З 1 березня 2025 року частина декларацій із сімейними лікарями може стати неактивною. Це спричинить те, що деякі громадяни України можуть втратити доступ до безкоштовної медицини. Щоб уникнути проблем з отриманням медичної допомоги, необхідно заздалегідь оновити дані в системі або зв’яжіться зі своїм лікарем.

Докладніше про те, що українців попередили про ануляцію медичних декларацій, повідомляє “Стіна”, посилаючись на life.kyiv.ua.

Кого торкнеться анулювання декларацій?
Декларація може бути анульована у випадках, коли дані пацієнта у медичній системі не відповідають державним реєстрам. До групи ризику входять такі категорії українських громадян:

1. Неповнолітні – якщо дитина отримала ID-картку, обов’язково оновіть у системі дані свідоцтва про народження та переконайтеся, що вона має ідентифікаційний код.

2. Особи із зміненими документами – якщо ви змінювали прізвище, паспорт чи номер телефону, ці зміни також мають бути внесені до системи. Особливо важливо звернути увагу на перехід із паспорта-книжки на ID-карту.

3. Пацієнти, які уклали декларацію у 2018 році – на той час податковий код не був обов’язковим, що може призвести до відсутності даних у базі та автоматичної ануляції декларації.

4. Пацієнти, які не зверталися до лікаря протягом трьох років – якщо за цей період ви не відвідували свого сімейного лікаря, є ризик скасування вашої декларації.

Щоб ваша декларація залишилася активною, необхідно перевірити актуальність своїх даних. Переконайтеся, що інформація в системі медичних декларацій правильна, і за наявності змін негайно сповістіть свого лікаря, будь то телефонний дзвінок або особиста зустріч.

Не відкладайте оновлення своїх даних, оскільки це може призвести до проблем із доступом до безкоштовної медичної допомоги, запису на прийом до лікаря та участі у державних програмах лікування.

Якщо ви є внутрішньо переміщеною особою, і у вас змінилося місце проживання, це не вплине на декларацію. Однак при зміні документів або номера телефону обов’язково зверніться до лікаря для перевірки даних.

Не відкладайте оновлення інформації – дійте зараз, щоб уникнути проблем, коли медична допомога може знадобитися терміново.

Зеленський подав першу щорічну декларацію на посаді президента.
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію за 2019 рік. В ній український лідер зазначив численні об’єкти нерухомості, мільйонні доходи та колекцію дорогих годинників.

Відповідну декларацію опубліковано в електронному реєстрі НАЗК.

Згідно з поданою декларацією, доходи Зеленського і його сім’ї минулого року склали 26,6 млн гривень, при цьому з травня 2019 він відійшов від бізнесу, а його зарплата на посаді президента склала 208 тисяч гривень.

Уточнюється, що його сім’я отримала доходи в рахунок погашення вартості облігацій внутрішньої державної позики на 5,1 млн гривень і придбала ОВДП на 5,2 млн гривень.

Президент задекларував майже 4,5 млн гривень від продажу нерухомості в Києві, зареєстровану на Олену Зеленську. Крім того, дохід від продажу корпоративних прав 12 компаній сім’ї помічника президента Сергія Шефіра склав 246 тисяч гривень.

Навесні 2019 він продав акції компанії Green Family LTD, торгові марки, зареєстровані в Росії, корпоративні права в зарубіжних компаніях Vilhar Holdings Limited і Aldorante Limited.

При цьому Зеленський залишається власником кількох торгових марок, в тому числі “Слуга народу”. Вартість найбільших його торгових марок “Вечірній квартал” і “Розсміши коміка” досягає 60 млн гривень, він отримав загальне роялті від їх використання в сумі 548 тисяч гривень.

Зеленський отримав 3,2 млн гривень за надання в оренду квартири на території Великобританії.

У 2019 на президентську кампанію витрачено 11,5 млн гривень в якості внеску до виборчого фонду, ще 567 тисяч гривень заплатив за консультації від компанії PricewaterhouseCoopers. Поїздка до Султанату Оман оплачувалася за рахунок дружини Олени Зеленської. Згідно із законодавством, витрати і правочини членів сім’ї не декларуються.

