Зараз гроші активно вибивають із педагогів, вчителів соромлять, що вони обкрадають бюджет на 6500 гривень

В Україні спалахнув скандал навколо грошей, які громадяни отримували ще на початку війни в рамках програми «еПідтримка» – 6500 гривень на людину. Нещодавно Міністерство освіти розіслало листи до шкіл, вузів та управлінь освіти з вимогою повернути ці гроші. За відмову погрожують судом. Причому, як кажуть самі педагоги, керівництво на них відверто тисне – просить «мати совість» та повернути гроші до бюджету.

І багато хто віддає по 6500. Хоча не всі. За даними нардепа Ніни Южаніної, на кінець червня кошти не повернуло більше 3,2 тисячі працівників освітньої сфери.

Вибивають кошти не лише з учителів, а й з інших бюджетників. Аргумент один – працівники бюджетної сфери взагалі не мали права на допомогу, оскільки вона виплачувалася тим, хто через війну залишився без роботи та зарплати, а бюджетникам зарплата стабільно перераховувалася навіть у найскладніші часи. Начебто те, що їм дали ще й по 6500 – просто помилка.

Але, кажуть юристи, держава фактично не має законних способів стягнути з людей навіть помилково нараховані кошти. Тож чи потрібно повертати 6500?

Борг 6500 плюс банківська комісія за переказ
«Листи щастя» від Міністерства освіти отримали багато навчальних закладів, у тому числі київські. МОН посилається на лист від Мінекономіки від 23 червня цього року: там зазначено, що державну допомогу в рамках «еПідтримки» було передбачено особам, які працювали на початок війни за трудовим контрактом, цивільно-правовими договорами тощо. Але не поширювалася на бюджетників.

У листі від Мінекономіки також наголошується, що Мінфін провів верифікацію одержувачів та склав список конкретних людей, яким допомогу було виплачено неправомірно, і тепер їм потрібно повернути гроші. А якщо не повернуть добровільно – будуть судові позови,

У своїх листах Міністерство освіти вказало також рахунок, на який педагоги мають перераховувати по 6500 – це небюджетний рахунок Мінекономіки у Держказначействі. Потрібно заплатити борг 6500 гривень плюс разова комісія за переказ грошей.

«У разі неповернення безпідставно отриманих бюджетних коштів Мінекономіки буде змушене звернутися до суду», — йдеться у листі.

В Мініістерстві освіти визнали, що розсилали листи та пояснили для чого.

“Заклади, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, отримали лист про необхідність повернення співробітниками бюджетних коштів, виплачених їм навесні 2022 року в межах програми «єПідтримка».

Програма «єПідтримка» на початку повномасштабного вторгнення була швидким рішенням уряду, щоб надати допомогу громадянам у зв’язку із втратою частини заробітної плати.

Серед умов надання виплати було чітко зазначено, що допомога надається особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) і не є працівниками бюджетних установ, фонду загальнообов’язкового державного страхування. Працівники сфери освіти не підпадали під цю категорію, адже вони не втрачали роботу і продовжували отримувати заробітну плату з бюджету. Попри це деякі з них подали заявку на виплату 6500 грн через програму «єПідтримка».

Зараз Урядом ініційовано повернення неправомірно отриманих коштів працівниками бюджетних установ, зокрема і зі сфери управління Міністерства освіти і науки України. Тому МОН надіслало інформаційні листи керівникам закладів, установ, підприємств, що належать до сфери його управління, про необхідність повернення коштів співробітниками”, – зазначили в МОН.

Соромлять і погрожуючи звільненнями
Вчителька однієї зі столичних шкіл Вікторія розповіла нам, що на початку війни, коли на «Дії» відкрили подачу заявок на державну допомогу, вона також спробувала податися. І система її пропустила, а невдовзі на банківську картку прийшов грошовий переказ, який тоді сильно врятував.

«Були перебої з їжею та ліками, треба було зробити хоч якийсь запас, і на ці гроші закупилися», – згадує Вікторія.

Але вже восени минулого року її приголомшили новиною про те, що гроші треба повернути.

