Росія провела на окупованому Донбасі тотальну русифікацію, ліквідуючи українські школи і змінюючи навчальну програму.

Про це пише “Новая газета”. Зокрема, про те, що відбувається, розповіла місцева мешканка, яка раніше працювала вчителькою (щоб подивитися відео, доскролльте новину до кінця).

“У кінці 2014 року було ще наші програми і в 2015 році продовжували працювати з українськими підручниками і програмами. Єдине, з предметів “Природознавство” та “Я і Україна” прибрали, сказали замінити (в темах) Україну на Донбас у журналах. Виходила нісенітниця цілковита! Підручники ті ж, а в планах і журналах слова “Україна” не було. Це стосувалося предметів “Природознавство”, “Історія України”, “Географія України” і “Я і Україна”. Нам сказали, що якщо не можна замінити Донецьком, Донбасом якусь тему про Україну, то треба замінювати її будь-якою іншою про свій рідний край. Із вересня 2015 почали завозити російські підручники, це вже було після мене”, – поділилася вона.

При цьому, журналістам “Нової газети” вдалося з’ясувати, що в 2015 році двома білими гуманітарними конвоями в Донецьк завезли 1500 тонн російських підручників, із чого і почався інший режим навчання.

Відзначається, що в “Л/ДНР” була створена своя, “вибудувана за російськими стандартами і з російськими підручниками, система освіти з п’ятибальною системою замість української дванадцятибальною і зі своїми специфічними добавками у вигляді уроків громадянськості Донбасу, початкової військової та медико-санітарної підготовки і всілякої історії Вітчизни”.

А тим часом УКРАЇНСЬКІ патріоти, які змушені жити на тимчасово окупованих територіях, вважають російських найманців покидьками і вбивцями.

У суботу, 10 вересня в Донецьку відбувся похорон одного з ватажків «ДНР», який замість “водяри” випив невідому речовину, отруївся і помер (здох як собака).

Невимовний смуток із приводу загибелі “кончіни” одного з ватажків бойовиків «ДНР» з банди «Кальміус» Алєксандра Нємоґая висловив депутат міськдуми раSSєйського Ростова-на-Дону Анатолій Котляров. Останній про смерть друга повідомив 8 (!) вересня.

Про справжню дружбу (“дєльож бабла”) свідчить нагрудний знак “За заслуґі”, яким Нємоґай особисто нагородив Котлярова.

При цьому, сепаратистські ресурси стверджують, що Нємоґай помер 9 (!) вересня, а не 8-го. Крім того, вони стверджують, що “хєнєрал” пішов з життя від хвороби: «… сьогодні проводили в останню путь ґероя ДНР, командира артилерійської бригади «Кальміус», генерал-майора Олександра Нємоґая, який помер від хвороби на 60-му році життя. Траурна церемонія пройшла в залі Донецького державного академічного театру», – пише кремлівсько-пропагандистський ресурс «Новини НовороSSії».

Нємоґай очолював терористичне угруповання – «артилерійську бригаду особливого призначення», яка брала участь у захопленні Донецького аеропорту, здійснювала обстріли Збройних сил України на Маріупольському напрямку, в Докучаєвську і в Дебальцево. Бойовики цього бандформування контролюють Сніжне, Шахтарськ і околиці.

Чутки про загибель Нємоґая з’явилися ще в кінці серпня. Деякі користувачі соцмереж писали, що він впав у кому в результаті отруєння невідомою речовиною нервово-паралітичної дії і знаходиться в лікарні Донецька. Цю інформацію всіляко спростовували “падєльнікі” бойовика, стверджуючи, що він «живий і здоровий».

А в окупованих раSSєйсько-терористичними бандами містах сходу України поширюють антиросійські листівки.

Про це у Facebook  написала написала проукраїнська активістка Лілея Івасик.

За її словами, українські патріоти, які змушені жити на окупованих територіях, вважають раSSєйських найманців покидьками і вбивцями.

«Ось такі листівки поширюють партизани на окупованих росіянами територіях. Донбас – це Україна!», – написала вона.

Тарас Микитюк© спеціально для “Український простір Прикарпаття”

За матеріалами публікацій:

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1421156967913072&set=a.540414909320620.135067.100000563477660&type=3&theater

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1653587951623505&set=a.1410947395887563.1073741828.100009169496199&type=3&theater

https://psb4ukr.org/criminal/kotlyarov-anatolij-aleksandrovich/

Українська влада не допустить “здачі” національних інтересів при вирішенні питання про статус Донбасу! Тим більше, що реалізацію мінських домовленостей тільки односторонніми діями України забезпечити неможливо.

“Жахливо, що через півтора року після підписання мінських угод ми все ще стикаємося з серйозними проблемами безпеки на Донбасі, які повинні були бути вирішені в першу чергу”, – повідомляє портал Сharter97.

