Привіт, мене звати Юля, я піарниця у Pingle Game Studio. В цій статті хочу розповісти про свій досвід евакуації з маленькою дитиною з України в Італію, а також про переваги та недоліки європейської країни. Всі пункти, які я називатиму, це не найгірші проблеми Італії — це просто те, що мені найбільше впало в очі, і в деяких випадках було дуже важко з цим миритися.

Почну з того, що рішення їхати з країни далось мені дуже важко. Коли перша хвиля міграції вже відбулась, і люди насправді вже стали повертатись до своїх домівок, я з 1,5-річною донькою тільки виїхали у Європу.

18 квітня ми перетнули кордон і почали пристосовуватись до італійського ритму життя.

Чому ми все ж таки поїхали? Попри те, що в квітні Україна вже здобула перемогу у першому етапі війни і вигнала рашистів з півночі, вже тоді у мене з чоловіком було розуміння, що війна швидко не закінчиться і це лише кінець початку.

У нас маленька дитина і я дуже втомилась бігати з нею по підвалах і в страху лягати спати. Тож у Європу ми вирушили за відчуттям безпеки.

В Італію нас запросила моя двоюрідна сестра, яка живе там 10 років. Тож три місяці ми жили у місті Падуя, регіон Венето (столиця регіону — Венеція). Це північ країни, який більш промисловий і розвинутий, порівнюючи з сільськогосподарським півднем Італії, а сама Падуя — досить велике і розвинуте місто.

Італія чудова країна. За ці три місяці ми з донькою встигли добре вивчити різні регіони, і зараз я з впевненістю можу сказати, що добре знаю Італію. Це неймовірно красива і цікава країна. Але жити там важко. Для себе я виділила сім головних недоліків.

1Італія живе минулим
В жодному разі не хочу применшити значення італійської культури та її вплив на культуру світову. Але мені здалось, що італійці занадто багато уваги приділяють своєму минулому, і натомість взагалі не дивляться у майбутнє.

Італійці дуже консервативні, вони важко приймають нові рішення, не куштують і не роблять нічого нового. Як приклад, кожен італієць ходить в один і той самий бар все своє життя, в якому щодня робить одне і те саме замовлення. Їхня економіка тримається на постійних клієнтах.

Як цей фактор відображався на моєму існуванні? На початку мені подобалось бути «обізнаною українкою», яка розповідає, яким життя може бути у 21 столітті. Але з часом ти розумієш, наскільки не вистачає відчуття, які всі круті навколо. Як в Києві, де кожен другий працює в крутій компанії чи має якийсь класний бізнес. До того ж хочеться виховувати дитину як раз таки з поглядом у майбутнє.

2Бюрократія
Не знаю, з якими проблемами стикались експати в Україні, намагаючись легалізувати своє знаходження тут. Але мені здалось, що в Італії отримати якісь документи в тисячу разів складніше.

Що дійсно відрізняє нашу бюрократичну систему, так це розповсюджений совок і великий шанс отримати хамство у держустановах. В Італії тобі ніхто не нахамить. Але ніхто і не зробить документи. За три місяці знаходження в Італії мені так і не видали тимчасовий прихисток. Нагадаю, що я поїхала з маленькою дитиною. Ми жили в Італії без підписаної декларації з лікарем (бо не було постійних документів). І нам просто пощастило, що ми не захворіли за ці три місяці.

До того ж коли, наприклад, Польща заявила, що закінчує видавати українцям фінансову допомогу з 1 липня, в Італії цей процес тільки почався у червні.

Знову ж таки, без документів ми не мали змогу винаймати собі окреме житло, і жили в рідних. Нам пощастило, що така можливість у нас взагалі існувала. Але проживання пліч-о-пліч з іншою сім’єю зі своїми поглядами на життя і своїми правилами — це… важко. І це також стала однією з вагомих причин, чому ми поїхали.

Окрім того, все, що українцям здається простим кроком, в Італії дуже ускладнено. Наприклад, купити сім-картку чи навіть отримати картку на знижку в супермаркеті — неможливо, якщо в тебе немає італійського податкового номера.

3Ми дуже різні
З перших днів в Італії мене не покидало відчуття, що я ніколи не стану своєю в цьому суспільстві. В нас геть інша культура, уклад життя.

