Працівники податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області виявили незаконне виробництво наборів для відбору і транспортування біологічного матеріалу для тестування на наявність коронавірусу.

Про це повідомляє пресслужба ДФС.

У ДФС повідомили, що під час досудового розслідування встановлена група харків’ян, які з метою особистої наживи, у 2020 році налагодили підпільне виробництво наборів для відбору біологічного матеріалу для тестування на наявність COVID-19, які, в подальшому, через підставних фізичних осіб – підприємців поставлялися до лікарських установ.

«Вказана група осіб, з метою приховування злочинної діяльності та введення покупців в оману, в супровідних документах на продукцію зазначали інші (легальні) місця її виготовлення», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що виробництво наборів проводилось з грубим порушенням правил та норм їх виготовлення. У шахраїв вилучили засоби для тестування на суму близько 12 мільйонів, 200 тисяч одиниць готових наборів, а також сировину для виробництва ще біля 400 тисяч.

«Слідство триває. Вживаються заходи, спрямовані на встановлення осіб, причетних до організації незаконного бізнесу», – додали в ДФС.

Нагадаємо, у Херсоні за фактом закупівлі ПЛР-тестів в компанії «Укргентеху», СБУ розпочало кримінальне провадження. Вказувалося, що держустанова закупила засоби (тести), які є нерекомендованими до використання у медзакладах на підставі досліджень вірусологічної референт-лабораторії «Центру громадського здоров’я МОЗ України».

І дійсно, ще в травні ПЛР-тести «Укргентеху» досліджували на відповідність заявленим характеристикам у ЦГЗ МОЗ. Про це, зокрема, йшлося у листі ЦГЗ МОЗу.

«Заявлені виробником значення чутливості і специфічності даної тест-системи не підтверджені верифікаційними дослідженнями у практичних лабораторіях. З огляду на результати верифікації, використання такої тест-системи не може здійснюватися в установах охорони здоров’я для етіологічної діагностики COVID-19», – йдеться у документі Центру за підсумками проведених досліджень.

ДФС співпрацюватиме з Держпраці, Мінсоцполітики та Нацполіцією.

В Україні триває урядова кампанія з боротьби з нелегальним працевлаштуванням, відтак громадяни, котрі отримують зарплату”в конвертах”, залишаться без субсидій.

Про це заявив в.о. заступника голови Державної фіскальної служби Євген Бамбізов, пише obozrevatel.

Так, він зазначає, що ДФС для боротьби з тіньовою економікою активізує співпрацю з Міністерством соціальної політики. За його словами, коли відомство виявлятиме неофіційно працевлаштованих осіб, передаватиме цю інформацію до Мінсоцполітики, а там уже будуть проектувати її на отримання субсидій.

“Якщо людина, яка отримує субсидії є офіційно безробітною, виникає логічне запитання. Вона отримує доходи, не вказує їх і незаконно отримує субсидії. Ми будемо співпрацювати з Держпраці, Мінсоцполітики та Національною поліцією”, – зазначив Бамбізов.

У ДФС сподіваються, що роботодавці проявлять соціальну відповідальність стосовно працівників.

У Коломийському міськрайонному суді розглянуть справу про отримання хабара посадовцем ДФС за підробку результатів перевірки одного з підприємств задля незаконного вішкодування ПДВ.

На розгляд до Коломийського міськрайонного суду з прокуратури Чернівецької області надійшов обвинувальний акт про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 (одержання службовою особою неправомірної вигоди) ККУ. Сьогодні відбулось підготовче судове засідання по даному кримінальному проваженню.

Обвинувачений – житель села Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області, 1975 року народження, пише Галичина.

Працюючи на посаді начальника Сокирянської податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області, будучи службовою особою у період квітня – вересня 2017 року, перебуваючи на території Чернівецької та Івано-Франківської областей, діючи умисно, обвинувачений погодився на пропозицію неправомірної вигоди та одержав для себе від представника ТзОВ 200 000 гривень за підписання позитивного висновку перевірки підприємства про наявність підстав для бюджетного відшкодування, а також за вирішення питання та забезпечення здійснення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4 309 559 гривень.

Вказані дії органи досудового розслідування кваліфікували як “одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище”.