У розділі “Нерухомість” президент вказав куплений у 2008 будинок і земельну ділянку в Іванковичах під Києвом загальною вартістю понад 1,5 млн гривень, а також шість квартир (куплені в різні періоди часу), віллу в Італії вартістю 88 млн гривень (зареєстрована на компанію San Tommaso SRL), квартиру в Британії вартістю 21 млн гривень.

Також Зеленський інвестував в п’ять готельних номерів в Грузії, їх будівництво ще не завершено.

У декларації президента вказано два автомобіля – Range Rover 2016 року вартістю 4,7 млн гривень і Mercedes-Benz S 500 2014 року вартістю 1,8 млн гривень.

Володимир і Олена Зеленські мають у власності колекцію елітних годинників таких марок як Tag Heuer, Roleх, Graff, Piaget і Breguet, вартість яких не зазначено.

Подружжя володіє державними облігаціями на понад 5 млн гривень, а у Олени Зеленської є акції та корпоративні права кіпрської компанії Aldorante Limited, а також вона є бенефіціаром Film Heritage inc (Беліз) і San Tommaso S.R.L. (Італія).

Готівкою сім’я президента зберігає 150 тисяч гривень, 112 тисяч доларів і понад 6 тисяч євро. На банківських рахунках зберігаються близько півмільйона доларів і до 6 млн гривень.

Українці до 1 червня повинні заповнити податкові декларації, а опісля – сплатити за додатковий дохід. 18% потрібно віддати практично з будь-якого заробітку: оренди житла, гонорарів, прибутку від незалежної професійної діяльності.

Про те, кому та скільки доведеться заплатити та як покарають за порушення – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

За що потрібно сплатити податок
дохід від незалежної професійної діяльності (перукарі, сантехніки, копірайтери тощо) – 18%;

дохід від оренди нерухомості – 18%;

прибуток від цінних паперів – 18%;

винагороди та інші виплати за договором – 18%;

подарунки та нецільова благодійність – 18%;

від продажу власної сільгосппродукції – 18%;

дохід від продажу нерухомості – 5%.

Наприклад, якщо ви торгуєте овочами з власного городу або здаєте в оренду квартиру, раз на рік потрібно підрахувати свій дохід і сплатити з нього податок. Однак більшість українців не тільки не декларує додаткові прибутки, але навіть не знає, що це потрібно робити.

За ухилення від сплати податків загрожує щонайменше адміністративна відповідальність і штрафи, проте проконтролювати, хто та звідки отримує кошти, складно. Податковий експерт Геннадій Грушко розповідає: культура сплати податків в Україні поки що тільки формується. Українці не довіряють державі та звикли приховувати все, що можна приховати, впевнений він.

“Чи потрібно декларувати свої доходи? Звісно, потрібно. Кожен громадянин зобов’язаний дотримуватися законів, а незнання цих законів від відповідальності не звільняє. Я завжди кажу своїм клієнтам одну й ту ж фразу: сплати податки – і спи спокійно”, – зазначає Грушко.

Для прикладу експерт на прохання OBOZREVATEL розповів, які податки повинен сплатити українець, який, наприклад, здає в оренду квартиру й отримує 10 тис. грн на місяць:

податкову декларацію потрібно подати до 1 червня 2020-го;

за кожен місяць потрібно сплачувати 1 800 грн ПДФО (18%) і 150 грн військового збору (1,5%);

сплачувати потрібно за квартал (три місяці). До 9 травня – 5 850 грн за перший квартал; до 9 серпня – за другий квартал, до 9 листопада – за третій, і до 9 лютого – за четвертий.

У підсумку за рік власник помешкання, яке він здає за 10 тис. грн, повинен сплатити до бюджету 23 400 грн. За порушення загрожують штрафи. Якщо не подати декларацію до 1 червня, доведеться сплатити 51-136 грн. А за приховування доходу штраф може становити від 10% до 50% несплаченої суми (залежить від того, як довго приховувати). А до того ж доведеться сплатити до бюджету сам податок.

“Якщо не сплачувати податок, але водночас податкова зможе довести наявність такого доходу, квартира може стати предметом податкової застави. Але тут є рішення Конституційного суду №2рп/2005, згідно з яким розмір заборгованості має відповідати вартості активу, який потрапив у заставу. Бувають випадки, коли сума заборгованості вдвічі менша за вартість активу. Якщо ви роками не платили і це вдасться довести, податкова застава цілком можлива”, – розповідає Грушко.