Як ніколи сьогодні розумію, що українці мають бути на своїй землі. Ми тут народились і тут маємо принести користь.

Але чому я дійсно хочу навчитись у італійців, так це легкості спілкування. Все ж таки українці достатньо закриті. Ніхто не заговорить з тобою на вулиці. А в Італії все навпаки. За день, без перебільшень, до мене разів по п’ять звертались на вулиці з різних приводів. Робили компліменти мені і моїй дитині, просто обговорювали погоду, їжу і якісь інші буденні речі. Вірю, що бувши настільки відкритими, українці досягли б ще більших успіхів і досягнень.

4Клімат
Напевно комусь може здатись дивним, що на клімат Італії взагалі можна жалітись. Але коли з початку червня на вулиці стабільні +35 +38, жити так дуже важко.

Спека там відчувається інакше, більш сильно, аніж в Україні. За пару хвилин на сонці ти отримуєш опік, а одного разу я ледве не втратила свідомість від спеки. На вулиці реально знаходитись лише рано вранці чи вже після сьомої вечора.

5Сієста
Попередній пункт плавно переходить у наступний. Коли на вулиці стоїть спека, ніхто не хоче працювати. Я розумію, чого сієста взагалі з’явилась. Але, камон, на вулиці 21 століття, всюди працюють кондиціонери! Вдень, о 12:00 все навколо зачиняється, а відкривається вже після 16:00 (якщо повезе), чи навіть після 17:00. Держустанови, як, наприклад, пошта, працює в принципі до 13:00. А в липні та серпні навіть продуктові супермаркети працюють до 13:00. В неділю, ясна річ, все навколо закрито, працюють лише бари та ресторани (але і тут, будь добрий, перевір графік роботи).

Цей факт реально бісить. Аби нормально існувати в Італії, ти маєш на декілька тижнів наперед планувати будь-який свій крок.

Окремо треба розповісти про те, в якому режимі працюють заклади харчування.
З ранку працюють лише бари та булочні, де можна замовити каву і круасан. Взагалі капучино і бріош — це типовий італійський сніданок. Інші заклади НЕ працюють.

Ресторани відкриваються приблизно о 12:30 і працюють приблизно до 15:00. Вся Італія йде у цей час на обід. Далі ресторани закриваються аж до 19:00 (подекуди до 18:30), і тільки ввечері працюють на вечерю.

Сановито прокинутись о десятій, поснідати десь в кафе авокадо-тостом об 11:00, піти у справах, заїхати в купу місць, забігти в цілодобовий магазин поряд з будинком — забудьте про цю українську реальність у Європі.

6Обмежений вибір всього
В Італії я себе почувала дійсно безпомічною і з сумом згадувала, як в Україні можна розв’язати будь-яке питання. Починаючи з того, що в італійських магазинах дуже обмежений вибір памперсів (якщо пощастить їх взагалі знайти, бо в центрі Риму і Неаполя памперсів не було взагалі), до відсутності ремонту дитячої коляски. В Україні дуже розвинутий дитячий світ, і тут дійсно комфортно і цікаво жити з дитиною (окрім відсутності комфортних з’їздів для колясок).

На кожному кроці в Україні є продуктовий магазин, приватна медична лабораторія, ремонт будь-чого, дитяча артстудія, торговий центр, оптика, класна кав’ярня, нейлз-бар — в Україні дійсно багато всіх бізнесів, чого не скажеш про Італію.

7росія
Поїхавши з України, ти автоматично знімаєш з себе гарантію того, що тобі не зустрінуться росіяни на шляху.

Наші вороги люблять Італію, і, на жаль, італійці їх взаємно люблять. Напевно, наша війна трохи змінила їхні погляди, але я не можу сказати, що відчувала на собі ту підтримку, яку, наприклад, висловлюють нам зараз поляки чи литовці.

Якщо з італійцями мова заходила про Україну і війну, вони виражали свої співчуття і закривали цю тему.

Також, на жаль, росіяни продовжують подорожувати та нахабно себе вести. Лише дитина поряд зі мною стримувала мої пориви плювати їм в обличчя.

Ця стаття може стати нескінченною, якщо я буду продовжувати всі недоліки життя в Італії. Як то відсутність швидкісного інтернету вдома, високі податки, неможливість розрахуватись карткою.

