Доведеться спочатку виплатити усі зобов’язання 

Нардепи підготували новий законопроєкт, який вносить зміни у правила набуття спадку.

Відповідно до запропонованих змін, відмовитись від спадщини можна тільки після сплати всіх боргів у межах вартості майна.

Автори ініціативу наполягають, часто майно, яке передається у спадок обтяжене певними борговими зобов’язаннями. У такому разі, статтею 1282 Цивільного кодексу України передбачається зобов’язання для спадкоємця задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Враховуючи визначене законодавством право на відмову від прийняття спадщини, з метою уникнення звернення стягнення на майно в рахунок погашення боргу, часто спадкоємці відмовляються від прийняття вже успадкованого майна з порушенням принципів доброчесності та добросовісності у цивільних правовідносинах, для приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов’язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди такому кредитору, – йдеться у документі.

Також необхідно оновити положення Цивільного кодексу України в частині реалізації права відмови від прийняття спадщини у разі звернення стягнення на майно, отримане у спадщину, кредитором.

Зокрема, у проєкті закону передбачено, що «не допускається відмова від прийняття спадщини у випадку наявності боргів за зобов’язаннями спадкодавця перед кредиторами до їх задоволення в межах вартості майна, одержаного у спадщину», в порядку, визначеному Цивільним кодексом.

У Мін’юсті розповів, що загрожує боржникам під час воєнного стану.

Державна виконавча служба продовжує свою роботу. Попри воєнний стан в Україні, у боржників можуть вилучити нерухомість. Про це повідомив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко, пише “РБК-Україна”.

“Що стосується автомобілів та нерухомості, ми на загальних підставах… проводимо”, – сказав він, відповідаючи на запитання про конфіскацію автомобілів та квартир.

За словами Гайченка, є деякі особливості щодо військовослужбовців та оплати комунальних послуг.

“Якщо це звичайні борги, або якщо людина накопичила стільки несплачених адмінштрафів, що для цього потрібно машину чи квартиру. Так, ми це можемо зробити, і ми це робимо”, – наголосив він.

Проте Гайченко зазначив, що законодавство про боржників було пом’якшене під час війни в Україні, дозволяючи їм витрачати 13 тисяч гривень на місяць із заарештованих рахунків. Також Гайченко повідомив, що зараз в Україні приблизно 2,5 мільйона боржників.

“На сьогодні у нас постійно, і так було і до війни, у нас плюс-мінус 2,2-2,5 млн одночасних виконавчих проваджень”, – сказав він.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів представив у Верховну раду законопроєкт щодо цифровізації виконавчого провадження з метою закрити хитрощі для боржників.

За цим законопроєктом пропонується вводити арешт на депозити. На вимогу судового виконавця, банки повинні припиняти дію депозитних договорів, інформуючи виконавця про суму депозиту, та згодом використати ці гроші для погашення боргу.

Територіальні органи МВС відмовлятимуть у реєстрації автотранспортних засобів, якщо власник перебуває в Єдиному реєстрі боржників. Цей захід вже існував раніше, однак він був удосконалений у цьому законопроєкті.

Борги українців за електроенергію будуть вносити до кредитної історії.

Одна з компаній, яка постачає електроенергію населенню в Україні, вирішила боротися з боргами за цю комунальну послугу радикально. Заяву опублікувала компанія YASNO.

YASNO передаватиме до Бюро кредитних історій інформацію про заборгованість клієнтів за електроенергію.

У компанії впевнені, що такий спосіб змусить українців більш відповідально ставитись до оплати рахунків за електроенергію.

Станом на 1 травня 2023 року, як запевняють у компанії, побутові споживачі нагромадили заборгованості перед компанією на суму понад 1,7 млрд. грн.

У постачальника електроенергії пояснили, що якщо людина, яка має борги за електроенергію звернутися за кредитом до фінансової установи, тоді кредитор зможе побачити її кредитну історію, у тому числі щодо заборгованості за світло.

Ця інформація дозволить йому оцінити всі ризики та ухвалити рішення, давати чи ні такій людині кредит.

При цьому дисципліновані клієнти, які вчасно платять за комунальну послугу, зможуть покращити свою кредитну репутацію. На думку авторів ідеї, у майбутньому це забезпечить їм фінансову стабільність.

Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко стверджує, що у них є клієнти, які не платять за електроенергію і при цьому беруть у кредит iPhone. Саме на таких осіб, зазначає директор компанії, і розраховане це нововведення.

Коваленко додав, що в компанії розуміють, що за таких часів українцям важко платити за комунальні послуги.

Але кожен має відчувати відповідальність та розуміти, що своєчасна оплата за комунальні послуги дозволить енергетикам і надалі тримати енергетичний фронт.

