Польські фермери сьогодні, 18 лютого, почали блокування залізничних перевезень української агропродукції. Ще 9 лютого вони розпочали загальнонаціональний страйк.

На фото, зробленому поляками, видно плакат, де написано: “Валіть додому, невдячні с*чі діти”. Про це стало відомо з публікацій у мережі.

У Держмитслужбі заявили вчора, що в неділю, 18 лютого, в пункті пропуску “Ягодин – Дорогуськ” рух вантажівок буде заблокований у двох напрямках. До протесту польських фермерів збираються приєднатися фермери з Німеччини, Бельгії, Нідерландів та Франції.

Ще вчора черга на вʼїзд у пункт пропуску “Ягодин – Дорогуськ” складала 550 вантажівок.

Своєю чергою Україна через блокаду польськими фермерами кордонів може заборонити ввезення продуктів з сусідньої країни. Це може стати відповіддю на погіршення відносин та протестні акції.

Уряд вніс до Ради новий законопроєкт про мобілізацію та військовий облік.

До Верховної Ради України внесли законопроєкт №10378 про удосконалення мобілізації та військового обліку.

Законопроєктом пропонується внести ряд змін у закони про мобілізацію та військову службу. У ньому, зокрема передбачено низку заходів, які можуть бути застосовані до військовозобов’язаних за відмову з’явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

“Повістка про виклик до ТЦК та СП може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту”, – йдеться у тексті законопроєкту.

У законопроєкті зазначається, що до громадян, які “порушили законодавство”, можуть бути застосовані так звані “тимчасові заходи”.

Ухилянтів будуть вносити до Єдиного реєстру боржників. Також до них застосують низку обмежень, зокрема:

заборона на виїзд за кордон;
заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном;
обмеження у праві керувати транспортним засобом та отримання водійського посвідчення;
обмеження прав розпоряджатися коштами та іншими цінностями;
відмова у підписанні кредитних договорів;
зупинка отримання пільг і послуг від держави.

Також, відповідно до законопроєкту, людям, які перебувають за кордоном та ухиляються від мобілізації, припинять надання консульских послуг у закордонних дипломатичних установах України, якщо вони не будуть мати при собі військово-облікових документів.

Vodafone буде масово блокувати мобільні номери
Мобільний оператор попередив про початок блокування деяких мобільних дзвінків абонентам. Інформація з’явилася на сайті Vodafone.

Компанія вирішила детально поділитися зі своїми клієнтами корисною послугою, яка допоможе захистити не лише їх, а й близьких, а також зберегти гроші.

Йдеться про послугу “Підозрілий номер”, яка захищає від спаму та підозрілих дзвінків. Мобільний оператор розпізнає такі дзвінки та не дає шахраям з вами та вашими близькими зв’язатися.

Те саме стосується й повідомлень, якщо з номера розсилається спам, тоді компанія такі повідомлення блокує.

Абонентам мобільний оператор у повідомленні з номера Vodafone інформуватиме, що з такого номера були заблоковані дзвінки або SMS.

Якщо ви вирішили зателефонувати на мобільний номер, який оператор вважає підозрілим, тоді ще до з’єднання ви почуєте про це голосове повідомлення і після чого дзвінок буде перервано.

Те ж саме станеться при спробі відправити SMS, мобільна мережа попередить, що це, ймовірно, шахраї й ви не можете надіслати їм повідомлення.

На додаток, якщо у додатку My Vodafone ви додали номери рідних, у розділі “Мої номери” ви вибираєте номер людини, якій також хочете під’єднати цю послугу.

Ви підтверджуєте підключення і для них та послуга буде діяти, що дуже зручно.

Також мобільний оператор поділився, що послуга підключення “Підозрілий номер” обійдеться для контрактних абонентів 15 грн на місяць, а для абонентів передоплати – 0,50 грн на день.

Під’єднати можна, набравши комбінацію *207*1#, відключення – *207*0#, а перевірити статус послуги – *207*2#.

Разом з нею автоматично ще буде доступна ще одна – “Збереження номера”. Вона не дасть шахраям несанкціоновано перенести ваш номер до іншої мобільної мережі.

В Україні банки активно проводять фінансовий моніторинг своїх клієнтів. Перевірять не лише великі операції, а й навіть анонімні перекази на 5 тис. грн. Про те, як працюють правила, які операції обов’язково перевірить банк, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Як і за що блокують карти та переклади?
Банк може без попередження призупинити (заблокувати) будь-яку сумнівну операцію. Більше того, це не просто можливість, а обов’язок фінансової установи. У рамках фінансового моніторингу кожен банк відповідає за те, щоб контролювати своїх клієнтів та уникати участі у відмиванні коштів, сірої торгівлі тощо.

