей», заступницею за жінок перед Богом.

Це свято так і називався, Свято Врожаю. Чим більше урожай зібрали люди, тим довше тривало свято. Він міг тривати від трьох днів до двох тижнів. У ці дні було прийнято ходити один до одного в гості, пригощати стравами, приготованими з того, що зібрано. І чим хлібосольні буде стіл, тим краще урожай буде в наступному році. Таким чином намагалися задобрити природу, щоб наступний рік був не гіршим, ніж цей.

У гості до молодих – уму розуму вчити. Коли всі збиральні роботи закінчені, в народі починали грати весілля. Так от, якщо на селі нещодавно була зіграна весілля, то в цей день всі люди похилого віку, які живуть на селі, йшли до молодятам. Звичайно ж, до молодим обов’язково приходили і їх батьки, бабусі і дідусі. Молода господиня повинна була розстаралися в цей день, накрити багатий стіл, привітати рідних і сторожив. Прожили довге життя люди, пригощалися і молодих вчили, як жити, що і як правильно робити. До речі, саме на таких посиденьках молодим і передавалися знання у вигляді народних прикмет. І якщо молоді не цуралися, а слухали і мотали на вус, то і життя в них після цього складалося просто чудово, як в сімейному плані, так і в матеріальному.

В давні часи жінки рано вранці намагалися піти на річку і зустріти цей день біля води. Вважалося, що якщо вмиється жінка в цей день водою до сходу сонця, то вона буде красива до самої старості. А якщо дівчина вмивалася до сходу сонця — бути їй в цьому році просватанной.

Онови вогонь, щоб життя була благополучною. Була така прикмета, що з цього дня життя людське починає нове коло, який триватиме один рік. Такі кола починалися щоосені у цей день. Такий от своєрідний Новий рік. Зазвичай в будинках на селі обов’язково горіла, так звана, чергова скіпка, яку ніколи не гасили, а підпалювали від неї нову. Сірників тоді не було. Але в цей день було прийнято цю скіпу гасити і запалювати заново. Вважалося, що якщо так вчинити в цей день, то всі хвороби і неприємності залишаться в минулому. А в новий рік ви візьмете з собою тільки все найкраще, а те, чого хочете позбутися, залишиться в старій життя.

Віруючий молиться – Богородиця посміхається. В такий день в народі було прийнято молитися до Пресвятої Богородиці про все, що тривожило душу. Вважалося, що жодна молитва, промовлена в цей день, не залишиться без уваги. Хоча, слід зазначити, що в який би день не звернутися до Богородиці – вона завжди допоможе, якщо людині потрібна її допомога. Але в цій прикметі йдеться не про те, щоб звертатися до Пресвятої Діви з проханнями. Мається на увазі, що Богородиця радітиме, якщо віруючі просто будуть підносити їй подячні молитви.

Що не можна робити:

Одним з важливих моментів є те, що на Різдво Пресвятої Богородиці не слід вживати м’ясо і непісну пишу, а також алкоголь. В цей день потрібно дотримуватися посту, відмовитися від фізичного навантаження, домашньої роботи, сварок з близькими людьми, осуду. Близькі, родичі, друзі збираються разом на Різдво Пресвятої Богородиці.

Що роблять в цей день ми вже говорили. Але хотілося б доповнити, що православні люди повинні не тільки молитися і постити, але і дотримуватися душевну чистоту, робити добрі справи, допомагати словом і теплотою душі.