Не буває ідеальних країн, це утопія. В Україні також є свої недоліки, про які ми добре знаємо: це і совок, і корупція, і відсутність чесних судів. Але саме зараз ми можемо по-справжньому все змінити, втілити весь отриманий досвід життя у Європі і розкрити нескінченний потенціал України.

Найголовніше, що ніхто крім нас цього не зробить, і ніде ми не будемо почуватись настільки на своєму місці, як вдома.

Слава Україні! Перемога буде за нами!

В Україні почали надавати тимчасове житло для переселенців. Першими отримають заповітні, хоча й тимчасові, квадратні метри найменш захищені громадяни, які втратили своє житло через війну. Щоб отримати право на тимчасове житло, переселенцям слід буде зібрати документи та подати заяву. Якщо сім’я, якій надали тимчасове житло, вчасно не отримає ордер на вселення, вона втрачає своє право на отримання нерухомості, однак може знову зайняти чергу і чекати нової можливості.

Про нюанси процедури отримання тимчасового житла для переселенців розповіла помічниця юриста практики судових суперечок Дар’я Палієнко.

Як подати заяву на тимчасове житло?
Її подає або сам переселенець, або його довірена особа (довіреність повинна бути засвідчена нотаріально). Заява має бути підписана всіма повнолітніми членами сім’ї. Вона подається до уповноваженого органу місцевої влади на тій території, де тимчасово облаштувалась та зареєструвалася сім’я переселенців.

До заяви слід додати такі документи:

Копії документів, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України ВПО та членів сім’ї (якщо подає заяву представник ВПО – подати документи, що засвідчують особу представника, та копію довіреності).
Копія довідки ВПО та копії відповідних довідок членів сім’ї (якщо такі є).
Копії документів, що підтверджують родинні стосунки заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна чи піклувальника тощо).
Копії реєстраційних номерів облікових карток платників податків (РНОКПП) заявника та членів сім’ї.
Копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності у наданні житла.
Крім того, потрібно підтвердити факт втрати власного житла, написавши заяву про це, яка має бути підписана всіма дорослими членами сім’ї.

На якій підставі ВПО можуть відмовити у взятті на облік?
Відмовити можуть у двох випадках:

якщо не буде надано весь пакет документів (за винятком випадків, якщо документи було знищено або пошкоджено);
якщо будуть надані документи з недостовірними даними.
Як формуватиметься фонд житла для внутрішніх переселенців?
Тут іде в хід будь-яка або майже будь-яка нерухомість, яку можна пристосувати під тимчасове проживання. Таким чином, фонд тимчасового житла формується з таких об’єктів:

житла, викупленого владою у колишніх власників;
новозбудованого житла;
реконструйованих будинків і гуртожитків;
переобладнаних нежитлових приміщень;
житла, яке було передано до державної або комунальної власності;
капітально відремонтованих будинків із житлового фонду;
колишніх об’єктів соціального призначення.
Хто із переселенців може розраховувати на першочергове забезпечення тимчасовим житлом?
Для цього нараховуватимуться бали. Хто отримає більше балів, той першим отримає житло. Намагатимуться насамперед забезпечити найменш соціально захищених громадян:

сім’ї з дітьми;
сім’ї, в яких є вагітна жінка;
людей, які втратили працездатність;
людей пенсійного віку
Скільки часу доведеться чекати на рішення щодо надання тимчасового житла?
Рішення ухвалюється протягом 3 робочих днів. Потім переселенець має отримати ордер на вселення. І тут обов’язково треба “вписатись” у строки! Якщо з якихось причин він не отримає цей ордер протягом 30 днів (без підтвердження поважної причини неявки), ордер віддадуть іншій сім’ї. А невдасі-переселенцю лише залишиться право повторно подавати всі папери для постановки на облік.

Шеф-редакторка передачі про подорожі “Орел і Решка” Маша Суша поділилася з підписниками страхітливими світлинами зруйнованого будинку в Ірпені, який “звільнили” російські окупанти. За її словами, росіяни “зґвалтували домівку, об*сцяли, розтерли г*вно по підлозі” та поламали те, що не вдалося винести.

