Cусак Іван Іванович –  голова  села Старого Косова і Вербовця. Розповідає  про Старокосівську школу I-III ступенів, яка стоїть досі недобудованою. Багато років пройшло з того часу, як почалась будівництво, проте закінчити його дуже важко через брак фінансування. Однак село всіма силами намагається дістати кошти, щоб добудувати хоч спортивну залу.

– Як  довго ви обіймаєте посаду голови села Старого Косова і Вербовця?

Я обраний на посаду сільського голови  в 2015 році. Це мій перший термін.

– Чи пам’ятаєте щось про будівництво  школи в Старому Косові? Коли воно розпочалося?

Школу почали будувати у 1986 році, це ще був тоді колгосп Леніна, потім селянська спілка «Нива» (ССН). Я працював у колгоспі в тій організації, де було прийняте рішення будувати школу. В 1986 році був замовлений спеціальний проект і почалось будівництво цієї школи. Але згодом колгоспи понищили і після того з’явилась ССН. Вони могли докрити верх школи, проте все на тому закінчилося і більше нічого вже не будується.

– Чи виділяли гроші на школу?

У 2011 році було проведено обстеження будівлі школи, складений відповідний акт, розроблена кошторисна документація на закінчення першої черги будівництва, вартістю 18 мільйонів грн. З них було освоєно 2, 5 млн грн. на будівництво школи. За ці кошти її частково поштукатурили, вставили вікна і зробилиблагоустрій  території. Більше коштів ніяких не виділялося. За гроші з сільського бюджету ми побудували спортивний майданчик і стадіон з трибунами, вартістю 1,5 млн грн.

– Через сильний буревій 12 листопада минулого року був дуже пошкоджений дах школи. Чи будуть його якось відновлювати?

Після буревію була створена комісія, яка склала акт обстеження. Ми розробили кошторисну документацію за рахунок  Вербовецької сільської ради і передали її в райдержадміністрацію.

Там практично від покрівлі нічого не залишилось. Ми говорили, що виділяємо частину коштів на відбудову і хочемо, щоб районна рада і обласна державна адміністрація підтримали нас, але поки що результатів немає.

– Чи обіцяєте, що візьметесь за цю справу, тобто посприяєте добудові школи?

На сьогоднішній день Вербовецькою сільською радою і громадою було прийняте рішення про те, що ми продаємо частину земельних ділянок, а отримані кошти готові вкласти для добудови спортивної зали. Тому що ні Вербовецька, ні Старокосівська школа не мають спортивної зали. По-перше, в Старокосівській школі фізичне виховання проводиться в непристосованих приміщеннях: у колишньому приміщенні сільської ради. Там є спортивна кімната й  бібліотека. По-друге, Вербовецька школа має маленьку спортивну залу, але вона не відповідає ніяким вимогам. Тому було прийняте рішення про добудову спортивної зали. Кошторисна документація зараз на експертизі. Для початку ми вкладаємо в цю школу 1 мільйон: 168 тисяч на кошторисну документацію і 832 тисячі на добудову спортивної зали. Цю інформацію ми подали в районну раду. Під час зустрічі з народним депутатом Юрієм Солов’єм і головою обласної державної адміністрації Олегом Гончаруком, нам пообіцяли, що допоможуть добудувати школу.

– Що найперше ви зробите для добудови школи?

Спочатку будемо будувати спортивну залу. Для цього потрібно 6, 5 млн. Хоча загальна кошторисна будови спортивної зали складає 21 мільйон, але туди вже буде все включено: котельня шкільна, вода, каналізація, підстанція трансформаторна. Тобто воно в комплексі іде до школи і кошторисно ми вже це розробили.

– Скільки часу потрібно для добудови школи?

Це все залежить від фінансування. Школа будувалась досить довго, але я думаю, якщо б було нормальне фінансування, то через 2-3 роки ми могли би цю школу запустити.

– Приблизно, скільки коштів потрібно для цього?

Це потрібно питати фахівців. Тому що на сьогоднішній день ціни різні. У 2011 році вартість будівництва головного корпусу складала 18 мільйонів. Школа складається з спортивної зали, головного корпусу і корпусу, який нещодавно завалився. Тоді сума для головного корпусу була 18 мільйонів, коли долар був 5 грн, а зараз треба певно десь 100 мільйонів тільки для того, щоб закінчити будівництво. А ще для скільки треба для того, щоб облаштувати класи…

Наталія Пістащук