Варто зазначити, що чиновники розглядають варіанти підвищення тарифу на електроенергію для населення. Це може статися вже влітку.

На тих, хто не платить вчасно “Нафтогазу” чекає розмова з колекторами
У травня минулого року більшість населення перейшла обслуговуватися у “Нафтогаз”, хоча із самого початку в держкомпанії заявляли, що в їхніх планах немає мети постачати блакитне паливо всім українцям. Стало відомо, що компанія уклала договір з колекторами, для “вибивання” боргів, пише Obozrevatel.

Після повномасштабного вторгнення “Нафтогаз” отримав усіх клієнтів, але тепер йому приходиться збирати борги. 882 тисячі в “Нафтогазі” витратять на колекторів. Фактично виграли тендер бути колектором “Нафтогазу” виграла компанія “Кредит Борг Солюшнз”

Українцям, які вчасно не заплатять за комуналку, будуть дзвонити колектори від “Нафтогазу”. Компанія працює під брендом Сreditdebt. На своєму сайті пропонує клієнтам шукати родичів і знайомих своїх боржників у соцмережах, організовувати “зустрічі” з боржниками.

Одночасно компанія вирішила розширитися та шукає операторів, які будуть “вибивати” з українців борги за 8-14 тис. грн. Про пошук персональної інформації в соцмережах, погрози, зустрічі – в оголошеннях не йдеться.

Більшість користується послугами “Нафтогазу”, проте є й кілька комерційних постачальників блакитного палива.

Варто додати, що за минулий рік Нафтогаз показав збитковість у 60 млрд грн.

Українському громадянину за серію крадіжок загрожує позбавлення волі на строк до 5 років.

У польському місті Любліні поліцейські затримали 37-річного громадянина України, який відповідатиме за крадіжки електроінструментів та одягу на загальну суму майже 30 тисяч злотих, тобто майже 250 тисяч гривень.

Про це повідомили у виданні Lublin24.

У повідомленні йдеться, що останніми днями в магазинах однієї з мереж, яка торгує товарами за зниженими цінами, сталася серія крадіжок.

Один і той же чоловік змітав з полиць дорогі електроінструменти та одяг та, скориставшись неуважністю персоналу, виходив із магазину.

“Таким чином він вчинив кілька крадіжок на загальну суму майже 30 000 злотих”, – повідомив співробітник Головного управління поліції в Любліні Каміль Ґолембівський.

Зловмисника затримали та визнали винним у п’яти крадіжках. Поліції він заявив, що краде, щоб розплатитися з боргами.

За це правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

У літніх громадян, які мають борги за комуналку, забиратимуть частину пенсії. Щомісяця у них вираховуватимуть п’яту частину виплати – доти, доки всі борги не будуть погашені. Однак у деяких випадках боржники можуть втратити і половину своєї пенсії.

Такі відрахування із виплат передбачені чинним законодавством України, повідомляє видання Napensii.

Як з’ясувалося, щомісячні відрахування з пенсії громадян у рахунок сплат боргу здійснюються в тому випадку, якщо є виконавче рішення щодо стягнення боргу. При цьому з пенсії можуть вираховувати щомісяця або 20% або навіть до 50%.

В яких випадках із пенсіонера можуть вираховувати до половини пенсії?
Таке серйозне стягнення можливе лише в деяких випадках, які чітко окреслені законом:

у разі заборгованості з аліментів;
у тому випадку, якщо пенсіонер за рішенням суду має відшкодовувати збиток, який він завдав здоров’ю потерпілого, або збиток, завданий у зв’язку зі смертю людини;
якщо потрібно відшкодовувати підприємству або організації збитки, пов’язані з розкраданням майна;
у разі відшкодування отриманих пенсіонером зайвих сум виплат, які йому не належать.
У решті випадків, включаючи і заборгованість із плати за комуналку, вираховувати понад 20% пенсії не мають права.

Українцям можуть списати комунальні борги, які вони накопичили під час війни. Але борги спишуть не всі і не всім. Наразі у влади ще немає одностайної думки, яким буде механізм списання комунальних боргів, і чи обмежиться лише цим. Можливо, списання замінять реструктуризацією заборгованості.

Відповідний законопроект № 8367, що має довгу назву “Про внесення змін до Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” щодо посилення захисту громадян, які постраждали внаслідок дій держави-агресора” вже зареєстрований у Верховній Раді.

Втім, влада розглядає як реструктуризацію комунальних боргів, що утворились під час війни, так і списання цих боргів із деяких категорій споживачів.

