Указ президента РФ Володимира Путіна про збільшення штатної чисельності збройних сил на 137 тис. осіб свідчить про те, що Росія готується до великої наземної війни. Окупанти намагаються поповнити втрати і роблять акцент на сухопутні війська.

Такого висновку дійшов український журналіст Юрій Бутусов. Він вказав на той факт, що з 1 січня 2023 року армія Росії має збільшитися до 2,04 млн осіб, із них 1,15 млн – військовослужбовці (щоб подивитися відео, доскрольте новину до кінця).

“Путін був змушений підписати указ про збільшення чисельності військовослужбовців ЗС РФ. Збільшено не кількість загальної, а штатної чисельності. Тобто Росія намагається покрити свої великі втрати, але вони зрозуміли, що сил сухопутних військ, які вони застосовували, недостатньо, щоб вести позиційну боротьбу на фронті”, – розповів Бутусов.

Із його слів, все це піде на поповнення російських наземних сил. “Зараз Путін змушений збільшити чисельний склад армії. Це дуже важлива для нас подія. Вона говорить про те, що Росія збільшуватиме кількість своїх наземних сил, Росія збирається збільшити масу піхоти, бронетанкових підрозділів, тобто підвищити щільність своїх бойових порядків”, – додав він.

Це означає, що окупанти планують побудувати позиційну оборону, але виділити свої ударні частини, повітрянодесантні війська, окремі танкові з’єднання для того, щоб ці частини були звільнені від необхідності утримувати фронт і створили “ударні кулаки”.

Бутусов запевнив, що Росія не просто не збирається відходити, вона створюватиме ударні угруповання і намагатиметься організувати нові наступи вже у найближчій перспективі.

Журналіст наголосив, що Росія не просто реорганізовує армію, а збирається посилити її технічно.

Тобто противник намагається переозброїти армію, збільшити її чисельність з однією метою – піти вперед, враховуючи свої помилки і поразки за перші півроку війни. Це означає, що війну Росія готується вести роками, саме наземну війну, війну піхоти, танків, артилерії. Збиратимуть усі сили, це не тимчасовий крок, це тривалий крок”, – додав Бутусов.

“Росія готується до великої наземної війни. Наразі вони намагаються нас стримувати вогнем, але вони створюють наземні сили для великого наступу. Збільшення штатної чисельності на 137 тис. осіб – це приблизно вдвічі – дасть змогу противнику збільшити кількість тих військ окупаційної армії, які ведуть бої в Україні. У них є дефіцит людей. Дефіцит тих, які здатні йти вперед, дефіцит штурмової піхоти. Я не думаю, що такими кроками можна швидко щось зробити. Вони зараз заганяють в армію всіх, щоб план виконати”, – підсумував журналіст.

Український журналіст Юрій Бутусов заявив, що по невизнаній “Придністровській республіці” необхідно завдати превентивного удару. На його думку, це дасть змогу усунути загрозу прориву російських військ.

Зокрема, він зазначає, що удар по “Придністров’ю” допоможе врятувати в Маріуполі полонених українських військових від масових убивств. Про це Бутусов написав у себе у Facebook.

“Путін обрав шлях тотальної війни. І єдиним шансом урятувати зараз від масових вбивств наших полонених російськими карателями є демілітаризація окупованого Придністров’я від незаконних бандитських угруповань, які захопили цю законну частину Молдови”, – заявив Бутусов.

Він нагадав, що напередодні заступник командувача Центральним військовим округом Рустам Міннекаєв пригрозив Україні наступом для об’єднання російських військ із військовою базою РФ у “Придністров’ї”. Також Міннекаєв розповідав про намір агресора взяти контроль над півднем України. У свою чергу Бутусов наголосив, що реалізація таких планів дозволить ворогові забезпечити ще один вихід у “Придністров’я”.

“Ця заява є офіційною загрозою РФ використати свої військові бази в “Придністров’ї” як майбутній плацдарм для підтримки російського наступу. Слова Міннекаєва для України – це обов’язок діяти негайно і запобігти російському наступу ударом по “Придністров’ю”, – зазначив журналіст.

Також Бутусов перерахував шість причин, чому Україні необхідно завдати удару по “Придністров’ю”:

1. Захоплення багатьох тисяч російських полонених для обміну;

2. Усунення загрози прориву російських військ, російський наступ Міннекаєва втратить свій сенс, адже ми передамо звільнене “Придністров’я” під контроль законної влади та збройних сил Молдови;

3. Ліквідація чорної діри на кордоні України, через яку Росія жене потоки контрабанди, та заробляє мільярди на цій контрабанді;

4. Захоплення великих арсеналів російських боєприпасів;

5. Звільнення двох бригад, які змушені охороняти український південь від загрози з боку Придністров’я;

6. “Придністров’я” – це джерело міжнародного тероризму, яке загрожує всій Європі, звідти російські спецслужби нелегально постачають зброю у всьому світі.