Простіше кажучи, власність неплатника може потрапити в заставу. Тоді нею можна користуватися, але не можна продати. А в майбутньому таку власність можна буде продати задля погашення податку (різницю повернуть боржнику).

Де сплачувати й куди підуть гроші
Декларація про доходи подається до податкової за місцем своєї реєстрації. “У разі, якщо платник податків, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) подати річну декларацію, але проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності однаково подається до органів контролю за місцем податкової адреси, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними”, – пояснюють у податковій.

Податок на доходи фізосіб (ПДФО) розподіляється між загальним і державним бюджетами. Перша частина дає змогу утримувати місто, а друга – фінансувати загальнодержавні програми (медицина, оборона, освіти тощо).

Від того, наскільки сумлінно українці сплачують податки, залежить добробут усієї країни. Саме зі сплачених податків роблять ремонти, інвестують у розвиток, фінансують медицину, соціальний захист та оборону країни.

Новий склад Кабінету міністрів України приїздитиме на роботу на авто вартістю до 2,5 млн грн. Один із найкращих автомобілів у міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського, а ось міністр фінансів Оксана Маркарова досі не придбала машину, а в декларацію вона внесла коня.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук

за минулий рік заробив понад 1,8 млн грн. При цьому на основному місці роботи – в Офісі ефективного регулювання (BRDO) – за рік він отримав лише 60 тис. грн. Їздить глава уряду на Jaguar X-TYPE 2007 року випуску. Таку машину можна придбати приблизно за 10-12 тис. доларів.

Дмитро Кулеба – віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – їздить на Peugeout 206 cc 1.6 2002 року випуску. Це досить бюджетний автомобіль. Судячи з оголошень, його можна придбати за 4-5 тисяч доларів. Дохід Кулеби за минулий рік – 2,5 млн грн від МЗС і 723 тис. грн гонорари від організації “Місто сад”.

Михайло Федоров – віцепрем’єр-міністр України – міністр цифрової трансформації, незважаючи на високий заробіток (близько 4,3 млн грн на місяць) діставатиметься на роботу на таксі або метро. Свого автомобіля, судячи з декларації, у нього немає.

Тимофій Милованов – міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства – один із найбагатших членів Кабміну. Щоправда, і працює він чимало: у двох навчальних закладах і в Раді НБУ. В сумі це близько 7,2 млн грн на рік.

Їздить міністр на Volvo C30 2009-го року випуску. Зараз такий автомобіль можна купити за 10 тисяч доларів.

Міністр фінансів Оксана Маркарова найперше заробляє на продажу цінних паперів. Минулого року їй вдалося отримати понад 10 млн грн із різних джерел, зокрема включаючи близько 600 тис. зарплати.

Машини у політика немає, зате є племінний кінь.

Олексій Оржель – міністр енергетики та захисту довкілля України – надає перевагу автомобілям NISSAN. У нього їх два: QASHQAI і X-TRAIL. Обидва 2017 року випуску. Загальна їхня вартість приблизно 1,5 млн грн.

Міністр оборони Андрій Загороднюк їздить чи не на найдорожчому авто. Toyota Land Cruiser Prado 2010 коштує близько 34 тис. доларів. Сам Загороднюк – людина цивільна.

Вадим Пристайко – міністр закордонних справ їздив на автомобілі BMW X1 2017 року випуску. Така машина коштує близько 26-29 тисяч доларів.

Офіційно немає автомобіля і у чинного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Незважаючи на чималі доходи, політик не витрачав гроші на купівлю транспортного засобу. Без машини також і міністр соцполітики Юлія Соколовська.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський за час роботи медіаменеджером встиг заробити собі щонайменше на непоганий автомобіль. Він володіє мало не найдорожчою машиною в автопарку Кабміну – Range Rover Sport, 2016 року за 2,4 млн грн.

Служба безпеки України офіційно відмовила журналістам в ознайомленні з декларацією про доходи тимчасово виконуючого обов’язки свого голови Івана Баканова.

Про це повідомляє “Українська правда”.

У відповіді від 4 червня від Управління взаємодії зі ЗМІ та громадськістю спецслужба посилається на 521 статтю закону “Про запобігання корупції”, яка передбачає “окремий порядок контролю осіб, які займають посади у органах, що здійснюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність”.

