В Івано-Франківському краєзнавчому Музеї до Великодня традиційно відкриють виставку «Повернення сакральних реліквій». Уперше в її експозиції представлять унікальну віднайдену святиню Зарваниці – срібну ризу ікони Розп’яття Ісуса Христа.

Зовсім недавно мешканець Івано-Франківська прийшов до краєзнавчого музею і приніс фрагмент срібної ризи, який він знайшов у 1997 році на розвалинах старої хати у Зарваниці. Дивовижно, але знахідка виявилася частиною оригінального окладу, що обрамлював зниклу із Зарваниці в часи Другої світової ікону Розп’яття Спасителя, повідомляє Укрінформ.

Історія Зарваницького розп‘яття

Для християн усього світу Зарваниця відома тим, що у її храмі є чудотворна ікона Матері Божої і цілюще джерело, біля якого вона з’являлася. Утім, три століття тому на цьому місці була ще одна чудотворна ікона.

«Історію Зарваниці завжди пов’язували з двома іконами: Богородиці та Розп’ятого Спасителя. Остання була однією з найбільш шанованих святинь. Навіть у XVIII столітті ікона Розп’яття Ісуса Христа була більш відомою. Нині у Зарваниці залишилась ікона Богородиці та копія Петра Холодного, яку він зробив до війни», – розповідає мистецтвознавець та реставратор Івано-Франківського краєзнавчого музею Валерій Твердохліб.

Автор образу Розп’яття та ризи – невідомий. Але ікона таки має свою історію. У 1728 році образ знайшов місцевий житель Зарваниці на ім’я Стефан.

«Два тижні перед Великоднем мешканець Зарваниці Стефан Долган, їдучи з Дарахова додому, знайшов у полі чорну шухляду, всередині якої був намальований на шовку образ Розп’ятого Ісуса Христа. Після перенесення образу до церкви мешканці Зарваниці стали свідками того, як із нього почали спливати прозорі краплі. Водночас, при образі почали відбуватися чудесні оздоровлення хворих», – розповідає мистецтвознавець.

Уже в 1742 році митрополит Київський та предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Атанасій Шептицький призначив спеціальну комісію, яка записала свідчення Стефана та людей, які при образі повернули собі здоров’я. Тоді на знак церковного підтвердження образ Христа коронували та вмістили у спеціальному престолі.

Срібна риза
Образ Розп’яття зник у період Другої Світової. І, як зазначалося на початку публікації, на слід його натрапили зовсім недавно.

«Фрагмент цієї ризи приніс Віктор Чернов, який тепер працює і живе у Івано-Франківську. Чоловік побачив наш проект «Врятуємо скарби разом», який ми розпочали ще в 2009 році. Віктор прийшов на консультацію, бо прагнув дослідити свою знахідку. До цього він уже мав власні припущення. Ми почали займатися більш рунтовно його знахідкою. Провели також власне дослідження. Це – оригінал другої частини ризи Розп’яття Ісуса Христа, яка була головною у храмі Зарваниці. Її разом з іконою Богородиці у 1944 році везли до Львова Шептицькому. За свідченнями єпископа Будки, вона була дійсно відправлена до Львова. Щоправда, трохи пошкодженою. Не виключено, що тоді металеву ризу заховали у Зарваниці, а саму ікону повезли Шептицькому. Це наше дослідження. Думаю, цей твір мав би дати поштовх до більш серйозних пошуків мистецтвознавців», – переконаний Валерій Твердохліб.

Він зізнається, щодо неймовірної знахідки довелося провести численні консультації з реставраторами. Експертний висновок вдалося отримати від львівського мистецтвознавця та дослідника давньоукраїнського живопису Олега Сидора.

«Нам було цікаво, чи зберігся оригінал ікони, оскільки копії Розп’яття є у Зарваниці та у Філадельфії. Вони зроблені з іконок, які отець Василь Головінський (парох Української Католицької Церкви Христа Царя у Філадельфії – авт.) вивіз до Америки», – розповідає Валерій Твердохліб.

Він переконаний, подібні реліквії повертаються в Україну нечасто. Втім, навіть такі знахідки у час війни – це певний знак і можливість повернути українцям власну історію.

«Ми не робили акцент на повній реставрації. Лише – на поверхневому знятті забруднень. Перед нами стояло завдання – дослідити та законсервувати цю пам’ятку, аби корозія не зруйнувала її структуру. Тепер ми бачимо і можемо припустити й розмір оригінальної ікони Розп’яття», – зауважив реставратор.

Кореспондентам Укрінформу вдалося чи не першими побачити та торкнутися Зарваницької реліквії. Такі ризи виготовляли з чистого срібла, а окремі елементи – позолочували. На ризі зображена колонада, півень і символи бичування Христа. На другій частині ризи, яка втрачена, стверджує реставратор, була зображена драбина.