Нагадаємо, 25 квітня у столиці невизнаного Придністров’я Тирасполі прогриміли вибухи поблизу будівлі, де розташовані офіси так званого “Міністерства державної безпеки” та філії російської “Федеральної служби безпеки” у “ПМР”. Подія виявилася спланованою провокацією російських спецслужб.

В ефірі програми Савіка Шустера побилися нардеп ОПЗЖ Нестор Шуфрич та журналіст Юрій Бутусов.
Відео з’явилося у Telegram-каналі “Політ технолога”.

Бутусов попросив не давати слова цим двом політикам, бо вони розповсюджують російські наративи.

“Дуже шкода, що в такий важкий момент наш народ, усі люди, хто захищають нашу країну, змушені дивитися в ефірі ці ганебні вислови цих двох зрадників (Шустера та Мураєва – ред.)”, – сказав Бутусов.

Шуфрич відповів, що “зрадник чи ні – нехай встановлює суд”.

Після цього Бутусов підійшов і вдарив його в лице.

Публікуємо допис журналіста Юрія Бутусова в оригіналі. Орфографію та синтаксис збережено:

Да, это ужасно больно. Андрей Лаврега, позывной “Тихий” – подозреваемый в убийстве ребенка…

Доброволец, нигде не оформленный, который стал кавалером ордена “За мужество” 3-й степени в 19 лет за экстраординарные боевые заслуги. Он был снайпером в батальоне “Аратта” Украинской добровольческой армии – и его отличала не стрельба на сверхдальние дистанции, а особая дерзость и бесстрашие, которая есть у молодых бойцов, склонность к риску. Он часто выходил на задачи в серую зону и даже пробирался в тыл российских позиций, чтобы бить без промаха со средних дистанций, чтобы застать врага врасплох. Война стала его университетом, он пошел на фронт в 16 лет, и стал снайпером, чтобы наносить максимальный урон. Вы наверняка видели некоторые из его метких выстрелов на фронтовом видео. “Тихому” было важно, чтобы результаты боевой работы были четко зафиксированы, он старался всегда снимать подтверждение попаданий. И получил орден Лаврега заслуженно – снайперов с такой коллекцией точных выстрелов у нас немного. Летом он оставил фронт, ушёл из своего подразделения и вернулся в гражданскую жизнь. Что было с ним дальше – пока неизвестно.

Что произошло? Очень важно понять. У этого парня огромные заслуги перед страной, он вел жизнь настоящего героя.

Но все, кто с ним воевал, уверены – у этого парня есть принципы, он бы не открыл огонь в центре Киева просто по заказу. Кто-то наверняка попросил, убедил, замотивировал. Очень хочу узнать выводы следствия. Мне трудно поверить, что это была его личная инициатива, и что это мог быть просто коммерческий вопрос. И честно говоря, трудно поверить, что именно он нажал на спуск. Он так часто рисковал собой и жил жизнью простого солдата-добровольца, у которого ни зарплаты ни соцпакета не было даже минимально, что странно подозревать его в меркантильных интересах. Конечно, молодым парнем, который стал мужчиной на войне, могли сманипулировать.

К сожалению, наше государство не уделяет внимания социализации тех, кто прошел через многие боевые ситуации. Хотя это очень ценные люди. В нашей бюрократизированной системе таким людям нет места, никого не пытаются привлечь и удержать.

Переживаю за товарищей “Тихого” – бойцов одной из самых отчаянных штурмовых групп на российско-украинской войне, которые совершили целую серию невероятно дерзких и эффективных боевых операций. Воинам, получившим запредельные боевые нагрузки, необходимо внимание, социализация, их надо всеми силами удерживать в боевых коллективах, а не отбрасывать и забывать. Буду в Мариуполе скоро – постараюсь встретиться с добровольцами. Людей нельзя оставлять одних. Мы хорошо видим, как ломается тело. Но без участия иногда незаметно у человека ломается душа. У большинства военных профессионалов нервы железные, но иногда человек, не получивший ориентиры, может свернуть не туда…

Убийство, если это будет доказано, ничем оправдать нельзя. Но это дело следствия. Будем смотреть за судом.

Но государство обязано обеспечить контроль и участие в жизни наших воинов, которые отдали и отдают себя войне за независимость. Это наш долг.