“Жодних винятків в частині відкритого опублікування декларацій для таких посадовців (навіть тих, хто призначається на посади в СБУ указами президента України) законом не визначено”, − говориться у відповіді.

У СБУ зазначили, що метою вказаної норми є “унеможливлення розкриття” належності таких осіб до вищезазначених органів, персональних даних членів їхніх сімей тощо.

Та додали, що декларації співробітників подаються до внутрішньої автоматизованої системи СБУ, до якої мають доступ співробітники Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) як контролюючого органу.

У спецслужбі також не уточнили, чи подав Іван Баканов декларацію до внутрішньої системи.

Читайте також: масова стрілянина у Дніпрі: з’явилися подробиці.

ТЕГИ:

Національна служба здоров’я України деактивувала в електронній системі 10244 декларації про вибір лікаря.

Як повідомляє прес-служба НСЗУ в Facebook, жителі Ірпеня нібито підписали декларації з комунальним підприємством «Ірпінський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ірпінської міської ради.

Однак в НСЗУ відзначили, оскільки на основі даних з системи лікувальні установи отримують фінансування за прийнятих пацієнтів, то в НСЗУ регулярно здійснюють верифікацію даних в електронній системі, щоб уникнути подвійної оплати, відключають облікові записи померлих тощо.

Перевірку в Ірпені влаштували через звернення законного представника дитини, який намагався оформити на нього декларацію і виявив, що вона вже заповнена в іншій установі. Після цього випадку в квітні 2019 року була проведена верифікація 16 703 декларацій.

«За результатами звірки було встановлено, що 10 244 декларацій були подані з порушеннями Порядку, затвердженого наказом МОЗ № 503», – підкреслили в НСЗУ.

Зокрема, деякі екземпляри декларацій не були взагалі роздруковані з електронної системи охорони здоров’я; велика частина надрукованих декларацій не містила підпису пацієнта. Частина декларацій була заповнені не за встановленою формою; частина – заповнена не в електронній системі охорони здоров’я, а «від руки», що суперечить вимогам Порядку.

«Такі порушення можуть свідчити про те, що деякі пацієнти насправді могли не обирати лікарів зазначеного медичного закладу. Отже, їх право на вільний вибір лікаря було порушено. Для встановлення таких випадків відповідні матеріали будуть направлені в правоохоронні органи», – додали в Службі.

у ході аналізу декларацій комісія додатково виявила допущення помилок в персональних даних пацієнтів; підписання одним підписом 4-х і більше декларацій різних пацієнтів; підписання декларації одного і того ж пацієнта різними підписами, внесення некоректних даних в розділ «законний представник пацієнта» в деклараціях дітей.

Адміністрація закладу надала пояснення про вчинені порушення, але декларації з порушенням залишалися активними в електронній системі, а отже, порушення не були виправлені. Тому 16 травня було прийнято рішення про деактивацію в електронній системі охорони здоров’я 10 244 декларацій про вибір лікарів. Також НСЗУ здійснить перерахунок коштів, вже виплачених за ці декларації.

Франківці продовжують підписувати декларації з лікарями.

За останніми даними вже понад 175 тисяч франківців обрали собі терапевта чи сімейного лікаря. Як пояснила в розмові з кореспонденткою Бліц-Інфо очільниця управління охорони здоров’я міської ради Марія Бойко, підписання декларацій – це безкінечний процес.

“Одні люди декларації підписали, інші розривають, хтось переїздить, хтось помирає, лікарі звільняються – це постійний процес. Окрім того, щороку ми переукладаємо договори з НСЗУ. Тож кількість декларацій постійно змінюється”, – каже медик.

Що ж стосується матеріально-технічого забезпечення медзакладів, то Бойко запевняє, щовсі лікарі забезпечені технікою.

“Так, вона не завжди нова, але зараз закуповується нова техніка за кошти НСЗУ. Первинна ланка має підписану з нацслужбою угоду, тож ми можемо лише спонсорську допомогу надавати. Їх мають забезпечити всім необхідним. На старт роботи місто дало все що могло, а далі забезпечення від НСЗУ”, – пояснює очільниця управління.

На даний час мешканці, які уклали декларацію з лікарем, отримують вісім безкоштовних послуг.

Про це на оперативній нараді у міського голови повідомила начальник Управління охорони здоров’я МВК Марія Бойко.