«Директор на зборах поставив усіх освітян перед фактом, що по 6500, нібито, заплатили помилково, бо нам навіть у війну не припиняли виплачувати зарплату, а держдопомога була покладена тим, кому перестали платити роботодавці. Попросив здати «борг» йому, можна з наступної зарплати, а він уже сам перерахує все на рахунок Мінекономіки. Але я відмовилася платити. Чому я маю щось повертати: я подала заявку, її схвалили, а в чому моя вина. Тоді цю тему якось зам’яли. Але нещодавно було повторне звернення від керівництва із вимогою повернути гроші», – каже Вікторія.

За її словами, директор соромив її та колег, які не хочуть повертати гроші. Мовляв, у країні війна, а ви обкрадаєте бюджет. Дехто наступного дня приніс гроші.

Про те, що люди скаржаться на тиск керівництва, яке вимагає «принести 6500», говорить і голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

«До нас зверталися, зокрема, працівники дошкільних закладів – вихователі, няньки, сторожа, яким через «Дію» свого часу схвалили виплату держдопомоги. А зараз вимагають повернути. При цьому ми розуміємо, що у цих людей дуже невеликі зарплати, просто так дістати з кишені 6500 вони не можуть – для них це чималі гроші», — зазначає юрист.

Деякі педагоги розповідають, що начальство загрожує їм усілякими проблемами, якщо не повернуть гроші – аж до звільнення.

Як 6500 від держави стали помилкою
При цьому, як каже Кравець, питання повернення 6500 назад до бюджету досить спірне.

«Якщо людям були надмірно сплачені кошти, то це проблема тих, хто ці гроші заплатив і припустився помилки», – зазначив Кравець.

Нардеп Ніна Южаніна Виділила три важливі нюанси у справі про «вчительські 6500».

«Всі, хто подавався на виплати, мали зробити це до 31 березня 2022 року. Як пам’ятаємо, ще на початку повномасштабної війни ухвалено рішення про оголошення простою в закладах освіти, які не можуть здійснювати свою діяльність через збройну агресію Російської Федерації. Фактично – по всій країні. Законом України 2126 від 15 березня 2022 року (набрав чинності 20 березня минулого року) передбачено, що працівникам установ освіти, науки, у тому числі тим, хто в умовах військового стану був змушений змінити місце проживання та знаходження гарантується, зокрема, виплата середнього заробітку.

І лише 25 квітня 2022 року вийшов лист МОН №1/4444-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти» з посиланням на цю норму та висновком: «Саме з цієї причини працівники закладів освіти, як працівники бюджетних установ, не мали права на отримання державної допомоги у рамках програми «еПідтримка», оскільки мають отримувати заробітну плату безпосередньо в закладі освіти», – зазначає Ніна Южаніна. Тобто, має місце невчасність прийняття рішень та їх пояснень.

Але як чиновники допустили, що виплати пішли людям, які не відповідали критеріям надання допомоги? Додаток «Дія», через який подавалися заявки на виплати, працівникам, праця яких фінансується з бюджету, не дозволяла навіть їх сформувати. Тобто технічні питання – другий нюанс.

І найголовніше – історія з неправомірністю виплат у рамках програми «еПідтримка» триває вже рік. Вперше про те, що за підсумками проведення перевірок заявок було виявлено 28 тисяч 534 особи, які є працівниками бюджетних установ та не мали права на отримання допомоги на суму майже 166 млн. гривень, міністр фінансів заявив 7 серпня 2022 року.

Тобто неквапливість держави у питанні контролю за виплатами – третій нюанс. Тож чи насправді вчителі винні у присвоєнні державних коштів, запитує Ніна Южаніна.

Чи потрібно повертати гроші
Ростислав Кравець каже, що із законних методів, на які може піти влада, намагаючись зобов’язати людей повернути держдопомогу, – лише суди. Про намір подавати позови заявило у своєму листі Мінекономіки.