Суша додала у своєму Instagram, що їй сумно через “звільнення” від багатьох речей, втім, найцінніше міститься не вдома, а у серці. “Найголовніше – це те, що я ще маю кого тримати за руку і що у мене взагалі ці руки є”, – наголосила вона (щоб подивитися відео, доскрольте новину до кінця).

Шеф-редакторка додала, що її будинок встояв та не згорів, на відміну від домівок більшості її сусідів.

“Коли розумієш що в цих домівках були люди… люди, які тримались за руки… Це жах… Я не знаю, як Росія відмиється від цієї крові й чи відмиється”, – написала Суша.

Лікар-пульмонолог про гімнастику під час хвороби, головні правила для інфікованих удома та чого категорично не можна робити після одужання

Кількість інфікувань новим штамом “Омікрон” в Україні продовжує зростати. Відтак, чимало українців знову повернуться у свої домівки на самоізоляцію з ковідом чи підозрою на нього. Особливістю цього штаму є велика схожість на звичайну застуду: багато хто хворіє у домашніх умовах, без потреби госпіталізації.

Тож, як правильно хворіти на коронавірус удома, як захистити інших від інфікування, чи варто ходити хворим на прогулянки, та як врешті повернутись до звичного життя після одужання.

Про це NTA розповів кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії Київського медичного університету, голова Всеукраїнського респіраторного клубу, торакальний хірург і пульмонолог Євген Симонець.

Домашні правила, якщо є хворий на коронавірус
Зараз коронавірус, який мутує, за своїми характеристиками, починаючи від клінічних ознак і закінчуючи швидкістю розповсюдження, дуже схожий на звичайну вірусну інфекцію, ГРВІ, грип, каже Євген Симонець.

Відтак, головні правила, яких мають дотримуватися хворі на коронавірус пацієнти, такі ж, як і при звичайних вірусних інфекціях:

потрібно обмежити спілкування зі здоровими людьми
якщо здорова людина заходить у кімнату до хворого, то має одягати маску
кімнату хворого потрібно часто провітрювати, щонайменше двічі на день: вранці і ввечері перед сном. Утім, найкращий варіант – 4 рази на день
використовувати антисептики
у хворого має бути окремий свій посуд
При цьому, якщо в сім’ї є інфікований, то всі контактні особи повинні також бути на самоізоляції.

«Тут важливу роль відіграє самосвідомість. Ці всі тези були дуже важливі на початку пандемії коронавірусу, коли інкубаційний період, від контакту з хворими до перших клінічних проявів, міг досягати двох тижнів. Зараз Омікрон, наприклад. Інкубаційний період може складати максимум три дні. Зазвичай від контактів з хворими до клінічних прояві проходить від 12 до 24 годин», – зауважив лікар.

Хворіти треба вміти правильно
«Залежуватись» в ліжку не варто

Пульмонолог Євген Симонець пояснює, якщо стан хворого не важкий, він не перебуває в стаціонарі, у відділенні інтенсивної терапії, а лікується вдома, то, звичайно, «залежуватись» пацієнту не можна.

«Ідеально – це не залежуватись. Якщо загальний стан дозволяє, немає такої сильної втоми, то можна сидіти або ходити в межах квартири чи кімнати», – радить лікар.

Проте, навіть якщо пацієнт лежить в ліжку, то найкраща позиція – це лежати на животі. Саме в такій позиції нижній відділ легень починає краще вентилюватись, відтак, пацієнт себе краще почуває і насичує більше себе киснем, ніж лежачи на спині.

Чи можна з коронавірусом іти на прогулянку

Євген Симонець каже, що враховуючи високу різницю температури повітря всередині приміщення і температури на вулиці, ходити на такі прогулянки не варто. Достатньо часто провітрювати кімнату інфікованого.

«Наприклад, на вулиці -10 градусів, а вдома +20. Різниця температури – 30 градусів. Уявіть, який це стрес для слизової дихальних шляхів, яка перебуває у стадії запалення. Тому кисню, яким можна дихати в провітреній квартирі, достатньо», – зауважив лікар.

Для чого дихальна гімнастика

«Дихальну гімнастику краще робити не на початку чи в найгостріший період хвороби, а вдаватися до неї пізніше, коли пік температурний та інтоксикаційний трішки спадає. Зазвичай, це буває на 5-й, 7-й, іноді на 10-й день від початку захворювання», – додав експерт.