З липня 2019 року ще 54 послуги надаватимуться безкоштовно людям, які мають укладені декларації з лікарем. Це стане можливим завдяки підписанню угоди з національною службою здоров’я України.

Лише 67 % франківчан уклали декларації з лікарем

“Це достатньо вартісні послуги. Тому у нас велике прохання підписувати декларації” – каже Марія Бойко.

Проте для підписання цієї угоди місту необхідно укомплектувати медзаклади комп’ютерною технікою.

“Нам потрібно, як мінімум, 80 ноутбуків та 80 принтерів. Сума, необхідна для цього, становить близько 1,5 млн грн.” – наголосила головний медик.

Тернопільські заробітчани вже отримують запити з податкової. Замість оподаткування капіталу олігархів, який виводять за кордон, оподатковують доходи заробітчан, які ПОВЕРТАЮТЬ капітал в Україну

Жителів Тернопільської області, які їздять на заробітки, просять задекларувати доходи, отримані в іншій країні – повідомляє Галас

У цих листах в досить наполегливій формі податківці просять та радять задекларувати свої прибутки в іноземній країні.

Зокрема, у листі вказується, що отримувач зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має бути вказана сума отриманого прибутку.

В противному випадку працівники податкової інспекції самостійно надішлють запит до Республіки Польща, щоб отримати вичерпну інформацію стосовно усіх нарахувань та виплат.

Після цього уже українські податківці самостійно визначать суму податку, яку доведеться сплатити заробітчанину. У цьому випадку на нього ще й чекає чималенький штраф.

Подати декларацію необхідно до 1 травня. Варто відзначити, що за оцінками МЗС Польщі, за минулий рік українці прислали додому більше 90 мільярдів гривень, що становить 4% ВВП країни.

Суддя Галицького суду могла приховати квартиру, щоправда одну. Керівник Долинського суду не вніс в декларацію 1,6 га землі, відданої в оренду.  А дружина долинського судді купує нерухомість у курортному Моршині за копійки.

Активісти ГО “Центр Політичних Студій” проаналізували відповідність стилю життя прикарпатських суддів відповідно до задекларованих ними доходів. Першими під мікроскоп потрапили судді Рогатинського, Галицького, Рожнятівського, Долинського та Болехівського судів.

Рогатинський районний суд складається всього з трьох суддів. З жовтня 2016 року його очолює Руслан Могила. Згідно з декларацією – суддя не особливо розкошує – у власності має лише квартиру в Рогатині, гараж та автомобіль ВАЗ 2107. Річна зарплата, згідно декларацій трьох останніх років, складає 200 000 грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Руслана Могили збігаються з даними в його декларації.

Його колега Оксана Лошак, згідно з даних декларації проживає в місті Бурштин разом із батьками пенсіонерами та дочкою. У Бурштині суддя володіє житловим будинком, гаражем, господарським приміщенням, які набула у власність ще у 2006 році та земельною ділянкою. Дані з декларацією судді збігаються з даними реєстру нерухомого майна.

Донька, судячи з декларації, навчається у Івано-Франківському медичному університеті та отримує додаткову стипендію від Івано-Франківської ОДА. А батько судді – Олег Гаврилюк свого часу був адвокатом в Бурштині. Цікаво, що його пенсія склала майже 200 000 грн за рік.

Третій суддя Рогатинського районного суду Михайло Рибій  теж подав подав досить скромну декларацію. Він володіє чвертю квартири у Пустомитівському районі Львівської області і з 2010 року безоплатно користується іншою квартирою у тому ж населеному пункті. Житло в оренду надає Олександра Фрис. У відкритих джерелах інформації про жінку немає.

Суддя має у спільній з дружиною власності авто Shkoda Fabia.

Сім’я судді складається із 3-х людей. Живуть вони на заробітню плату Рибія і допомогу по безробіттю дружини.

На жаль, не вдалось жодним чином знайти в реєстрі нерухомого майна жодних даних стосовно Михайла Рибія. Як тільки такі дані будуть знайдені та порівняні з декларацією судді Рибія активісти “Центру Політичних Студій” одразу ж оприлюднять ці дані на сайті проекту.

Сусідній, Галицький районний суд налічує 4-х суддів у штаті. Протягом останніх трьох років його очолює Юрій Максимчин.

