Колишньому прем’єр-міністру Великої Британії Борису Джонсону подарували картину від Анастасії Ступацької з Івано-Франківська.

Картину політику передав франківець Назар Баранський, який проживає у Лондоні з 2013 року, а з початку війни спільно з друзями створив організацію “Slava Ukraini”, представники якої зараз активно допомагають українцям та армії. Він розповів “Галці” про картину, та як йому вдалося зустрітися з Джонсоном.

“Моя знайома Анастасія Ступацька для допомоги армії намалювала патріотичну картину. Потім вирішила виставити її у Facebook на продаж і за виручені кошти щось купити нашим солдатам. Я викупив цю роботу”, – розповідає Баранський.

Анастасія Ступацька у Франківську відома, як власниця танцювальної студії “JAM”. Дівчина має художню освіту, хоча востаннє малювала давно.

“Від початку великої війни українці масово волонтерили і роблять це досі. Я теж хотіла бути максимально корисною. Тому виникла ідея знову взятися за пензлик і через продаж картин збирати на ЗСУ”, – розповіла Анастасія “Галці”.

За кілька місяців Настя намалювала близько десяти полотен.

У Лондоні Назар роздумував, що робити з придбаною картиною, та вирішив подарувати її Борису Джонсону, бо він дуже завзято продемонстрував свою підтримку Україні. Спочатку люди не вірили, що йому це вдасться реалізувати, але наполегливість франківця дала результат.

“Я робив різні пости, тегав його з картиною – все було марно. Тоді мені вдалося зустрітися з депутатом, який працює в його партії (на той час Борис був прем’єром) і він сказав що допоможе. Пройшов місяць, другий – нуль відповіді, а тоді Борис подав у відставку. Я не здавався”.

Допомогла організувати зустріч людина з України, яка живе у Лондоні та працює на одній з державних посад.

“Я дуже хотів подарувати йому ту картину, бо на мою думку, він саме та людина, з якою палко дружить Америка і довіряє йому, а відповідно він повністю підтримує нас. Це як прояв вдячності за роботу, яку він робить заради нашої перемоги. Також на картині зображена вся наша територія і наш Крим з українським воїном. Саме Джонсон має значний вплив, і завдяки його зусиллям ми маємо проєкт, де навчалося 10 000 наших солдатів у Великобританії та проєкт допомоги українцям, які мають можливість приїхати в Англію на 3 роки з дозволом на роботу, безплатну медицину”, – ділиться Назарій.

Чоловік зробив дві копії картини, а Борис Джонсон підписав їх. Одну Назар залишив собі на пам’ять, а з другої зроблять аукціон по збору коштів на підтримку українських воїнів.

“На зустрічі я йому сказав, що дух Черчилля в його тілі, і що він має продовжити робити те, що робив Черчилль, а це — розвивати демократію і боротися проти комунізму. На що Джонсон відповів, що він буде підтримувати Україну до кінця і дуже хоче вивчити українську мову. Ми відповіли, що будемо його вчити”.

Також на зустрічі Джонсон підтвердив, що ще буде їхати в Україну, він дуже гордий за українців, як ми об’єдналися по цілому світі та боремося як на фронті, так і в тилу заради перемоги.

У Великій Британії Борису Джонсону знову присвячені всі перші шпальта світових видань. Переживши небезпеку відставки через вечірки на Даунінг-стріт під час коронавірусу, прем’єр-міністр вкотре небезпечно близький до втрати посади. На цей раз приводом став секс-скандал.

Заступник парламентського організатора керівної Консервативної партії Кріс Пінчер влаштував дебош в елітному лондонському клубі. Політик у п’яному вигляді чіплявся до двох чоловіків, в результаті чого він покаявся у скоєному та подав у відставку.

Як з’ясувалося, Джонсону на момент призначення Пінчера на керівні партійні та урядові посади було відомо, що той уже був фігурантом парламентського розслідування через домагання.

Що означає для України відставка Джонсона і хто може зайняти його місце – читайте у добірці західних ЗМІ.

Україна втрачає важливого союзника

Незважаючи на сумнівний підхід Джонсона до скандалів, у яких він фігурував, у ключовому міжнародному питанні дня, війні в Україні, прем’єр-міністр продемонстрував необхідну ясність мети та бачення, наголошує оглядач The Telegraph Кон Кафлін.