За його словами, основні дихальні вправи направлені на те, щоб мінімізувати застійні явища в легенях.

«Застійні явища небезпечні тим, що коли погано вентилюються легені, то приєднується бактеріальна флора, бо ми ж дихаємо нестерильним повітрям. Навіть у нас в просвіті бронхів часто є якщо не патогенні, то умовно патогенні мікроорганізми, які через певну ситуацію, наприклад, гіповентиляцію, з умовно патогенних перетворюються на патогенні. Вони викликають навіть не вірусну пневмонію, яку ми звикли бачити у пацієнтів з ковідом, а додатково бактеріальну», – каже лікар.

Найкраще починати з найпростіших дихальних практик. Наприклад, з дихальної гімнастики Толкачова.

«Це майже як руханка в школі: руки підіймаємо вгору – вдих, опускаємо руки вниз – видих. Це один з варіантів дихальних вправ», – розповідає Євген Симонець.

Коли пацієнт адаптувався до найпростішої дихальної практики, то можна переходити на більш активну. При цьому все залежить від первинного стану хворого: займався він раніше спортом чи ні.

Так, хворий може переходити на дихальні вправи Стрельникової або ж східні дихальні практики: цігун, пранаяма. До слова, цігун – це найдавніша дихальна практика.

Одужали. Чого робити категорично не можна
Євген Симонець зауважив, що часто людина, яка одужала від COVID, особливо взимку, йде в сауну. Проте робити цього категорично не можна.

«Це різко погіршує стан. У мене є пацієнти, які через один-два тижні після одужання йшли в сауну, а після цього опинялися в реанімації. Це пов’язано з реакціями слизової дихальних шляхів на температуру. Бронхи по-іншому реагують, бо вони ще не відновились, пацієнт заходить у дихальну недостатність», – пояснює пульмонолог.

Також після ковіду певний час не можна ходити на масажі, оскільки агресивне збільшення кровообігу в зоні грудної клітки може призвести до негативних наслідків. Зокрема, як пояснює лікар, до збільшення набряку слизової оболонки дихальних шляхів, ускладненого дихання. Тому на масаж можна не швидше, ніж через місяць після одужання.

Як після COVID повернутись до спорту
Пацієнт, який переніс ускладнену коронавірусну інфекцію у вигляді вірусної COVID-асоційованої пневмонії, може приступити до мінімальних фізичних навантажень лише через місяць після повного одужання.

«Щодо фізичної активності, то згадуємо дітей в школі. Після звичайної вірусної інфекції дитині в школі давали звільнення від фізкультури на два тижні. Це була обов’язкова умова для пацієнтів, які перенесли вірусну інфекцію. Якщо пацієнт переніс пневмонію, то звільнення від фізкультури – на місяць. Така сама ситуація і з ковід-асоційованою пневмонією», – зазначив лікар.

Усі навантаження мають бути під контролем тренера. Якщо він бачить, що людина фізично не готова до навантажень, то треба проконсультуватись з лікарем, визначити рівень сатурації в стані спокої та сатурацію при фізичному навантаженні. Якщо є прояви дихальної недостатності, то пацієнту варто робити спірометрію – метод дослідження функцій зовнішнього дихання, який дозволяє визначити показників дихання.

«Ще один варіант, можливо, треба зробити контрольну комп’ютерну томографію. Проте КТ робиться для контролю не раніше, ніж за два місяці після повного одужання. Раніше немає сенсу робити, бо воно буде менш інформативне», – додав Євген Симонець.

У Полтавській області першими в Україні почали робити щеплення від коронавірусу (COVID-19) з виїздом додому. Вакцину отримають люди похилого віку.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова Полтавської обласної державної адміністрації Олег Синегубов. Пілотний проєкт запустили 14 вересня.

Чиновник сказав, що протягом 6 днів у двох селах Миргородської громади, Гаркушинцях та Петрівцях, працюватимуть волонтери, які будуть просто на вулицях людям пояснювати важливість вакцинації. Вони також відвідуватимуть людей вдома, щоб говорити про важливість щеплень. Серед волонтерів жителі цих самих громад, листоноші та медсестри.

