Пам’ятаєте старі добрі часи, коли нам відводили “12 років, щоб врятувати планету”?

Схоже, нині зростає розуміння того, що наступні 18 місяців матимуть вирішальне значення у боротьбі з глобальним потеплінням.

Минулого року Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) повідомила, що для того, щоб утримати до кінця століття приріст глобальної середньої температури на рівні нижчому за 1,5°C, необхідно до 2030 року скоротити викиди двоокису вуглецю на 45%.

Проте, сьогодні спостерігачі визнають, що рішучі політичні кроки, які дозволять скоротити викиди СО2, необхідно вжити вже до кінця наступного року.

Про те, що 2020 рік – це крайній термін, говорив один з провідних вчених-кліматологів ще в 2017 році.

“Математичне моделювання змін клімату – річ уперта: планету не можна вилікувати протягом наступних кількох років, але можна смертельно поранити через необачність до 2020 року”, – сказав Ганс Йоахім Шеллнгубер, засновник і нині почесний директор Потсдамського інституту вивчення кліматичних змін.

“Я переконаний, що наступні 18 місяців визначать нашу здатність утримати кліматичні зміни на прийнятному рівні і відновлювати природу для нашого виживання”, – сказав британський принц Чарльз під час зустрічі міністрів закордонних справ країн Співдружності.

Чому наступні 18 місяців такі важливі?
У грудні 2015 року в Парижі була підписана Кліматична угода щодо утримання приросту середньої температури на планеті на рівні, що значно нижчий за 2 °C, однак прагнучи досягти показника у 1,5 °C.

Для цього учасники угоди пообіцяли удосконалити свої плани щодо скорочення викидів СО2 до кінця наступного року.
Паризька угода також має на меті утримати глобальну температуру на Землі в межах 2°С до 2100 року.

Однак, сучасні об’єми викидів парникових газів призведуть до зростання глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року.

А оскільки планування зазвичай розробляється на термін від п’яти до десяти років, тому, щоб досягти скорочення викидів вуглецю на 45% до 2030 року, країни мають скласти чіткі плани до кінця 2020 року.

Які кроки?
Першим серйозним кроком стане Саміт з кліматичних дій, який відбудеться в Нью-Йорку 23 вересня. Його скликає Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш.

Пан Гутерріш закликав світових лідерів виступити не з промовами, а з пропозиціями і реальними планами щодо скорочення викидів парникових газів.

Після цього, у грудні 2019 року, у столиці Чилі Сантьяго відбудеться Всесвітня кліматична конференція ООН КС25.

Її мета – обговорити вже досягнуті результати і рухатися далі.

Не все так погано?
Чи то під впливом аномальної спеки, чи рішучості 16-річної шведської школярки Грети Тунберг, яка вийшла на одиночний страйк до парламенту, щоб привернути увагу до проблем клімату, чи активних дій соціально-політичного руху Extinction Rebellion, та ставлення суспільства до проблем клімату значно змінилося.

Люди вимагають серйозних дій, і політики в багатьох країнах усвідомили ці зміни.
Паризька угода також має на меті утримати глобальну температуру на Землі в межах 2°С до 2100 року.

Однак, сучасні об’єми викидів парникових газів призведуть до зростання глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року.

А оскільки планування зазвичай розробляється на термін від п’яти до десяти років, тому, щоб досягти скорочення викидів вуглецю на 45% до 2030 року, країни мають скласти чіткі плани до кінця 2020 року.

Які кроки?
Першим серйозним кроком стане Саміт з кліматичних дій, який відбудеться в Нью-Йорку 23 вересня. Його скликає Генеральний секретар ООН Антоніо Гутерріш.

Пан Гутерріш закликав світових лідерів виступити не з промовами, а з пропозиціями і реальними планами щодо скорочення викидів парникових газів.

Після цього, у грудні 2019 року, у столиці Чилі Сантьяго відбудеться Всесвітня кліматична конференція ООН КС25.

Її мета – обговорити вже досягнуті результати і рухатися далі.

Не все так погано?
Чи то під впливом аномальної спеки, чи рішучості 16-річної шведської школярки Грети Тунберг, яка вийшла на одиночний страйк до парламенту, щоб привернути увагу до проблем клімату, чи активних дій соціально-політичного руху Extinction Rebellion, та ставлення суспільства до проблем клімату значно змінилося.