Згідно декларації, у голови Галицького суду власного майна немає – все записано на дружині. Тетяна Максимчин має у Франківську приватну нотаріальну практику. Саме вона володіє квартирою у Івано-Франківську та придбала у 2016 році авто Skoda Octavia за 10 000 доларів. Попереднє авто Renault Laguna 2008 року вона продала за 148 000 грн. Така ціна є майже вдвічі нижчою за ринкову вартість авто.

Цікаво, що авто придбала  помічниця судді Апеляційного суду в Івано-Франківській області Вікторія Мануляк. Згідно декларації, її чоловік працює суддею у Рівненській області.

Колега Максимчина суддя Олег Мула теж не має власної нерухомості. В його декларації фігурують два будинки в м. Яремче, в яких він має право проживання. Належать вони Михайлині Мулі. Дружина володіє квартирою у Івано-Франківську. До слова, дружина працює в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні.

Витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно на суддів Максимчина і Мули отримати не вдалось. Як тільки дані з’являться та піддадуться перевірці – одразу оприлюдняться на сайті проекту.

Суддя Ірина Юсип в декларації показала чималий перелік нерухомості. Юсип володіє двома квартирами у Івано-Франківську. Одну з них придбала у 2015 році. Також судді належить житловий будинок на Долинщині. У 2016 році Юсип набула у власність земельну ділянку у селі Крихівці поблизу Франківська, однак вартість землі в декларації не вказала, більше того, не вказаний видаток на придбання землі.

Її чоловік Петро Трусь  має у власності 3 житлові та дві господарські будівлі у селі Вовчинець. Живе сім’я на заробітню плату судді Юсип та пенсію її чоловіка у 23 тис грн.

У витягу з реєстру нерухомого майна мінюсту зазначено, що у власності судді Ірини Юсип є двохкімнатна квартира у місті Галич площею у 40,8 квадратних метрів, набута нею у власність ще у 2012 році.

Цю квартиру я дійсно отримала у 2012 році, проте у 2014 я її продала і придбала квартиру в Івано-Франківську. Очевидно є якась помилка в реєстрі нерухомого майна, – коментує суддя Юсип.

Тарас Гаполяк  призначений суддею Галицького районного суду у 2012 року. Родом з Львівщини. Його дружина, Галина Гаполяк, начальник відділу управління персоналом у Львівському господарському суді. З власної нерухомості у родини лише земельна ділянка на Львівщині. У Львові дружина безоплатно проживає у будинку Володимира Гаполяка, очевидно, свекра. Суддя Тарас Гаполяк у Галичі користується квартирою на правах позики.

Суддя їздить на вітчизняному ЗАЗ Lanos. Про що свідчить і декларація і реєстр МВС.

Разом з дружиною Гаполяк заробив за рік майже 400 000 грн, проте, це не завадило їм отримати субсидію у 5,5 тис грн.

Дані про нерухомість судді Гапоняка не вдалось отримати з реєстру, як тільки вдасться отримати і порівняти з деклрацією – вони одразу ж будуть оприлюднені на сайті.

У Рожнятівському районному суді також четверо суддів.

Керівник суду Ганна Калиній володіє лише великою земельною ділянкою в селищі Ясень на Рожнятівщині. ЇЇ чоловік, Михайло Калиній, має 4 земельні ділянки та будинок в Рожнятові. Суддя їздить на Mitsubishi Lancer, придбаним у 2014 році, а чоловік користується Opel Vectra, який належить управлінню соцзахисту Рожнятівської РДА.

Живе подружжя на заробітню плату Ганни Калиній та пенсію чоловіка. Цікаво, що у декларації за 2015 рік Ганна Калиній вказувала, що має пенсію, у 2016 році такого пункту в декларації не було. А у 2014 році Калиній взагалі подала порожню декларацію.

Голова суду їздить на Mitsubishi Lancer, про що свідчить і декларація і дані з даними реєстру МВС.

Суддя Михайло Пулик задекларував земельну ділянку, будинок та господарську будівлю на Долинщині, також квартиру дочки в смт Брошнів-Осада. Їздить на автомобілі Nissan Qashqai, який належить прокурору Калуської прокуратури Юлії Андрейчук.

Як і дані попередніх судддів – інформація про нерухомість суддів Калиній та Пулика не вдалось знайти в реєстрі.