«Це – класична символіка, яку використовують в іконографії. Півень символізує момент покаяння Апостола Петра. Пам’ятаєте з Євангелія: «Перш ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від мене». Нині ми теж – на перехресті великих розривів і воєн. Можливо, для нас це теж певний знак для покаяння», – припускає Валерій Твердохліб.

ПОДІЯ ДЛЯ МІСТА

Фрагмент срібної ризи покажуть у Івано-Франківському краєзнавчому музеї 22 березня в експозиції «Повернення сакральних реліквій». Щодо подальшої долі чудотворного артефакту мистецтвознавець говорить досить стримано.

«Це буде предмет перемовин Церкви, власника. Втім, це вже буде зовсім інша справа. А зараз ми хочемо повернути людям їх історію», – наголошує Валерій Твердохліб.

Поряд із зарваницькою реліквією мистецтвознавці покажуть ще й унікальну гравюру Розп’яття, яку знайшли у Варшаві. На ній видно оригінальний підпис Атанасія Шептицького та молитву до Христа українською. Цей артефакт українці теж побачать вперше.

Загалом, виставку сакральних творів мистецтвознавці вже називають подією міста. Припускають, якщо зарваницькі святині все ж і повернуться на свою батьківщину, Івано-Франківськ не залишиться без власних шедеврів. Один із них теж представлять у цій експозиції. Це – унікальна картина Осипа Сорохтея «Зняття Ісуса Христа з Хреста». Її погодився надати для виставки Кафедральний собор Святого Воскресіння УГКЦ, що в Івано-Франківську. Картину висотою майже у два метри художник написав у 1935 році. Нині цей твір вважають шедевром європейського мистецтва і припускають, що саме він у майбутньому може стати візитівкою Івано-Франківська як міста, де шанують традиції, історію та культуру.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ. Фото автора

Чудотворна ікона Матері Божої Ласкавої Станиславівської продовжує творити дива.

Чергове свідчення про зцілення Фіртці надіслав настоятель храму Св. Івана Хрестителя, в якому знаходиться ікона, отець Володимир Вінтонів.

Цього разу молитва біля чудотворного образу допомогла франківчанці пережити страшний діагноз і відвернути рак.

Наводимо повний текст свідчення:

До слова, як повідомив отець Володимир, через великий наплив паломників до “Ласкавої”, вже з наступного четверга, 16 лютого, у храмі богослужіння за дар зцілення проходитимуть і в обідній час – о 12.00.

Адреса:

храм св. Івана Христителя  вул. Микитинецька, м.Івано-Франківськ

доїхати можна автобусом №26 а,   тел.: 067-28-28-258.

Молитва біля ікони Матері Божої Ласкавої Станиславівської, що в храмі Іоана Хрестителя на вулиці Микитинецькій, продовжує творити дива.Як розповідає настоятель храму отець Володимир Вінтонів, впродовж останнього місяця чудотворна ікона подарувала шістьом сім’ям омріяну вагітність.Вкотре пубілкуємо свідчення щасливої сім’ї.

Ми, Оксана та Ростислав, вже шостий рік одружені. Перший рік ми, як багато молодих сімей, не ставили собі за мету відразу заводити дитину. Але, після другого року почали старатися завагітніти. Так тривало і до останнього місяця. Багато сил, грошей і здоров’я втратили через різні методи лікування безпліддя. Проблемними ми виявились обоє. В мене знайшли непрохідність труб яєчників, у чоловіка — нерухливі сперматозоїди. Нам казали, що від таких як ми діти природньо не народжуються. Тому ми пробували і ліки, і трави, і інсімінацію, і ЕКЗ — екстракорпоральне запліднення. Все даремно. Без дитини я почала втрачати сенс подальшого життя. Депресію проганяла лише молитва. Коли чоловік прочитав про силу чудодійної ікони “Ласкавої”, яка як виявилося, знаходиться у нас в місті, я поспішила до храму.