Але тут питання у термінах давності. За словами Кравця, термін давності щодо адміністративного судочинства (а саме в його рамках можуть йти розгляди щодо неправомірно виплачених коштів) становить 6 місяців. Вони вже давно минули. Тобто переконати суди запустити більше трьох тисяч сумнівних справ буде не так просто.

«Тобто залишаються хіба що погрози та прохання «повернути по-доброму». Якщо людина вирішить не повертати коштів, жодних санкцій за цим не буде», – переконаний Кравець.

Втім, як зазначає голова громадської організації «Соціальний рух» Віталій Дудін, якщо такі справи пустять за загальним позовним терміном, то вони набагато більші – три роки. Тобто держава може позиватися про повернення 6500 гривень аж до 2025 року. І якщо суди ухвалять рішення на користь позивача, то гроші доведеться повернути, інакше виконавча служба може накласти арешт на банківські рахунки та майно боржника.

Чоловік мав борг за опалення 14 тисяч гривень.

Чоловік, який не заплатив ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” за опалення 14 тисяч гривень боргу, залишився без автомобіля. У боржника, за рішенням суду, відібрали Renault, 1999 року.

Про це йдеться на сайті “Миколаївоблтеплоенерго”.

“Сьогодні, 25 листопада, було проведено опис та арешт автомобіля RENAULT TWINGO, 1999 року випуску. Транспортний засіб примусово евакуйовано на майданчик ДП “Сетам” для його оцінки та примусової реалізації”, – зазначили у теплоенерго.

Як повідомляють на підприємстві, станом на 24 листопада загальна сума боргу споживача перед ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” склала майже 14 тисяч гривень. Одразу ж після примусової евакуації автомобіля сума боргу була сплачена в повному обсязі.

При цьому зауважують, що це не перший випадок конфіскації автомобіля за борги з опалення у Миколаєві. Загалом це вже сьомий автомобіль, який цьогоріч (за останні півроку) заарештовано за борги перед підприємством.

Освітяни Долинської територіальної громади, що на Івано-Франківщині, планують страйкувати. Причиною цьому стала заборгованість із виплати зробітної плати, яка станом на 18 серпня складає 22 млн 32 тис. 712 грн.

Про це Суспільному повідомив голова комітету Долинської об’єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України Іван Мельник, передає Фіртка.

За його словами, таку суму заборгували освітянам закладів загальної середньої освіти, а їх у громаді – 26. Іван Мельник каже, однією з причин заборгованості є “недосконала формула нарахування освітньої субвенції”.

“Недосконалість полягає в тому, що змінений порядок перерозподілу освітньої субвенції. Не враховують поділ закладів загальної середньої освіти за міською та сільською місцевістю. Для цих категорій раніше застосовували такі параметри, як фактична та розрахункова наповненість класів. Для закладів освіти у сільській місцевості – 17 учнів, а у міській – 21. Цей принцип розподілу відкинули і встановили, що для громад, які мають населення понад 40 тис. жителів, наповненість класів має бути не менше 21 учня, а ті, що мають менше населення – 17”, – розповідає Іван Мельник.

За його словами, в Долинській громаді фактична наповненість класів – 17-29 учнів, а розрахункова – 21. Іван Мельник каже, саме ця різниця призвела до такої заборгованості.

Як розповів голова комітету Долинської об’єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України, страйкуватимуть відповідно до чинного законодавства:

“Ми оголосили, кожен колектив має визначитися щодо участі. Ми 25-26 серпня робимо попередження, за 7 днів. Люди приходять у заклади освіти, але не виконують свої обов’язки, не проводитимуть уроки”.

Директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики облдержадміністрації Віктор Кімакович повідомив, що допомогти розв’язати це питання може наближення розподілу державної освітньої субвенції та залучення Долинської громади до процесу погашення заборгованості перед освітянами.