Синегубов додав, що у двох селах живе близько двох тисяч осіб, де половина населення – це люди старші за 60 років. Літніх людей будуть спеціально підвозити до пунктів для отримання доз вакцини або робити щеплення вдома.

За результатами пілотного проєкту Міністерство охорони здоров’я розгляне рішення про впровадження його в інших областях України.

Хворим на коронавірус, які лікуються вдома, не можна приймати будь-які противірусні препарати і антибіотики без показань лікаря.

Так, перші 4-5 днів лікування COVID-19 має бути суто симптоматичним. Про це лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 Євген Дубровський розповів у бліц-інтерв’ю ТСН.ua.

За словами фахівця, хворому на COVID-19 у першу чергу слід звернутися до свого сімейного лікаря за порадами та рекомендаціями.

“COVID-19 – респіраторне вірусне захворювання. Лікується як і інші ГРВІ – силами нашого власного імунітету. Головне – не заважати і не чіпати імунну систему. Тому перші 4-5 днів лікування суто симптоматичне”, – сказав Дубровський.

Крім того, вживати будь-які противірусні препарати амбулаторно зараз заборонено, оскільки це може спровокувати неконтрольовану імунну реакцію і так званий “цитокіновий шторм” (запальна реакція, за якої відбувається атака імунітету на клітини і тканини власного організму, – ред.).

Те саме стосується й безконтрольного прийому антибіотиків.

“Ніяка профілактика антибіотиками не працює. Це доведно сотнями хворих, які поступають в госпіталі, які до цього пропили не один курс антибіотиків, але все одно надходять у стаціонар”, – застеріг фахівець.

Якщо після перших 4-5 днів симптоматичного лікування стан хворого не поліпшується, треба звернутися до лікаря, щоб пройти необхідний курс обстежень і попередити можливі ускладнення, додав Дубровський.

З приходом коронавірусу люди в паніці, адже не знають що робити та куди бігти. І якщо у важких випадках хворого госпіталізують, а родичам потрібно побути на ізоляції, то що робити, якщо в лікарню не беруть, бо випадок не найважчий? А якщо в одній квартирі з хворим живе ще купа людей? Ось вам детальна інструкція від доктора біології Кембриджського університету Уляни Баштанової.

1. Негайно виділіть хворому окрему кімнату.

Якщо ваша квартира складається лише з однієї кімнати та кухні — переїжджайте на кухню, а йому залишіть кімнату.

Приберіть з цієї кімнати всі речі, які можуть вам знадобиться — особисті речі, одяг, комп’ютер і т.д. Протріть винесені речі серветкою, змоченою у мийний засіб, а потім витріть насухо. Це дуже важливо. Там, де є вода, довше живе інфекція.

Тому, правило перше — витирайте все насухо. Правило друге — якщо боїтесь, що хворий чіпав одяг, то його можна випрасувати. Вірус гине при температурі 56С.

Після того, як ви ізолювали хворого в окрему кімнату, за можливості, продезінфікуйте весь будинок. Ні в якому разі не пилососити — тільки вологе прибирання засобами для дезінфекції. Килими краще приберіть з усіх кімнат прямо зараз, щоб потім не мучитись. Якщо у вас на підлозі килимове покриття — тільки прибирання миючим пилососом гарячою парою. Якщо у вас є кварцові чи ультрафіолетові лампи — вони дуже допомагають. Ультрафіолетове світло С (довжина хвилі випромінювання від 100 до 280 нм) прекрасно вбиває вірус.

2. У кімнаті хворого повинно бути багато пиття — термоси з гарячою водою або чайник, великі пляшки з холодною водою.
При хворобі потрібно багато пити, а вам не потрібно бігати туди-сюди з кожною чашкою.

3. Заведіть в кімнаті подвійний мішок для збору сміття (серветки, залишки їжі та інше).
Наприклад, у Великобританії збір сміття хворих COVID19 відбувається окремо від іншого. У будь-якому випадку, пакет має бути щільно упакований і зав’язаний. Сміття — джерело інфекції і для вас, і для інших людей.

4. Заведіть в кімнаті подвійний мішок для збору брудної білизни.
Вірус, як вже говорилося, гине при 56С, тому періть речі хворого при 60 градусах і вище. Якщо ваші речі витримують таку температуру — можете прати все разом.