Дружина судді, Ольга Пулик працює вчителем початкових класів у Долинській школі-інтернаті, а обидвоє дітей судді навчаються у Харківському юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. Слід зауважити, що дім та господарська будівля обійшлись вчительці початкових класів у майже 800 тис грн, а квартира для студентки юрфаку у понад 220 тис грн.

Ігор Максимів лише у вересні 2016 року був призначений суддею в Рожнятівський суд. До того 13 років працював помічником судді Стрийського міськрайонного суду на Львівщині. Володіє двома квартирами у Стрию, житловим будинком та двома земельними ділянками у Стрийському районі. Цікаво, що будинок, квартира, гараж та земельна були придбані в 2016  і вартувало це йому 427 тис грн. Вартість квадратного метра землі в Стрийському районі, судячи з декларції Максимів – 56 грн. А вартість квадратного метра житлової площі в Стрию обійшлась йому у 2070 грн.

Дружина має у власності ¼ квартири в Стрию. Суддя їздить на Volkswagen Caddy, який був придбаний у 2013 році, проте вартості авто суддя в деклаації не вказав. Дані в декларації співпадають з Єдиним державним реєстром МВС.

У витягу з реєстру нерухомого майна за суддею Максимівим не числяться квартира земельна ділянка в Стрию. Проте там фігурують ще 4 квартири, не внесені в декларацію. У 2016 році суддя отримав у спадщину квартиру в місті Дубляни площею у 44,3 метри квадратних.

У 2006 році Максимів взяв іпотеку та придбав на неї квартиру в Одесі. Про це свідчить інформація з його витягу на нерухоме майно.

¼ квартири у власності має суддя Максимів у місті Тернопіль з 2014 року. Ще ¼ квартири суддя у 2007 році отримав в селищі Липівка у Жовквівському районі на Львівщині.

Потенційно суддя Максимів міг приховати від декларування 4 об’єкта нерухосоті, які має у власності.

Андрій Бейко продовжує родинну династію суддів – його батько – Михайло Бейко колишній голова Калуського міськрайонного суду.

Сім’я судді має дві квартири та житловий будинок у Калуші, дружина задекларувала квартиру в Івано-Франківську. Також суддя Бейко в 2011 році набув землю у Криму.

Дружина судді Мирослава Бейко займається бізнесом – очолює ТзОВ “Пебе Плюс”, мати судді – Оксана Бейко також підприємець – співзасновниця ТОВ “Берут Транс”, саме ця фірма надає судді в користування авто Shkoda Superb.

Цікаво, що у витягу з реєстру нерухомого майна земельної ділянки площею 400 метрів квадратних в Криму, яку зазначив суддя Бейко немає.

Долинський районний суд налічує в штаті 5 суддів. Керує судом Ігор Андрусів з вересня 2016. Загалом, у суді пропрацював майже 20 років. Згідно декларації, суддя веде свій побуд у селі Мала Тур’я поблизу Долини. Там у його сім’ї є будинок та три земельні ділянки. Їздить суддя на авто Volkswagen Sharan 1999 року. У судді дві дочки та дружина, яка працює у Долинській ЗОШ №6.

Проте, у витягу з реєстру нерухомого майна вказано, що окрім задекларованої нерухомості суддя Андрусів у 2011 році набув у власність будинок у місті Теребовля на Тернопільщині.

У 2016 році суддя передав в оренду сільськогосподарському виробничому кооперативу ім. М. Грушевського три земельні ділянки, загальною площею у 1,61 га в селі Чесники на Рогатинщині. Ні перелічених ділянок, ні доходів від надання землі в оренду ні будинку у декларації судді Андрусіва вказано не було.

На час написання матеріалу журналісти ГО “Центр Політичних Студій” кілька разів намагались сконтактувати з суддею для отримання коментаря, проте робочий телефон судді не відповідав.

Суддя Іван Лицур є сусідом голови суду. У селі Мала Тур’я він має земельну ділянку та будинок. Дружина судді – Галина Лицур – Щадей задекларувала тут незавершене будівництво. Окрім того, дружина та дочка судді володіють квартирою в Долині. Окрім того, дружина володіє 5-ма магазинами в Долині та районі, та орендує 4 земельні ділянки в Долинської міськради і ще 3 ділянки у сільських радах на Долинщині.

У родини є три авто: Audi A6, ВАЗ 2121 та вантажівка Volkswagen. Усі авто зареєстровані на дружину. Галина Лицур-Щадей зареєстрована як ФОП і заробила у 2016 році трохи більше 98 тис грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Івана Лицура збігаються з даними в його декларації.