“Наближення субвенції вже відбувається. Була розмова з міністром фінансів, має бути постанова Кабміну, мають бути суми. Це повинно бути найближчим часом як “пожежний захід”, щоб зняти напругу. Також треба залучити територіальну громаду. Це не є бідна громада – понад 300 млн доходів на рік. Йдеться про перерозподіл бюджету громади. Є, наприклад, премії, які виплачують працівникам різних галузей. Але, якщо є економія на вчителях, то нехай буде і на працівниках інших галузей. Є капітальні видатки, які ще нерозпочаті. Їх можна перенести на наступний рік, а гроші використати на зарплату”, – каже Кімакович.

Як повідомила заступниця міського голови Долини Алла Шевченко, станом на сьогодні дефіцит бюджету громади становить 24 млн грн.

“Тільки по відпускних виплатах заборгованість складає 22 млн. Кому ми маємо не заплатити, комунальникам чи закрити музичну школу, щоб погасити заборгованість з виплати. В лютому я, як депутат міськради, пропонувала направити 8 млн “сільських залишків” на зарплату освітянам. Мене підтримали всього 7 депутатів. Інші казали, що фінансувати педагогів повина держава”, – пояснює Шевченко.

Голова Івано-Франківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Зоряна Король розповіла, що заборгованість перед освітянами виникла не тільки в Долинській громаді. До прикладу, у Верховинській ТГ заборгованість становить 3 млн 600 тис., у Снятинській – 5 млн 700 тис., а у Городенківській громаді – 4 млн 388 тис. грн.

У понеділок, 26 липня, в Одесі було знайдено тіло заступника начальника патрульної поліції Ізмаїла Івана Митькина. Перед зникненням він позичив велику суму грошей і обікрав квартиру, яку знімав із товаришами по службі.

Митькина знайшли повішеним у парку Перемоги на вулиці Маршала Говорова, повідомили у відділі комунікації Нацполіції в Одеській області. Кримінальне провадження відкрито за 115-ю із позначкою самогубство (щоб дивитися фото, доскрольте до кінця сторінки).

Раніше повідомлялося, що Митькин зник і кілька днів не виходив на зв’язок. Як з’ясувалося, напередодні свого зникнення чоловіком почали цікавитися численні кредитори, у яких він позичив великі суми грошей. ЗМІ розповіли, що Митькин узяв у борг у різних людей від 2 до 60 тисяч доларів, загалом на 300 тисяч доларів (понад 8 мільйонів гривень), обіцяючи всім їм швидкий прибуток.

Як розповіли ті, у кого Митькин позичав гроші, він нібито мав намір вкластися в урожай зернових і вигідно його перепродати. Однак, як припустили колеги правоохоронця, той, імовірно, просто програв гроші, граючи в азартні ігри.

Також напередодні свого зникнення Митькин нібито пограбував квартиру, яку знімав. Виніс звідти гроші та зброю.

Як повідомили місцеві телеграм-канали, тіло знайшли зі зв’язаними руками.

У поліцейського залишилися дружина і двоє дітей, одному з них лише два місяці.

За період з початку березня 2020 року по кінець лютого 2021 року державний та гарантований державою борг зріс на 25%, або на 505 млрд грн до 2 552,9 млрд грн.

Про це свідчать дані Міністерства фінансів, пише Ратуша з посиланням на ЕП.

В еквіваленті в іноземній валюті державний та гарантований державою борг за вказаний період зріс з 83,4 млрд дол до 91,4 млрд дол.

Найбільшу частку в структурі державного боргу України станом на 28 лютого займали зовнішні зобов’язання – 1 237 млрд грн. При цьому більшість з них сформована за рахунок облігацій (651,7 млрд грн) та позик від міжнародних фінансових організацій (434,9 млрд грн).

Внутрішній борг практично повністю сформований з державних облігацій (ОВДП). На них приходиться 1 023 млрд грн.

Ще 289,2 млрд грн – це гарантований урядом борг. Тобто, держава зобов’язана повернути цю суму лише у випадку невиплати за боргами структурами, які отримували кредити під гарантії уряду. Такими, зокрема, є Укрексімбанк, Ощадбанк, Укргазбанк та Укравтодор.

Поліція Калуського району отримала повідомлення про те, що місцевий житель знайшов тіло мертого чоловіка в своєму будинку. Ним виявився 42-річний житель Калуша.