“На початку війни, коли Німеччина продемонструвала відсутність розуміння серйозності української кризи, Джонсон був в авангарді зусиль з надання підтримки Києву. Невідомо, чи був би Зеленський взагалі живий сьогодні, якби не тисячі одиниць протитанкової зброї NLAW, які Великобританія поставила Україні. Вони виявилися необхідними для запобігання нападу Москви на Київ, який мав призвести до вбивства українського лідера та встановлення проросійського маріонеткового режиму”, – пише видання, пишуть Версії з посиланням на Obozrevatel.

Кафлін припускає, що навіть без керівництва Джонсона Британія продовжить відігравати помітну роль у російсько-українській війні. Оглядач має на увазі прихильників нинішньої політики Лондона в особі міністра оборони Бена Уоллеса та глави МЗС Ліз Трасс.

“Однак той, хто піде за паном Джонсоном, може не мати такої схильності до ризику чи готовності робити все можливе заради Києва… У Джонсона можуть бути свої недоліки, але принаймні у питанні про Україну він продемонстрував якості справжнього державного лідера”, – зазначає автор.

Криза в Британії може позначитися на Україні

Американський експерт з питань безпеки Джозеф Сірінсіоне вважає, що політична криза в британському уряді може спричинити наслідки на міжнародній арені. “Як мінімум це послабить зусилля Заходу щодо підтримки українців у війні”, – зазначив він у коментарі ВВС.

“Справа не тільки в тому, що Джонсон може перестати бути лідером Великобританії, а й у тому, що за цим пройдуть тижні невизначеності, які можуть послабити британську і, можливо, європейську рішучість [надавати допомогу Україні]”, – сказав Сірінсіоні і відзначив ризик виникнення нестабільності західного альянсу.

У Києві є побоювання, що тільки-но Джонсон піде, наступний британський лідер буде менш перейматися війною в Україні, пише Independent. Це пов’язано з тим, що Британія сама стикається з низкою внутрішніх проблем – від економіки, що коливається, до зростання кризи вартості життя.

Видання наводить слова української народної депутатки Лесі Василенко. У середу вона заявила, що Джонсон встановив “високий орієнтир” у своїй підтримці Києва. За її словами, українці сподіваються, що будь-який політик, який займе місце прем’єра, продовжуватиме діяти так само.

“Хоч би хто прийшов після Бориса Джонсона, у нього буде еталон, тому що Джонсон, його уряд і міністр оборони встановили високі стандарти з погляду підтримки, яку британці надають Україні у всіх секторах – у політичному та військовому плані”, – сказала вона.

Хто обійме місце прем’єра?

Очевидних наступників у Бориса Джонсона немає, але все ж таки британські ЗМІ виділяють кілька потенційних кандидатів. NYT називає чотирьох британських політиків, які можуть обійняти посаду прем’єр-міністра. Серед лідерів – чинна міністерка закордонних справ Ліз Трасс, а також голова Міністерства оборони Бен Уоллес. Обидва претенденти є активними прихильниками України у питанні війни з Росією.

“Громадськість вітала її відстоювання санкцій проти російських олігархів на початку війни. Але вона також висловила рішучу підтримку Джонсону після відставки двох міністрів свого кабінету у вівторок, тому ще належить з’ясувати, чи може ця лояльність завдати їй політичної шкоди”, – описує видання кандидатуру Ліз Трасс.

“52-річний міністр оборони ще рік тому фігурував у списках претендентів на лідерство від консерваторів. Він компетентно впорався з британською реакцією на вторгнення Росії в Україну, а до цього – на кризу з евакуацією з Афганістану. З того часу Уоллес піднявся на вершину впливової рейтингової таблиці членів кабінету міністрів ConservativeHome”, – коментує персону Уоллеса агентство Bloomberg.

Газета The Guardian називає вісім можливих наступників чинного прем’єра. Найбільш перспективними з них, за оцінкою букмекерів, є Пенні Мордонт (займається в уряді питаннями торгової політики, а в 2019 році протягом приблизно двох місяців очолювала Міноборони) та ексканцлер Ріші Сунак. Останній ще нещодавно був фаворитом усіх опитувань, але його популярність похитнулася після того, як з’ясувалося, що він, подібно до Бориса Джонсона, порушував правила локдауну.

Серед інших кандидатів – колишні міністри охорони здоров’я Саджід Джавід та Джеремі Хант, голова міжнародного комітету Палати громад Том Тугендхат, а також новий канцлер скарбниц Надхім Захаві, який донедавна очолював Міністерство освіти.