Люди вимагають серйозних дій, і політики в багатьох країнах усвідомили ці зміни.
Лише кілька тижнів тому у Бонні демарш Саудівської Аравії продовжився. Під час чергової сесії кліматичних переговорів ООН Саудівська Аравія знову відмовилася визнавати доповідь МГЕЗК, що викликало невдоволення малих острівних держав і країн, що розвиваються.

Не кліматом єдиним
Рішення з питань зміни клімату, які ухвалять найближчим часом, матимуть вирішальне значення, однак, є й інші заходи, які визначатимуть шляхи збереження видів та захисту океанів в найближчі десятиліття.

На початку року експерти дослідили і оцінили екологічні втрати через діяльність людини. Результати дослідження приголомшили світ.

Звіт IPBES (глобальний орган, що займається оцінкою біорізноманіття) свідчить, що сучасне суспільство знищує флору і фауну безпрецедентними темпами, і близько мільйона видів можуть бути безслідно втрачені вже в найближчі десятиліття.

Щоб протистояти цьому, наступного року уряди країн світу зустрінуться в Китаї, щоб домовитися про угоду, яка захистить екосистему планети.

Якщо згода буде досягнута, то, ймовірно, буде зроблено наголос на органічному землеробстві та рибальстві та обмеженні вирубки лісів.

Крім того, наступного року відбудеться зустріч учасників Конвенції ООН з морського права для обговорення нового договору з використання світового океану.

Якщо все це відбудеться, світ матиме шанс на збереження природного середовища.

Але виклики – величезні, а політична участь – нерівномірна.

Тож, розслаблятися не варто.

У 2017 році в атмосферне повітря області потрапило 198,3 тис. т забруднюючих речовин, що на 0,8% більше, ніж роком раніше.

Головне управління статистики інформує, що основними забруднювачами повітря залишаються підприємства м.Бурштина, на які припадає 80,7% загальнообласних викидів; частка м.Калуша складає 10,1%, Надвірнянського, Долинського та Богородчанського районів – 2,4–1,1%, решти міст та районів – менше 1% кожного

Зменшення викидів в атмосферне повітря порівняно з 2016 роком відбулося у Верховинському (на 0,3%), Богородчанському (на 4,9%), Рожнятівському (на 5,7%), Снятинському (на 12,7%), Тлумацькому (на 22,8%), Рогатинському (на 32,7%) районах, містах Івано-Франківську (на 0,1%), Коломиї (на 1,1%) та Бурштині (на 5%).

У Тисменицькому, Косівському, Галицькому районах та містах Яремче і Болехові обсяги викидів забруднюючих речовин збільшено на 0,1–9,5%, у Калуському, Долинському, Городенківському районах – на 10,3–16,3%, у Коломийському, Надвірнянському районах та м.Калуші – у 1,6–1,9 раза.

Крім того, у повітряний басейн області надійшло 12 млн.т діоксиду вуглецю (на 6,2% більше, ніж у 2016 році), де 72,8% склали викиди від стаціонарних джерел забруднення підприємств м.Бурштина. У розрахунку на квадратний кілометр території області щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення склала 14,2 т (у 2016р. – 14,1 т).

У територіальному розрізі найбільше у розрахунку на квадратний кілометр викинуто забруднюючих речовин у містах Бурштині (14,6 тис.т) та Калуші (308,4 т); у м.Івано-Франківську, м.Коломиї, Надвірнянському, Долинському, Богородчанському районах щільність викидів становила 5,3–2,7 т на квадратний кілометр, в Галицькому, Тисменицькому та Калуському районах – 2,1–1,2 т, у Рожнятівському, Рогатинському, Косівському, Снятинському, Городенківському, Коломийському, Тлумацькому районах, м.Болехові та м.Яремче – 0,9–0,1 т; у Верховинському районі у розрахунку на квадратний кілометр викинуто менше 100 кг забруднюючих речовин.

У розрахунку на одну особу в області в атмосферне повітря потрапило 143,8 кг забруднюючих речовин проти 142,4 кг у 2016р. Найбільше забруднюючих речовин у розрахунку на одну особу викинуто підприємствами міст Бурштина (10,6 т) та Калуша (300 кг); у Долинському, Надвірнянському, Галицькому та Богородчанському районах цей показник знаходився в межах від 64 до 30 кг, у Рожнятівському, Тисменицькому, Калуському та Рогатинському – від 16 до 11 кг, у решті міст та районів – склав менше 10 кг забруднюючих речовин на одну особу.