Кримінальне провадження у вказаній справі розглядає суддя Потятинник. Справу призначено до судового розгляду по суті.

На стаціонарні та мобільні телефони підприємців Тлумацького району надходять телефонні дзвінки від невідомих осіб, які намагаються шахрайським шляхом виманювати гроші.

Як повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області, шахраї від імені начальника Тлумацької ДПІ Тисменицького управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області телефонували та надіслали смс-повідомлення до керівника одного з підприємств з проханням перерахувати грошові кошти на картковий рахунок 5167490052697399, відкритий в Ощадбанку.

Дзвінки псевдоподатківців надходять із номера мобільного телефону +38(068)551-60-68. З метою легкої наживи злочинці можуть використовувати й інші номери телефонів, розрахункові рахунки різних банківських установ та представлятися керівництвом або іншими посадовими особами фіскальної служби області.

“Якщо вам телефонують від імені керівництва або інших посадових осіб фіскальної служби області та вимагають чи просять грошові кошти, ні в якому разі не віддавайте кошти. Про факти шахрайських дій ви можете повідомити чергового працівника оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області за номером телефону (0342) 77-18-97, органи внутрішніх справ (тел. 102) або зателефонувати за номером “гарячої” телефонної лінії ДФС України “Пульс” 0-800-501-007 (напрямок “4”)”, – попереджають в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.

Співробітники Державної фіксальної служби перехопили посилку, в якій під виглядом друкованої продукції було 24 кг купюр по 1 гривні.

Переслати гроші намагався житель Києва до Гонконгу, повідомляє Цензор.НЕТ.
Чоловік відправив посилку за допомогою міжнародного поштового відправлення, не зазначивши цінності. Однак її перевірили співробітники Київської міської митниці і виявили там 24 кг купюр по 1 гривні на загальну суму в 36 тисяч гривень. Своїми діями киянин порушив закон митних правил, тому на нього склали протокол і вилучили його гроші.
Справою будуть займаться правоохоронці. Після розслідування матеріали слідства будуть передані до суду.
Чоловікові загрожує відповідальність, адже пересилання коштів в міжнародних поштових відправленнях без зазначення цінності заборонене.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС в Івано-Франківській області викрили схему нелегального обміну валют, добовий оборот якої оцінюється в 3-5 млн грн.

У рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України було встановлено місцевого жителя, який ухилився від сплати понад 3,3 млн грн ПДФО внаслідок здійснення незаконних валютообмінних операцій на території Західної України.
Для здійснення злочинної діяльності фігурант із групою спільників створив і контролював нелегальну мережу обмінних пунктів, інформує прес-служба ДФС.
Ці “обмінники” були створені як юридична або фізична особа-підприємець, не були зареєстровані в податкових органах і в Нацкомфінпослуг як фінансова установа і не отримували генеральної ліцензії НБУ на здійснення небанківськими фінансовими установами валютних операцій.
У незаконній схемі, добовий оборот коштів якої становив близько 3-5 млн грн, було також задіяно одну з регіональних банківських установ, через касу якої “валютникам” видавалася неврахована готівка.
Крім того, фігуранти, використовуючи “кур’єрів”, щодня перевозили через митний кордон України в Польщу готівку без обов’язкового письмового декларування, де обмінювали її на долари США і євро, і ввозили в Україну.
Таким чином щодня перевозилося готівки в еквіваленті 2-3 млн грн.
За результатами заходів, вжитих у м. Івано-Франківськ, вилучено: 304,5 тис. доларів, 6,1 тис. євро, 9,8 тис. фунтів стерлінгів, 441,7 тис. польських злотих (усього в еквіваленті 11,7 млн грн) і майже 4 млн грн, банківські виписки, чорнові записи, комп’ютерну техніку та електронні носії.
Тривають слідчі дії, інформує Цензор.нет

Сестра глави Верховної Ради України Андрія Олена Парубій, яку призначили заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, відмовилася коментувати своє підвищення,передає Корупція.Інфо.

Відповідне відео публікує в своєму Facebook телеканал НТА.

“Яким чином ви стали заступником глави ДФС, якщо вас зловили на хабарі в 2000 доларів?” – запитала журналістка.

Парубій при цьому сіла в машину, відповівши: “А ви в ГФС запитаєте”.