«Відсутність безпеки залишається ключовим каменем спотикання на шляху врегулювання. Припинення вогню не може бути частковим. Воно або є, або його немає. І я з жалем констатую, що його немає. Люди продовжують гинути на лінії фронту. Як військові, так і цивільні», – про це заявив Президент України Петро Порошенко 1 лютого на зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

«Російські бойовики явно не демонструють свою зацікавленість у мирі та стабільності на Донбасі, – зазначив український лідер. – Для Росії конфлікт на Донбасі є інструментом подальшої дестабілізації України. У таких умовах і обставинах не існує ніякого довіри ні в українській спільноті, ні в українському парламенті в те, що наші подальші односторонні кроки стануть взаємними».

«Мій меседж є чітким: жахливо, що через півтора року після підписання мінських угод ми все ще стикаємося з серйозними проблемами безпеки на Донбасі, які повинні були бути вирішені в першу чергу», – заявив він.

Він зазначив, що число обстрілів з середини листопада 2015 постійно зростає, у січні було 1.200 обстрілів. «У багатьох випадках підтримувані Росією бойовики використовували важке озброєння, що повністю заборонено мінськими домовленостями, і вони порушували ці домовленості, не зводячи важке озброєння, а активно використовуючи його», – підкреслив Порошенко.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, чиє завдання – контролювати дотримання вогню і відведення озброєння, стикається з постійними заборонами на її діяльність на територіях, контрольованих бойовиками. Спостерігачам «часто забороняють перевіряти місця, де має зберігатися важке озброєння, або місця, де воно було помічено». Місії також «не дозволяють відвідувати неконтрольований ділянку російсько-українського кордону», адже Росія «продовжує поставляти війська, важке озброєння і боєприпаси на Донбас через кордон і не бажає мати свідків цієї незаконної діяльності».

Тим не менш, заявив Порошенко, Україна зберігає тверду прихильність виконанню мінських угод, які залишаються «унікальними всеосяжними рамками для мирного врегулювання». Ця угода «містить чітку логіку, чіткі взаємопов’язані кроки і чіткі зобов’язання для всіх сторін».

«Український народ і я як президент України не бачимо альтернативи мінським угодами. Ми готові повністю виконати ці угоди і вимагаємо того ж від російської сторони », – сказав президент.

Порошенко також заявив, що санкції проти Росії повинні залишатися в силі, поки вона та її ставленики не виконають мінські угоди повністю і Росія не піде з Донбасу.

У переговорах Порошенко і Меркель взяв участь спеціальний посланник президента Франції Жак Одібер. Сторони домовилися, що наступна зустріч в «нормандському форматі» на рівні міністрів закордонних справ відбудеться в Парижі на наступному тижні.

Чергове засідання тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) щодо врегулювання ситуації на Донбасі запланована в Мінську 10 лютого.

Джерело – http://charter97.org/ru/news/2016/2/2/189491/

Вибори на Донбасі можливі тільки за умови повного відновлення контролю України над східною ділянкою українсько-російського кордону.

Депутати Івано-Франківської міської ради вимагають від Президента України та голови Верховної Ради не вносити в Конституцію України зміни, які узаконюють «особливості здійснення місцевого самоврядування» на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Про це сьогодні, 1 лютого, повідомив власкор IA ZIK.

«Внесення таких змін не відповідає національним інтересам нашої держави та сприятиме загостренню проблеми повноцінного відновлення державно-політичного контролю України в межах своїх суверенних територій. А наслідком такого рішення української влади буде узаконення у складі держави де-факто керованої з Москви автономії окупантів та терористів, підрив єдності та незалежності України і початок її дезінтеграції», – йдеться у звернені івано-франківських депутатів до Президента та голови Верховної ради.

Також в документі йдеться, що надання особливого статусу окупованим територіям Донбасу не має нічого спільного з реформою децентралізації і прямо суперечать статті 2 Конституції України, яка визначає, що Україна є унітарною державою. Зміни до цієї статті Основного Закону може бути ухвалено виключно на всеукраїнському референдумі за участі всіх громадян України.

Джерело – http://zik.ua/news/2016/02/01/deputaty_ivanofrankivskoi_miskrady__proty_osoblyvogo_statusu_donetskoi_668141

Ринки – найбільш живе місце в Луганську. Тут можна дізнатися, чим засмучені, а з чого щиро раді місцеві жителі. Але головна тема розмов – «республіканська» астронавтика. Першими в космос полетіли ціни.

Кілька місяців тому мені довелося повернутися до Луганська. Так склалися сімейні обставини. Виходити з дому я довгий час не наважувалася

. Не тому що страшно, скоріше – гидливо. Своїх поглядів міняти не збираюся – я громадянка України, і комфортним місто стане для мене тоді, коли сюди повернеться українська влада. Законна.

