Передача закупівлі ліків міжнародним організаціям може закрити ринок держзакупівель для українських фармацевтів.

Дмитро Шерембей свого часу став однією зі 100 перших осіб у країні, які почали приймати препарати проти СНІДу, пише Олена Романюк у №46 журналу Корреспондентвід 20 листопада 2015 року. Йому обіцяли два місяці життя, але з того часу минуло вже 15 років. Весь цей час він бореться зі смертельною хворобою. І не тільки з нею.

Певний час тому, відбуваючи покарання у в’язниці, Шерембей почав ходити в бібліотеку і зайнявся самоосвітою, а коли вийшов на свободу, став працювати у Всеукраїнській мережі людей, що живуть з ВІЛ, створив благодійний фонд Пацієнти України (об’єднує 120 організацій, які піклуються про 60 тис. пацієнтів) і взяв участь у розробці плану реформування системи охорони здоров’я для МОЗ. Зараз головне завдання, яке ставить перед собою Шерембей, – боротьба за якісні препарати для лікування. Адже хто як не він знає, наскільки це важливо для тяжкохворих пацієнтів.

«15 років чиновники і фармкомпанії наживаються на здоров’ї мільйонів людей, які живуть з ВІЛ, туберкульозом та іншими хворобами. Щороку пацієнти, які хочуть жити, виходять під стіни Кабміну з вимогами закупити якісні ліки. І щороку, використовуючи корупційні схеми, держава закуповує потрібні препарати через фірми-прокладки», – обурюється активіст.

Але цього року, на переконання Шерембея, у сфері держзакупівель ліків повинен статися прорив – МОЗ ухвалило рішення передати функції із закупівлі препаратів за національними програмами провідним міжнародним організаціям.

Екстрені заходи

Закон про держзакупівлі ліків через міжнародні організації Верховна Рада прийняла ще 19 березня цього року. 9 квітня депутати також прийняли закон, за яким лікарські засоби і медичні вироби, що купуються цими організаціями в рамках державного фінансування, звільняються від ПДВ.

Але потім активна діяльність у цьому напрямку стихла. Можливо, влада домовлялася з майбутніми партнерами, а може, увага переключилася на відставку міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, що так і не відбулася.

У кожному разі знову про закупівлю препаратів міжнародними організаціями на офіційному рівні заговорили наприкінці серпня. Зокрема, на одному з брифінгів Квіташвілі повідомив, що МОЗ розраховує підписати контракт, що дозволяє закуповувати медпрепарати через міжнародні організації, до 25 серпня. Він додав, що закупівлі будуть здійснюватися за сімома програмами.

«ЮНІСЕФ буде закуповувати вакцини, ПРООН – медпрепарати від туберкульозу, ВІЛ і орфанних захворювань», – розповів тоді голова відомства.

Щоправда, пізніше стало відомо, що до співпраці залучили ще одну організацію – Crown Agents, через яку МОЗ планує закуповувати онкологічні та онкогематологічні препарати. У підсумку, як повідомили у відомстві, загалом на міжнародні закупівлі винесли 12 національних програм на загальну суму понад 2 млрд грн, з яких ЮНІСЕФ дістанеться понад 827 тис. грн., Crown Agents – 750 тис. грн та ПРООН – 620 тис. грн.

«Це майже 60% державних закупівель. У наступному році, сподіваємося, за сприяння Кабміну передача держзакупівель міжнародним організаціям буде 100%-ва», – поділився планами Квіташвілі.

Своє бажання віддати держзакупівлі «на відкуп» саме міжнародним постачальникам міністр пояснив тим, що вони набагато надійніші, ніж вітчизняні.

«Системна проблема нашої країни була в тому, що ми не знали, коли що будемо отримувати. Всі пам’ятають, як відбувалися закупівлі: чекали чогось у квітні, отримували в липні і т. д. Тут розраховані всі терміни, і ми знаємо, що приходить березень – заходять вакцини. Україна буде частиною світового замовлення на виробництво лікарських засобів. Тому це якість, ціна і це час», – описав він вигоду від переходу на нову систему закупівель.

Міжнародні закупівлі заощадять України до 40% бюджету на медичні препарати, оскільки нівелюють корупцію і дозволять закуповувати ліки по всьому світу за мінімальними цінами

Експерти вже підрахували, що міжнародні закупівлі заощадять України до 40% бюджету на медичні препарати, оскільки нівелюють корупцію і дозволять закуповувати ліки по всьому світу за мінімальними цінами.

«Тільки за мінімальними підрахунками, за гроші, заощаджені від передачі закупівель медпрепаратів міжнародникам, можна додатково провакцинувати майже 1,5 млн дітей або пролікувати 21 тис. ВІЛ-інфікованих пацієнтів, – зазначив у своєму блозі на Українській правді Шерембей. – Багато пацієнтів, особливо з онкологією і рідкісними, орфанними захворюваннями, розуміють, що це їхній шанс отримати лікування, раніше недоступне в Україні. Ті препарати, за якими раніше доводилося їздити за кордон і возити їх контрабандою близьким людям, отримають шанс вийти на ринок України через міжнародні організації, які гарантують їхню якість».

Відсікти зайвих

Але якщо у пацієнтів рішення про передачу закупівлі ліків міжнародним організаціям викликає схвалення, то українські фармацевтичні компанії виступають категорично проти. На їхню думку, це не тільки не заощадить бюджетні гроші, але й завдасть істотного удару по вітчизняній фармпромисловості.

Адже однією з вимог сім’ї організацій ООН є наявність у фармкомпаній перекваліфікації ВООЗ, яка, як відомо, відсутня в українських підприємств. Що, відповідно, може перешкодити їхній участі в тендерах. І це незважаючи на те, що близько 37% позицій лікарських засобів, які планується закуповувати через міжнародні організації, виробляється в Україні.