Коли я розповіла отцю Володимиру про свою проблему, ВІН МЕНІ ПОЗИЧИВ ЧУДОДІЙНУ ІКОНУ “ЛАСКАВОЇ” БОГОРОДИЦІ ДОДОМУ з умовою, що я щоденно буду молитися перед нею. Якщо чесно, я була шокована. До мене на молитву з цікавості прийшли дві подруги: друзі по нещастю. Другий шок стався, коли через кілька днів після початку нашої спільної молитви, коліжанка з радістю в очах принесла в файлику кожній жінці знайомий тестер з двома смужками. Наступного ранку я не змогла виїхати з подвір’я. Голова боліла, різноколірні комашки залітали перед очима. Мене вирвало. В сусідньому дворі була аптека. Коли я ледве дійшла до неї, разом з ліками, мені літня жінка-фармацевт поклала на аптечну стійку тест на вагітність. І в третьому шоці я знаходжусь до сьогоднішнього дня, адже виявилося результат виявився позитивним. Я — вагітна.
Зараз лікарі кажуть що є загроза. Тому я в більшості сиджу вдома, молюся перед чудовотворною іконою і далі свого двору не виходжу, однак, якщо Ви мрієте про свою дитинку, спішіть до ЦЕРКВИ, ДЕ ЗБУВАЮТЬСЯ МРІЇ. Хай Ласкава і Вам поможе.
І ще: ДУЖЕ НЕ ХОЧУ ВІДДАВАТИ ЦЮ ЛАСКАВУ БОГОРОДИЦЮ отцю Володимиру, однак прийдеться — обіцяла.
За численними проханнями вірян, в понеділок 12 грудня о 18.00 знову розпочнуться молитви за дар батьківства. Запрошуємо! Контактний тел. 067-28-28-258

У вівторок, 15 листопада, о 18.00 в церкві Івана Хрестителя розпочинаються молитви на воз’єднання подружжя.

СВІДЧЕННЯ:
Ми з чоловіком побралися дванадцять років тому. Я дуже швидко завагітніла і народила дитину. Ми жили в селі, а на роботу добиралися до міста. Своєї хати ми не мали, тому перебивалися, то в моїх батьків, то в чоловікових. Я будучи в декреті, не могла працювати, а чоловікової мізерної платні не вистачало навіть на памперси. Почалися у хаті суперечки, які через втручання родичів почали переростати у скандали, які ставали дедалі частішими. Почалася у хаті з’являтися горівка. Через три роки не витримавши, я забрала доньку і вернулася сама до батьків. Через півтора року після розлучення, у мене з’явився інший чоловік, який зробивши мені дитину, в скоршому часі зник. Я залишилася сама з двома дітьми на руках.

Одного разу, мій перший чоловік Міша, коли прийшов відвідати нашу доньку, запросив мене з дітьми на молитву до церкви святого Івана Христителя. Раз-два рази на тиждень ми туди ходили до чудотворної ікони Матері Божої Ласкавої. Від Міши під час тих зустрічей я відчула дивну зміну, якої я за ним давно не помічала. То квіти мені купить, то дітей в кіно запросить. Недавно він запросив мене з дітьми до нього на квартиру, яку винайняв у місті і попросив, щоб я з дітьми переїхала до нього. Він прийняв дитину, другу, не його, дитину як свою.

Моєю давньою мрією було мати свою хату. Адже саме через те, що ми її не мали – мали всі проблеми. Яким же було моє здивування, коли місяць тому мій чоловік сказав, що хоче заробити грошей на будівництво хати. Зараз він працює в Голландії шофером ікри, збираючи кошти на здійснення останньої моєї мрії. На побудову нашої хати. Дякую Господу Богу і Матінці Ласкавій і отцю Володимиру.

У вівторок, 15 листопада, о 18.00 в церкві св. Івана Хрестителя розпочинаються молитви на воз’єднання подружжя.

Храм, в якому здійснюються мрії знаходиться на вулиці Микитинецькій в Івано-Франківську.
о. Володимир Вінтонів Тел. для контакту 06728-28-258

Вже за тиждень, 6 та 7 серпня, на Прикарпатті пройде Всеукраїнська Патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої покровительки Галицького краю в селі Крилос.

Розпочнеться проща паломницьким пішим ходом з Івано-Франківська, Калуша та Бурштина. Зранку в цих містах відбудуться богослужіння, а після цього прочани вирушать до Крилоса.

Для учасників підготували насичену дводенну програму, основним мотивом якої став Рік Божого Милосердя.

“Ми стараємося, щоб кожна проща мала свою родзинку. І цього року, оскільки це Рік Божого Милосердя наш “Карітас” запрезентує для широкої громадськості Сім діл милосердя, які вони роблять”, – каже Синкел у справах духовенства та Ректор семінарії митр. прот. Олег Каськів.

“Цією прощею “Карітас” хоче пригадати нам усім, що не тільки молитва, а й діла милосердя до наших ближніх гарантують нам спасіння. Тому “Карітас” в першу чергує нагадує нам, духовенству, що не тільки проповідувати, не тільки здійснювати святі тайни, а й пробачити свого ближнього, який покинутий,терпить, ув’язнений. Ми повинні  самі собі про це пригадати. Хочемо також нагадати і презентувати, що не “Карітас”, не церква, а кожен вірний єпархії робить своїми руками”, – пояснює канцлер Архієпархії та Директор БФ “Карітас-Івано-Франківськ” митр. прот. Володимир Чорній.

Відтак прочани молитимуться за мир в Україні, зможуть прийти до чудодійної ікони Матері Божої, а для молоді та дітей відбудуться нічні чування та мистецька програма.