Покупки, походи по магазинах не радують, як колись. Але від них нікуди не дітися. Мимоволі підслуховуєш чужі розмови, чуєш обривки фраз. Ось недавній діалог:
– Кефір, знежирений… 21 гривня…
– З глузду з’їхати!
– Намахали всіх з цим доларом… думають, люди дурні!
І людина обриває репліку на півслові, озирається на всі боки.

Вела дитину в садок. Підслухала розмову двох дам. Одна скаржилася іншій, що молоко і молочні продукти дорожчають. А, між тим, цей продукт один з найдешевших у «ЛНР». Трохи більше став асортимент – з’явився дитячий сирок «Тьома» російського виробництва. Вартує більше 23 гривень. Схожий на українській території я купувала приблизно за 8 гривень.

І, якщо на ринку з «натяжкою», але життя повільно кипить, то торгові центри – мертве царство. Правила поведінки – як у мавзолеї. Днями забігла туди перед закриттям. Приглушене світло, неспішні продавщиці, що говорять напівпошепки – ніби в будинку небіжчик. В якійсь мірі так воно і є… До речі, асортимент на полицях такий, ніби небіжчика вже добре пом’янули.

У центрі обстановка не набагато веселіша. Думали якось сім’єю прогулятися в «Луганськ-сіті» – все-таки минуло багато часу, в Луганську як би «життя налагоджується» (принаймні, на думку адептів «русскава міра») і «не стріляють». Так от, супермаркет «Мандарин» зараз – це така невелика продуктова крамниця розміром з кімнату. Верхні поверхи торгового центру закриті. Не працює жоден магазин.

Цікавий момент був і на пошті. От уже точно з розряду «умом Россию не понять…» Є каса в гривнях, а є каса для оплати в рублях. Касир один. Черга одна. З гривнями підходять до одній касі, з рублями – до іншої. Касир у свою чергу теж встає і переходить від каси до каси! Переді мною дівчина в гривнях, далі – жінка в рублях. Касир пересіла. Потім підійшла черга іншої. Касир знову пересіла. Далі бабуля в рублях – касир пересіла і т.д.

Але повернемося до продуктів. Блокада, кажете? Фури розвертають? Ні. Товари з Україною раніше завозять в «ЛНР». Особисто я рада цьому: хоч якісь приємні дрібниці з минулого життя можна знайти в магазині.

До речі, завдяки блокаді жителі «ЛНР» нарешті оцінили якість українських товарів. Знайома, мешканка Стаханова, скаржиться, що російський «Лотос» (найдоступніший для неї тепер пральний порошок) жахливої якості, і швидше нагадує луг, ніж пральний порошок. Але звичну «Галу» вона собі дозволити вже не може, а «Тайд» і «Аріель» – з радістю прийме в якості подарунка на День народження: навколо без перебільшення – злидні.

І у всій цій безвиході люди часом не помічають небезпеку, повторюючи, як мантру: «ну, хоч не стріляють!».

Але у всій цій, здавалося б, безвиході є речі, які піднімають настрій і дарують надію, що кошмарне сновидіння закінчиться. Наприклад, на тому ж ринку проходила повз прилавка з дитячим одягом. На видному місці – дівчача українська національна (!) трійка: спідничка, жилет і вишиванка. Трохи далі дідусь розклав старі книги, прямо на асфальті. На самому видному місці – «Історія України-Руси» Грушевського.

А ще в Луганську перестали зафарбовувати українську символіку. Побачивши одне з таких мистецтв, моя дочка запитала: «Мамо, а що, Україна повернулася?».

Ще ні, але точно – вже в дорозі…

Євгенія Валентинова, педагог, місто Луганськ

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/27106620.html

У День Конституції відбулася урочиста присяга окремого добровольчого батальйону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна».

«Донбас

»… Ця назва не раз звучала у зведеннях про жорстокі бої з передової АТО і “різала ножем слух сепаратистів”, які причаїлися серед патріотів, що раділи за перемоги батальйону, в мирній, тиловій Україні. Тоді, на самому початку шляху, батальйон мав багато проблем, починаючи від нестачі бойового досвіду і закінчуючи технікою… якої просто не було.

І тим не менше, батальйон був грозою терористів. Цьому сприяли також герої з Прикарпаття – як бійці, так і волонтери.

На сьогоднішній день, “Донбас” – це повноцінна бойова група, з бронетехнікою, артилерією, технічно укомплектована і з безцінним бойовим досвідом. Їх боялися тоді, що ж буде тепер?

Слава Нації!

Джерело – http://zloy-odessit.livejournal.com/1335486.html