Суддя Володимир Тураш задекларував квартиру у м. Долина, якою володіють спільно він та двоє синів. Дружина також володіє нежитловим приміщенням на 167 квадратних метрів у курортному містечку Моршин на Львівщині. Нерухомість вартувала дружині 70 тис грн, що є значно нижче ринкових цін на нерухомість – на сайтах продажу нерухоммості приміщення у Моршині мають значно вищу ціну.

Суддя їздить на позашляховику Toyota Land Cruiser, який належить колишній бізнес-партнерці дружини Любові Лалетіній. Попри те, що загальний дохід сім’ї склав у 2016 році склав понад 350 000 грн, дружина оформляла субсидію у 2451 грн.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Володимира Тураша збігаються з даними в його декларації.

Сім’я судді Світлани Монташевич  має в Долині у спільній з чоловіком власності квартиру, придбані у 2002 році.

Чоловік судді, Віталій Монташевич працює лікарем в Долинській ЦРЛ, окрім того що отримує заробітню плату в лікарні – понад 81 тис грн, має ще більше 30 тис грн заробітньої плати у районному комітеті профспілки медпрацівників. Окрім того,  ще понад 50 тис грн. отримав як зарплату за сумісництвом у ТОВ “Медобори” та ПАТ “Укрспецтрансгаз”.

Ще у 2016 році Віталій Монташевич отримав майже 14 тис грн соціальної допомоги та понад 4 тис грн компенсації вартості путівки на оздоровлення. У 2015 році він балотувався до Івано-Франківської облради від УНП.

Дані судді Монташевича з реєстру нерухомості витягнути не вдалось.

Суддя Іван Керніцький вніс в декларацію за 2016 рік дружину, матір та двох дітей. Уся нерухомість, внесена в декларацію належить матері судді – Надії Керніцькій. Їй належить 10 земельних ділянок в с. Новошин в Долинському районі та житловий будинок. Іван Керніцкий володіє половиною нежитлового приміщення на 215 квадратів у Долині. Їздить на Toyota Camry, який є у власності брата – Тараса Керніцького. Він є місцевим підприємцем та депутатом Долинської районної ради від ВО “Батьківщина”. Доречі, декларацію брат так і не подав.

Живе сім’я на заробітню плату судді Керніцького та пенсію матері.

Дані з реєстру нерухомого майна судді Івана Керніцького збігаються з даними в його декларації.

Болехівський міський суд налічує 3 судді. Очолює його Михайло Поляниця.  Голова суду володіє двома земельним ділянками в Болехові. Разом з дружиною живе в квартирі матері. Також у декларації вказана квартира в процесі будівництва на 198 квадратних метрів, видана сім’ї Болехівською міською радою.

У голови суду є три авто –  Volkswagen Bora та Volkswagen Golf і ВАЗ 2121 “Нива”. Дані співпадають з реєтром МВС.

Ольга Головенко згідно декларації, має лише одну земельну ділянку в Болехові. Все решта – нерухомість чоловіка.  Чоловікові, Миколі Головенку, належить 5 земельних ділянок в Болехові, домоволодіння та майновий комплекс на 1045 квадратних метрів.

Суддя їздить на позашляховику Suzuki SX-4, про що свідчить реєстр МВС. У власності чоловіка судді 2 легкових авто – Shkoda Octavia і Toyota Camry, та вантажівка DAF. Чоловік та син судді зареєстровані як ФОП і на двох у 2016 році заробили понад 3 млн грн.

Володимир Сметанюк працює суддею з середини 2013 року. Володіє ¼ квартири у Івано-Франківську та безоплатно користується квартирою в обласному центрі яка належить Надії Стасюк – керівниці ТОВ “Світанок – ІФ”.

У сім’ї два авто –  Opel Insignia яким суддя володіє спільно з дружиною та Volkswagen Passat на яке суддя має право користування. Дані про спільне авто є в реєстрі МВС.

Живе сім’я на заробітну плату судді, пенсію дружини та кредитні кошти.

Активістам не вдалось отримати з реєстру дані про нерухомість очільника Болехівського суду та суддів Головенко і Сметанюк. Проте, коли інформація буде доступна – вона одразу з’явиться на сайті.

Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.