«Основне, що нас зачепило, – це необхідність перекваліфікації для виробників препаратів у напрямку туберкульоз, бо з 20 таких лікарських засобів 19 виробляється в Україні. Таким чином, нас фактично усувають від участі в цих торгах. Також обурює той факт, що за кошти українського бюджету, який у тому числі наповнюють вітчизняні фармвиробники, ми в підсумку будемо підтримувати економіку інших країн», – обурюється Світлана Буніна, виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України.

«Наша корпорація виробляє чотири продукти у напрямку туберкульоз. Багато років у нас їх закуповує МОЗ. Міжнародні організації мають право закуповувати продукцію за своїми правилами, але не вступаючи в суперечність з українськими законами. А вимагати перекваліфікації – це вже дискримінація», – заявив на зустрічі з представниками ПРООН 12 листопада Євген Довгань з корпорації Артеріум.

До слова, він повідомив, що корпорація намагається отримати перекваліфікацію ВООЗ уже третій рік, але поки що безуспішно.

«Саме узгодження з ВООЗ – це тривала процедура і гроші. Це потрібно для того, щоб виправдати вихід компанії на інші ринки й окупити потім усі витрати. Якщо ж це всередині країни, де все зареєстровано, то для чого нести витрати? Мені здається, що це не більш ніж інструмент для відсікання вітчизняних виробників від торгів», – вважає Олег Рожкевич, віце-президент з економіки Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України.

На бюрократичність у ВООЗ нарікає і президент об’єднання Валерій Печаєв.

«Процедура перекваліфікації може зайняти й півтора, і два, і три роки. Там тільки інспектора спробуй виклич. Він може їхати рік, щоб подивитися виробництво. А потім чекай, поки напишуть звіт», – пояснює він, але додає, що, якби МОЗ попередив підприємства заздалегідь, до того як приймати нову систему держзакупівель, вони б звернулися до ВООЗ давно.

«Ми просто не брали участь у програмах ВООЗ. У нас не було такої необхідності. Адже українські підприємства і так мають сертифікат міжнародного стандарту GNP, визнаний у 46 країнах світу. Зараз же ми починаємо подавати документи на перекваліфікацію, і, сподіваюся, протягом одного-двох років її отримаємо. Ми не боїмося ніяких ВООЗ», – наголошує Печаєв.

Водночас експерт упевнений, що, вводячи нові правила, влада навряд чи думає про якість препаратів.

«Вони продали нас оптом, і все. Якщо Янукович продавав у роздріб – хто не платить хабарів, не бере участі, – то ці продали за один раз, оптом», – каже він.

Вже на першому тендері українські виробники втратять 0,8-1,0 млрд грн. А частка препаратів, що припадала на держзакупівлі, скоротиться у структурі продажів компаній з 20-25% до 5-10%

Печаєв додає, що вже на першому тендері українські виробники втратять 0,8-1,0 млрд грн. А частка препаратів, що припадала на держзакупівлі, скоротиться у структурі продажів компаній з 20-25% до 5-10%.

У свою чергу Шерембей упевнений, що українська фармацевтична галузь виступає проти перекваліфікації ВООЗ саме тому, що боїться показати якість продукції на всіх етапах виробництва. Що стосується внутрішніх сертифікатів, то в них громадський діяч просто не вірить.

«На жаль, у нашій країні дуже легко отримати потрібну сертифікацію. Були б гроші», – висловив він свою думку в блозі.

Шерембей також повторив, що для пацієнтів якість ліків – найголовніший показник. Адже у 2007 році вже був випадок, коли компанія-посередник поставила в Україну неякісну антиретровірусну терапію. У підсумку за тиждень 1,5 тис. ВІЛ-позитивних людей опинилися в лікарнях через проблеми з нирками.

«Саме після цього ми, пацієнти, ініціювали і почали вимагати використання перекваліфікації ВООЗ для препаратів, які закуповувалися в Україну за держбюджет для ВІЛ-інфікованих людей. І ця практика показала, що вона працює», – підсумував він.

Відкритий доступ

У свою чергу в МОЗ обіцяли в будь-якому випадку дослухатися до українських виробників.

«Цього року, якщо немає перекваліфікації, очевидно, потрібно буде міжнародним організаціям (на чому ми акцентуємо) шукати оптимальні шляхи розв’язання проблеми. Ми боролися за те, щоб подолати корупцію, щоб ліки надходили швидше і якісніше, – сказав на нещодавній зустрічі з журналістами заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець і додав: – Ми в унікальній ситуації. Україна – єдина країна з дуже розвиненою системою контролю якості ліків, яка буде користуватися міжнародними організаціями в такому масштабі для закупівель. Вони ніколи не орієнтувалися на країну, в якій існує розвинена система контролю якості. Тому тут можуть бути певні невідповідності, коли вони вимагатимуть сертифікати, яких у наших виробників немає. Тоді ми будемо додатково ставити питання міжнародним організаціям, що нам важливо гарантувати, що всі матимуть рівний доступ».

Директор ПРООН в Україні Янтомас Хімстра на зустрічі з виробниками 12 листопада також пообіцяв піти назустріч українським компаніям.

«Питання перекваліфікації ВООЗ, актуальне для двох програм із семи [туберкульоз та ВІЛ/СНІД], не є обмеженням, а навпаки, це можливість для виробників стати частиною міжнародного ринку. Але, розуміючи терміновість і складність ситуації з ліками в Україні, ми зараз працюємо над цим питанням і будемо готові представити наше рішення найближчим часом», – заявив Хімстра.