Ми з чоловіком в шлюбі 10 років, живемо добре, довіряємо один одному.

Звичайно, всяке бувало у нас, як в кожній родині, але завжди мирилися, і знову було все добре.

І ось одного разу чоловік пішов в душ, а йому прийшло повідомлення на телефон — я подумала, що це по роботі, і прочитала це повідомлення.

Там була любовне листування мого чоловіка і його коханки Аліни.

Мені хотілося увійти в душ і там його прuдyшuтu, але я не звикла все рубати з плеча.

Я все довідалася про коханку мого чоловіка: вона дружина великого банкіра, ніде не працює, їздить на дорогій машині — коротше, живе собі на втіху.

Я поїхала до нього на роботу і з порога вивалила, що його дружина зраджує йому з моїм чоловіком.

Для нього теж був шок, як і для мене, коли я дізналася.

Він запросив мене в кафе, я йому показала всю переписку її з моїм чоловіком, ми обмінялися номерами телефонів.

У підсумку, чоловік її вигнав і вони розлучилися, при цьому забрав всі коштовності, позбавив машини і грошей.

Вона змушена була піти на роботу.

Чоловік почав частіше бувати вдома, але я його не пробачила — я навіть подумати не могла, що він мені зраджує, настільки я була в ньому впевнена.

Незабаром мені зателефонував банкір, призначив побачення, і ми з ним стали коханцями. Тепер він витрачає на мене свої гроші.

У мене з’явилася шикарна машина, коштовності, дорогий одяг.

Мій чоловік почав говорити, що я себе веду як остання дівка, і тоді я йому показала його листування, він замовк і більше це питання не піднімав.

Незабаром мій банкір запропонував мені заміж, я погодилася і сказала про це чоловікові.

Я попросила чоловіка з’їхати з квартири, так як квартира була моєю, мені її батьки подарували на 20 років.

Чоловікові робити нічого, він зняв собі квартиру.

Мені потрібен чоловік, який би мене любив і поважав, і це я отримала у другому шлюбі.

Скоро у нас буде поповнення, чоловік щасливий, та й я теж, мій син від першого шлюбу дуже подружився з вітчимом, вони їздять на риболовлю, на футбол, ходять разом в спортивний зал.

А колишній чоловік, ходить, і лікті кусає. Приходив, проси пробачити його, але вже занадто пізно — син, коли дізнався всю правду, не хоче спілкуватися зі своїм татом.

Що маємо — не бережемо, втративши плачем.