Про це повідомляє Магнолія-ТВ.

Встановлено, що потерпілий прийшов до заявника додому через те, що останній мав боргові зобов’язання перед ним.

В ході розмови, між чоловіками виник конфлікт, під час якого, господар будинку схопив ножа та кілька разів вдарив опонента у живіт та спину.

Від отриманих травм чоловік помер на місці події. Правоохоронці затримали підозрюваного.

На даний момент вирішується питання про оголошення йому підозри та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поліція Калущини оперативно затримала чоловіка, який умисно скоїв вбивство.

Сьогодні вночі до поліції зателефонував 50-річний калушанин і сказав, що знайшов мертвого чоловіка у своєму будинку.

На місці правоохоронці з’ясували, що загиблий – 42-річний мешканець Калуша. А вбив його господар будинку.

Потерпілий прийшов до чоловіка додому, бо той боргував йому гроші.

В ході розмови між чоловіками виник конфлікт, під час якого господар будинку взяв до рук ножа та вдарив опонента в живіт та спину. Від отриманих травм чоловік помер на місці події.

Правоохоронці затримали фігуранта в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі розпочали кримінальне провадження, передбачене ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за вказаний злочин передбачає до 15 років позбавлення волі. Проводяться слідчі дії.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області задоволено позов прокурора про стягнення із суб’єкта господарювання 260 тис. грн.

Встановлено, що між Вигодською селищною радою та суб’єктом господарювання укладено договір оренди земельної ділянки площею 1, 9618 га для обслуговування об’єктів нерухомого майна, інформує Фіртка з посиланням на пресслужбу прокуратури області.

В порушення вимог договору відповідач допустив заборгованість зі сплати орендної плати за період 2013-2016 років у розмірі більше ніж 260 тис. грн.

За активної позиції прокуратури рішення суду виконано та сплачено частину заборгованості в сумі 220 тис. грн, яку скеровано до місцевого бюджету.

Напередодні Великодня в містечку під Львовом сталася трагедія – троє підлітків через борг забили до смерті свого ровесника. Але цього їм видалося замало, тож фото вбитого товариша вони ще й виклали в Інтернет.

Та місцевих мешканців найбільше шокувало, як підозрювані у вбивстві поводилися згодом. Та й сума, з якої почав «рости» борг у кілька тисяч, і через який позбавили хлопця життя, була мізерною.

Невелике містечко Жовква біля Львова не може отямитися після шоку – троє місцевих хлопців катували свого ровесника в підвалі, не розрахували сили – забили, і, замість того, щоб викликати поліцію і «швидку», мовчки вирили яму на городі і скинули туди бездиханне тіло 17- річного Пашка. Це сталося в підвалі особняка одного з трійці підлітків, яких зараз підозрюють у вбивстві.

Мешканці Жовкви добре знали Валентина, Володимира і Мар’яна – двом з них по 17 років, одному – 15. Молодший і один сімнадцятирічний – місцеві, ще один – із сусіднього села. Кажуть, що вбитий Пашко був з неблагополучної сім’ї, жили в селі за Жовквою, батько недавно помер. На похороні Павло був, а після нього – зник. Втім, мама, старша сестра і брат не били на сполох, куди подівся хлопчисько. Кажуть, і так часто не давав про себе знати, їхав працювати в різні міста. Так було і цього разу. Про те, що хлопця вбили, рідні дізналися тільки через два тижні. Як, зрештою, і поліція. А ниточкою стало фото тіла, яке його знайомі випадково виставили в Інтернеті – зламаний телефон сам «відправив» фото в соцмережі. Цю версію озвучують сьогодні в поліції.

У жовківчан, тим часом, є кілька власних версій. Вони не заперечують, що, може бути, хлопці й фотографували побитого Пашка або його вже мертве тіло. Але поліції про вбивство розповіла, кажуть місцеві, їх подруга – дівчина одного з учасників побиття.