5. У кімнаті повинні знаходитись всі ліки.
Скоріше за все, інфекція застрягне в трахеї або бронхах, тому зберіть все, що ви зазвичай використовуєте при бронхіті в окрему коробку і помістіть в кімнату хворого. І всі ліки, якими лікуєте застуду, і всі жарознижувальні — все-все зберіть і віднесіть в цю кімнату. Не бігайте по всьому будинку з кожною таблеткою чи ложкою мікстури.

6. Заведіть хворому окремий набір посуду і тримайте його в кімнаті.
І не одну чашку-ложку-тарілку, а декілька. І несіть мити, лише коли він забруднить багато посуду. Не бігайте за кожною кружкою.

Весь посуд можна загрузити у посудомийку, якщо вода там вище 56С. Якщо ви миєте посуд в раковині, то залийте посуд хворого окропом на 5 хвилин, потім помийте з миючим засобом. Раковину потім продезінфікуйте.

7. Користуйтесь детергентом (миючим засобом) чи хлоркою.
Вони чудово вбивають вірус. Звичайно, чудовим варіантом є і 70% спирт, він знищує вірус за 30 секунд.

8. Якщо вам закортіло помити підлогу у кімнаті хворого (краще б ви утримались від цього), то протирайте поверхні детергентами і одноразовими ганчірками.
Потім викиньте їх в той подвійний мішок для сміття, який стоїть в кімнаті хворого.

9. А от провітрювати кімнату хворого необхідно.
Причому не просто привідкрити вікно, а варто влаштувати справжнісінький протяг. Хай хворий полежить 3 хвилини під ковдрою. Самі не стійте на цьому протязі – він видуває інфекцію, вам не треба її на себе чіпляти.

10. Як входити в кімнату хворого?
О, приготуйтеся, це цілий процес, на який потрібно 3 хвилини.

На цвяшок з внутрішньої сторони повісьте халат з довгими рукавами. Бажано не пухнастий. Поряд покладіть рукавички. І якщо вам так не пощастило в житті, що у вас прекрасний зір, то візьміть сонцезахисні окуляри. Всі інші очкарики можуть і повинні користуватися своїми приладами денного бачення – лінзи зніміть до кращих часів.

І маску, звичайно. Тому що навряд чи ваш хворий погодиться весь час, 24 години на добу, бути в масці. Якщо погодиться — честь йому і хвала, але люди похилого віку і діти незговірливі. Їм душно, лоскотно, боляче, незручно кашляти і спати в масці, і їх можна зрозуміти. Тому надягайте маску самі.

Увійшли в кімнату, наділи рукавички, халат, окуляри, маску. На волосся б косиночку теж не завадило.

11. Як виходити з кімнати хворого?
У зворотному порядку. Зніміть сонцезахисні окуляри, косинку, халат, рукавички, маску, залиште їх у кімнаті на вішачку та виходьте. Було б добре викинути маску і рукавички в подвійний пакет для сміття. Краще б зробити перехідний шлюз з кімнати хворого в загальний простір і тримати халат та інше там. Після того як вийшли — відразу йдіть у ванну, помийте з милом обличчя, окуляри та руки. І цукерку з’їжте, ви — молодець, ви вже майже мікробіолог, вірусолог, фізіолог і імунолог разом узяті! Так тримати!

12. Загальне правило для всіх розважальних предметів — що в кімнату хворого попало, то пропало.
Книжки з його кімнати не виносити взагалі. І м’які іграшки теж. Нічого, зробленого з тканини, картону і паперу не виносити. Не бігайте по дому, показуючи всім його дитячий малюнок. Одужає дитина, вірус помре через 2-3 доби — тоді і будете хвалитися. Айпад і інші комп’ютерні іграшки краще б теж були його індивідуальні. Але якщо вже треба винести, то протирайте 70% спиртом.

13. От з ванною і туалетом є проблема.
Добре, якщо у хворого є своя ванна та туалет, тому що цей жахливий вірус в кишківнику живе так само прекрасно, як і в легенях.

Але якщо так сталося, що ви з хворим ділите ванну і туалет, то доведеться вам після нього щоразу мити туалет з хлоркою, а ванну і раковину — теж з хлоркою або з детергентом. І ручки, і вимикачі протирати зі спиртом. І заведіть йому окремі рушники, і прасуйте їх при температурі 60С або вище.