Зокрема, обговорюють два варіанти:

Реструктуризація заборгованості на строк до 5 років за всі комунальні послуги, крім квартплати. Це стосуватиметься лише тих боргів, які виникли під час дії воєнного стану.
Списання заборгованості за всі житлово-комунальні послуги (включаючи квартплату). Списанню підлягатимуть лише борги жителів тих регіонів, в яких тривали або тривають бойові дії. Причому списанню підлягатимуть лише ті борги, які утворилися під час проведення бойових дій.

Щодо другого варіанту, то списанню, зокрема, можуть підлягати такі борги:

за постачання та розподіл газу для потреб побутових споживачів;
за постачання та розподіл електроенергії;
за постачання теплової енергії;
за постачання гарячої води;
за централізоване водопостачання та водовідведення;
за послуги із вивезення побутових відходів.

Мінфін затвердив новий Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків. Він поширюється як на фізичних, так і на юридичних осіб.

Про це повідомляє “Дебет-Кредит”.

Новий порядок поширюється на:

фізичних осіб (резидентів та нерезидентів),
юридичних осіб (резидентів та нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, які отримують (передають) об’єкти оподаткування або здійснюють діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок сплати податків та зборів.
При цьому норми Порядку не поширюються на грошові зобов’язання або податковий борг, які залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, включаючи штрафні санкції та пеню, нараховані на нього.

Безнадійним податковим боргом є:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги до якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута, – станом на дату набрання законної сили постановою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника – юридичного) особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника – фізичної особи);

2) податковий борг фізичної особи, визнаної в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошеною померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернено стягнення згідно із законом, – станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернено стягнення згідно із законом, – станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;

4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку, – станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;

5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, щодо якого минув термін давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу, – станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;

6) податковий борг платника податків, що виник унаслідок форс-мажорних обставин станом на дату, що настає за граничним терміном сплати грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена у документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин;

7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, – станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;

8) податковий борг банку, щодо якого є рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, прийняття остаточного звіту ліквідатора та завершення ліквідаційної процедури – станом на дату прийняття відповідного рішення.

Для частини українців прострочені борги перед банками перестануть бути головним болем хоча б на якийсь період. НБУ хоче заборонити стягнення прострочених боргів із військовослужбовців, представників інших військових формувань та їхніх сімей.

Відповідні поправки до закону “Про споживче кредитування” вже розроблено фахівцями НБУ та подано на розгляд парламентського Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Верховної Ради. Причому Нацбанк переконливо просить нардепів дослухатися його рекомендацій.

Про це повідомила пресс-служба Нацбанку України.

Отже, НБУ пропонує заборонити стягнення боргів будь-яким способом із військовослужбовців та представників військових формувань, які зараз захищають Україну, а також підтримують у ній правопорядок.

Якщо поправки до закону ухвалять, кредиторам та колекторським компаніям буде заборонено звертатися до них за стягненням.

Під захист закону потраплять такі категорії людей:

військовослужбовці ЗСУ;
представники інших воєнізованих формувань;
представники правоохоронних органів;
члени сімей військовослужбовців та правоохоронців;
їхні спадкоємці та близькі родичі;
поручителі позичальників.
У них буде заборонено “вибивати” прострочені борги по телефону, при особистих зустрічах, під час відеопереговорів, а також у вигляді повідомлень, надісланих через засоби телекомунікації.

НБУ пропонує запровадити цю заборону на весь період дії воєнного стану, а також ще на півроку після його завершення.

В Україні борги за комуналку через повномасштабну війну досягли історичної позначки. Пеню та штрафи скасували, а тарифи тимчасово заморозили. Проте якщо ситуація найближчим часом не зміниться, ціла низка підприємств ризикує збанкрутувати.

Про те, як оплачувати комуналку та що буде з тарифами, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Війна в країні. Як взагалі за комуналку платити?
Комунальні послуги – такий же товар, як хліб і молоко. Якщо ви не платите за комуналку, у підприємства-постачальника виникає “дірка” в бюджеті. Хтось повинен компенсувати купівлю енергоресурсів, наприклад, газу на підігрів води або електроенергії для її подачі.

Ситуація в Україні вже опинилася на критичному рівні, розповідає OBOZREVATEL експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко. За його оцінками, загальна заборгованість українців уже становить близько 100 млрд грн. І як працювати в ситуації, коли українці не платять і багато хто з них платити не може – питання державного масштабу.

Важливо розуміти, що оплачувати комуналку в будь-якому разі доведеться. Умовно є чотири варіанти: або втрати підприємств компенсуватимуть із місцевих бюджетів (як, наприклад, у Харкові), або з державного (грошей на це немає), або платитимуть самі українці, або ж підприємства будуть визнані банкрутами. Останній варіант загрожує черговою великою кризою.