Вона прийшла до них у гості, побачила Павла чи то сильно побитим, чи то вже мертвим, – розповідають кореспондентові «Західного аргументу» місцеві мешканці. – Вони їй потім ще й розповіли, де закопали. І ось, перед Великоднем, вона вже не витримала і побігла в поліцію розповідати про це. Поліція швидко знайшла тіло – там, де вона і сказала. А ця трійця навіть не вдавала, що щось трапилося – жили, як раніше, навіть до церкви ходили.

Тіло вбитого товариша хлопці закопали за хатою.

Глибоку яму, щоб заховати тіло, викопали на задньому дворі великого особняка. Як батьки не помітили нелюдські крики з підвалу – невідомо. Кажуть, попри зовнішнє благополуччя, цими хлопцями їх батьки теж не дуже цікавилися.

Поки відкрито справу за статтею «умисне тяжке тілесне ушкодження». Хлопцям загрожує до десяти років у в’язниці. На допиті їх батьки плакали, непритомніли, але були й такі, що трималися спокійно. Місцеві мешканці кажуть – вони зі звичайних сімей, на відміну від неблагополучного Павла. Він минулого року закінчив 11 клас, але вчитися далі не пішов – сім’ї більше потрібні були гроші. Він народився, коли матері вже було за 40, а батько був років на 20 старший за матір.

Він чи то позичив гроші у цих хлопців – 150 гривень, чи вкрав телефон. Кажуть різне, – розповідає одна з мешканок Жовкви, паніСофія. – Загалом, поставили його на лічильник – або повертай, або буде «капати». Накапало 12 тисяч гривень, почали вимагати віддати. У нього, звісно, стільки грошей не було – почали бити, забили до смерті.

Жовківчані шоковані подією адже сталося все напередодні Великодня.

Люди бачили цих хлопців в церкві вже після вбивства – недавно, – шепочуться в Жовкві. – Тобто, їм взагалі все одно було, що людину замордували – ходили, як ні в чому не бувало.

Провину хлопці визнали, але каятися в скоєному не поспішають. Незабаром для них оберуть запобіжний захід.

Під загрозою опинилися жителі Донецької та Дніпропетровської областей.

Через борги за електрику низка українських водоканалів можуть з 1 квітня припинити постачання води споживачам. Якщо проблема не буде вирішена, без води залишаться більше мільйона людей.

Про це розповіла віце-президент Асоціації водоканалів Ольга Бабій, передає “Обозреватель”.

За її словами, під загрозою масових відключень опинилися жителі Донецької та Дніпропетровської областей.

“Вода Донбасу” – це Донецька область, “Аульський водовід” – 50% Дніпропетровської області, “Кривбасводопостачання” – це майже весь Кривий Ріг. Досить велика кількість населення, більше мільйона, думаю”, – заявила вона.

Експерт нагадала, що 48 водоканалів України після запровадження закону про ринок роздрібної електроенергії не змогли укласти на вільному ринку контракти з енергопостачальниками та перейшли на “постачальника останньої надії” – компанію “Інтеренерго”.

“Вони не змогли укласти ці контракти, тому що мали великі борги за попередні періоди, і Нацкомісія з 1 січня не встановила їм нові тарифи, які б дозволяли платити за електроенергію. Це такі великі підприємства як “Вода Донбасу”, “Кривбасводопостачання”, “Аульський водовід”, – пояснила вона.

За словами експерта, передбачено, що через 90 днів після набуття чинності закону, “постачальник останньої надії” припиняє свою діяльність, і водоканал повинен укласти договір на вільному ринку.

“З цими водоканалами ніхто не підписує договори, тому що через свою економічну неплатоспроможність вони не можуть на вільному ринку платити за спожиту електроенергію, у них економічно необґрунтовані тарифи”, – констатувала експерт.

Споживачам залишається чекати, поки Кабінет міністрів врегулює проблему разом із Національною комісією ринку комунальних послуг. Тоді водоканали зможуть укласти договори та почнуть споживати електроенергію і постачати воду.

“Будемо сподіватися, що за тиждень вони впораються з ситуацією. Якщо ні – будемо без електрики і без води”, – завершила експерт.