14. Ну і останнє. І вам, і хворому, треба добре спати.
Ні що так не губить імунітет так, як поганий сон. Тому застосовуйте всі заспокійливі, які ви зазвичай вживаєте, якщо нервуєте і не можете заснути.

Двоє буковинців, які через епідемію коронавірусу опинились в Італії на вулиці та шість днів жили на вокзалі, повернулися додому в селище Глибока Чернівецької області.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив голова Глибоцької ОТГ Григорій Ванзуряк, пише molbuk.ua

“Наші глибочани вже дома. Історія, за якою спостерігали більше 1 мільйона українців, завдяки добрим людям має хороше закінчення. Хлопці на обсервації пробудуть в готелі 14 днів і трохи відійдуть від Міланських труднощів, в які вони потрапили. Дякую всім хто допоміг!”, – написав Ванзуряк.

вокзалі в Мілані. Через карантин вони залишилися без роботи і жити стало ніде. Зі слів чоловіків, в Італію вони приїхали на роботу, однак через епідемію коронавірусу лишились на вулиці. В українському консульстві їх “послали” та запропонували повернутись в Україну за 500 євро. Один з чоловіків – учасник АТО, батько трьох дітей.

Українці, які виїхали на заробітки в Європу, повернуться на батьківщину.

Українці, які виїхали на роботу в Європу, масово повернуться назад. Більше того, в Україну приїдуть багато представників інших національностей. Про це в інтерв’ю заявив аналітик і експерт зі стратегії Володимир Стус, пише РБК-Україна.

За його словами, з приходом Дональда Трампа всім стало зрозуміло, що процес глобалізації завершується.

“Мій прогноз про те, що глобалізація завершується, опублікований в 2009 році. Скільки його критикували? Але ось Трамп прийшов і зараз всім зрозуміло, що глобалізація завершується”, − говорить аналітик.

Володимир Стус упевнений, що Україні є що освоювати всередині.

“А що освоювати всередині Німеччини? Що освоювати всередині Іспанії? Нічого! І в Україні, і на Заході розвиток економіки йде на три чверті за рахунок зростання бульбашок. З “мегабалом” це все впаде. Спочатку закриють вакансії, потім будуть витісняти мігрантів, а потім будуть витісняти своїх небажаних осіб. А потім вони поїдуть, і демографічна проблема України буде вирішуватися”, − вважає експерт.

На думку Володимира Стуса, в Україну приїдуть громадяни ближнього зарубіжжя.

“Спочатку повернуться ті, хто поїхав, потім ті, які близькі до нас, які давно поїхали з України, а потім ті, які не етнічно близькі і Україна введе жорстку міграційну політику, тому що вони поїдуть не тому що буде там добре, а тому що там буде погано”, − відзначає аналітик.

Сергій Притула обурений тим, що фанати приписують йому відносини

Сергій Притула та Леся Нікітюк – телеведучі, які разом ведуть телешоу “Хто зверху?”. Через постійну спільну роботу, а також появу в соціальних мережах на знімках разом, фанати почали підозрювати, що артисти перебувають у романтичних стосунках. Телеведучому, у якого є дружина і син, це не сподобалося. Притула в інтерв’ю “Фактам” спростував чутки про стосунки з телеведучою.

Народний депутат Сергій Притула розповів, з чого почалися всі ці плітки, зазначивши, що проживання по сусідству з колегою насправді дуже зручно.

“Виникає дискомфорт тільки тоді, коли Леська прибігає до нас додому в пеньюарі, фоткается зі мною, а я на милицях, з гіпсом. Прибігла каліку провідати, принесла тортик, сфоткалась, виставила в Instagram”, – розповів Притула.

Як розповідає ведучий, шанувальники стали активно писати коментарі на тему неформальних відносин між колегами по цеху.

“Що люди почали писати? “Не хіло! Ви живете разом?”. Я вранці у якій футболці домашній, а вона – в пеньюарі. Дійшло до того, що Лесина мама зайшла в коментарі і написала: “Ще що понапридумовуєте? Ще що понапишите?!”, – посміявся Притула.