“Ситуація щодо боргів, як на мене, вже критична. Чому критична? Борги вже складають понад 100 млрд грн. Я насилу розумію, як підприємства працюватимуть. Навіть якщо будуть компенсації з бюджету, є питання, де брати ці гроші з бюджету? У цій ситуації потрібно шукати вихід. Субсидії: знову ж таки, немає грошей на субсидії”, – каже Попенко.

А якщо я втратив роботу й не можу платити?
Якщо ви втратили роботу, найкращий варіант – відразу ж звернутися до органів соцзахисту, отримати виплату з безробіття, а також подати заяву на оформлення субсидії. У Мінсоці кажуть, що наразі всі процедури максимально спростили. Чиновники розраховують, що допомога від західних партнерів дозволить наповнити бюджет і компенсувати витрати щонайменше на виконання соціальних зобов’язань.

На час воєнного стану всі штрафи, пеню та інші покарання (наприклад, відключення комунальних послуг або стягнення боргів через суди) скасували. Але це не означає, що борги “спишуть”. На списання можуть розраховувати лише ті українці, котрі внаслідок військових дій втратили своє житло. Також варіант списання можуть своїм рішенням передбачити органи місцевої влади. У Харкові вирішили коштом бюджету списати всі борги з комуналки з 24 лютого, крім боргів за газ. Річ у тому, що постачальники газу місцевій владі не належать, тож із бюджету виділяти гроші таким підприємствам не можна.

Що буде далі?
Перший варіант: війна закінчиться найближчими тижнями, а економіка України почне швидко відновлюватися. Єдиний “безболісний” варіант швидко “виправити” ситуацію – відновити платоспроможність українців. Але й у такому разі оперативно сплатити всю заборгованість буде складно. Попенко пропонує запровадити реструктуризацію боргів із особливо вигідними для боржників умовами. Наприклад, значно відстрочити платежі.

Другий варіант: війна затягнеться, а економіка України продовжить падати. В ООН заявили, що за такого сценарію (якщо війна триватиме від 12 місяців), 9 із 10 українців опиняться за межею бідності. Для комунальної сфери це означає:

різке зростання обсягів заборгованості;

велике навантаження у зв’язку з субсидіями, що зростають.

Тоді або комунальні підприємства закриватимуться через банкрутство, а частина українців залишиться без проточної води та опалення взимку, або уряду вдасться домовитися із західними партнерами про значне фінансування на подолання колапсу.

Що буде із тарифами?
У Кабміні OBOZREVATEL розповіли: про підвищення тарифів щонайменше до закінчення війни не йдеться. “Прем’єр це вже комунікував офіційно, ситуація складна, як і у всіх сферах, але про перегляд тарифів зараз взагалі не йдеться”, – розповів співрозмовник.

Через обвал виробництва значно скоротилося споживання газу. Тому блакитного палива українського видобутку може вистачити для забезпечення потреб населення. Крім того, тут варто враховувати ще один неприємний факт: мільйони українців виїхали за кордон і зараз ніхто не може точно відповісти, скільки сімей і коли повернеться додому. Це також зменшить споживання газу.

Тому тарифи на газ, а водночас опалення та гарячу воду можуть не переглядати. Однак це питання часу. Загалом усі складові цін на комуналку різко підскочили: починаючи від ремонтних робіт і закінчуючи зарплатами співробітників. У такій ситуації рано чи пізно переглядати тарифи уряду доведеться.

Коли повернуть штрафи та пеню?
Олег Попенко пропонує списати штрафи та пеню для всіх, однак у тих регіонах, куди не ступала нога російського окупанта, насамперед на заході України, повернути санкції за накопичення боргів. “Не можна зараз зрівнювати споживача в Миколаєві чи Харкові та, наприклад, у Чернівцях. Це різні ситуації”, – каже експерт.

Проте поки що позиція Кабміну не змінювалася: до кінця війни карати українців за борги за комуналку не будуть. Загалом ситуація у сфері житлово-комунальних послуг частково залежить і від позиції самих українців. Ті сім’ї, які не втратили доходу і все ще можуть оплачувати комуналку, мають це робити.

Це дозволить, зокрема, продовжувати постачати комунальні послуги й тим, хто залишився без доходу. Крім того, не варто забувати про те, що накопичені борги рано чи пізно доведеться сплачувати. Будь-яке рішення про списання боргів передбачає, що витрати на це компенсують із державного бюджету. А в ситуації, коли Україні щомісяця не вистачає близько 5 млрд. доларів, знайти ще близько 100 млрд грн. на комуналку буде практично неможливо.