Нещодавно комісійні магазини опинились під загрозою існування. Причиною цьому стала інформація від Державної фіскальної служби про те, що українці, які здають будь-які свої речі та отримують за це гроші, повинні сплачувати податок як з додаткового доходу.

Згідно з повідомленням ДФС, людина, яка здає в комісійний магазин речі, повинна заплатити 18 % ПДФО і 1,5 % військового збору. Якщо речі здає юридична особа, то утримувати податок та інформувати ДФС повинен комісійний магазин. Тобто продавець може заплатити людині суму, в якій вже відрахував відсотки податку.

Якщо ж речі здає фізична особа, то вона повинна самостійно заплатити податок у ДФС. Однак, відповідальним за сплату податку залишається комісійний магазин: продавець повинен оформлювати з людиною договір, записуючи її паспортні дані. Якщо ДФС не може відшукати людину, то сплачує за неї податок магазин. У випадку, коли магазин також не сплачує податок, з нього знімуть штраф та нараховуватимуть пеню за протермінування.

Журналісти МІСТА запитали франківських підприємців, чи будуть вони дотримуватись “нової політики”, належним чином оформлювати документи та яке їх ставлення до такого закону. Юлія, власниця комісійного магазину по вулиці Галицька, 43, каже, що категорично не підтримує такий закон і наразі його недотримується.

Держава вже і на такому хоче заробити, щоб довести людей “до крапки”. Я не патріот держави у цьому випадку. Я стільки плачу податку, що ці люди, які здають, я їх всіх окупляю. Тому платити податок ще за те, щоб люди носили, це не нормально, – відзначає Юлія.

Інші опитані підприємці підтримують таку ж думку і будуть по-старому оформлювати звичайні квитанції або ж договорюватись в усному вигляді без документального підтвердження. Однак, у будь-який момент до комісійних магазинів можуть наглянути працівники ДФС, перевірити належне оформлення товарів та оштрафувати магазин за невиконання обов’язків. Власниця комісійного магазину по вулиці Північний бульвар, 5 каже, що в такому випадку магазини ігноруватимуть штрафи або закриються, але брати з клієнтів податок, чи платити додатково ще й за них, у жодному разі не будуть.

Наразі ми не беремо з людини нічого. Люди приносять мотлох, щоб заробити гроші на хліб. Як з таких бідних людей брати ще які-небудь податки? Якщо до нас будуть претензії, то закриємось. Власниця і так платить багато податків, також великі суми за оренду, комунальні послуги і ще зарплату потрібно дати працівникам. Всі комісійні магазини Франківська просто закриються, – каже продавчиня.

Відтак, з появою такого контролю охочих здати речі значно поменшає, підприємці відмовляться сплачувати додаткові податки і таким чином цей непримітний бізнес опиниться під загрозою існування.

Як повідомили в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області, до місцевих бюджетів Прикарпаття у січні – грудні 2016 року надійшло 3193,4 млн. грн. податкових платежів, що на 1060,3 млн. грн. більше ніж у відповідному періоді 2015 року.

Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів залишається податок на доходи фізичних осіб, його питома вага в загальних надходженнях становить 52 відсотки. Загалом за 12 місяців 2016 року цього податку до місцевого бюджету надійшло 1681,9 млн. грн., що більше на 508,7 млн. грн. ніж за аналогічний період 2015 року.

Наступними за рівнем надходжень стали: земельний податок – 418,6 млн. грн. що на 149,7 млн. грн. більше, акцизний податок з роздрібного продажу суб’єктами господарювання підакцизних товарів – 334,9 млн. грн., що на 113,1 млн. грн. більше, єдиний податок – 325,3 млн. грн. що на 107 млн. грн. більше, екологічний податок – 265,7 млн. грн, що на 78,9 млн. грн. більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

За користування лісом, надрами й водою суб’єкти господарювання Прикарпаття заплатили до бюджету майже 54,2 млн. грн. Зокрема, частка рентної плати за використання лісових ресурсів найбільша – 39,4 млн. грн. За використання надр місцеві бюджети отримали 6,9 млн. грн. та за спеціальне використання води 7,9 млн. грн.

Крім того, надходження податку на прибуток складають 49,3 млн. грн., що більше майже на 23,9 млн. грн. у порівнянні з відповідним періодом минулого року.