Якщо перекази клієнта звичайні та зрозумілі, фінансові установи їх не зупинятимуть та блокуватимуть, розповідає голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова. Наприклад, до операцій, які мають контролювати, відносяться:

операції з готівкою;

операції на нетипові для клієнта суми або у розмірі від 400 тис. грн;

переклади, що здійснюють за участю PEP (публічні особи: чиновники, депутати всіх рівнів);

операції фізосіб-підприємців (ФОПів) та юридичних осіб, які відкрилися менше трьох місяців тому.

Наприклад, якщо ви отримаєте серію переказів по 5 тис. грн, які вам відправлять анонімно за допомогою терміналу, банк може порахувати, що таким чином ви намагаєтесь обійти ідентифікацію та може заблокувати рахунок. Також під особливий контроль підпадають усі переклади з публічними особами (наприклад, депутатами місцевих рад).

Як насправді відбуваються перевірки?
Блокують навіть депозити (а іноді терміном до 120 днів). Наприклад, подібний випадок нещодавно стався у ПриватБанку. Крім того, почастішали випадки, коли банки зовсім відмовляються брати гроші на рахунок: поки не буде підтвердження, що вони законно зароблені. А якщо це накопичення з-під матраца, це буде вкрай складно.

“На будь-яку транзакцію у вас має бути відповідь: чому вона відбувається. Коли ви відкриваєте рахунок у банку, вас попросять заповнити анкету, зокрема, позначити, навіщо він вам потрібен, який обсяг операцій буде проходити по ньому, ваш фінансовий стан”, – пояснює радник голови правління одного із банків Василь Невмержицький.

Таким чином, у майбутньому може виявитися, що українці, які заробили гроші в тіні, або ж отримали їх за допомогою корупції, не зможуть вільно ними розпоряджатися. З одного боку, великі покупки податкова почне перевіряти вже з вересня 2022-го, а з іншого боку – гроші, які не підтверджуються білими доходами, не можна буде покласти на банківський рахунок.

Такі норми діють у багатьох країнах світу. Для цього в країнах ЄС вводять також обмеження на розрахунок готівкою. У багатьох країнах розплатитися готівкою можна на суму до 1 тис. євро (еквівалент 30,6 тис. грн). До них, наприклад, належить Італія.

Згодом усі обмеження посилюватимуться і в Україні. Це вимушений крок – за рівнем тіньової економіки ми займаємо позицію лідера в Європі. І єдиний спосіб вивести економіку з тіні та забезпечити гідні пенсії, покращити медицину, освіту та оборону – боротися з контрабандою, ухиленням від сплати податків та скорочувати тіньову зайнятість.

Під загрозою блокування опинилися акаунти з великою кількістю читачів. Facebook запустив розсилку користувачам в Україні Власників популярних серед інших фоловерів облікових записів попередили про необхідність якнайшвидше включити розширену програму безпеки.

Причиною розробки та запуску програми Facebook Protect, яка передбачає більш розширену і складну систему безпеки акаунтів, стали спроби хакерів, що почастішали, атакувати облікові записи з великою кількістю читачів. Йдеться про суспільно значущі та популярні сторінки в соціальній мережі Facebook.

“Для захисту від таких цілеспрямованих атак вам необхідно активувати програму розширеної безпеки”, – йдеться у тексті оповіщень Facebook.

Якщо буде помічено “щось незвичайне при вході в обліковий запис”, то соцмережа автоматично застосовуватиме строгіші правила при вході, щоб зменшити ймовірність несанкціонованого доступу до облікових записів.

Facebook надає можливість власникам облікових записів в Україні до кінця поточного місяця включити функцію Facebook Protect. Якщо це зроблено не буде, вже 30 грудня 2021 року облікові записи будуть заблоковані. Розблокування можливе, але тільки після того, як власники профілів погодяться з новими умовами.

В Україні збільшилася кількість скарг на блокування банками переказів навіть на незначну суму. Фінансові установи вимагають надати документи для того, щоб провести операцію.

Як ідеться у відповіді НБУ, такі дії законні, якщо у банку є підозри, що операція незаконна. Так, у кожній установі працює своя система фінансового моніторингу. Її завдання не допустити, щоб клієнти за допомогою своїх рахунків відмивали гроші, давали хабар, брали його, проводили незаконну діяльність.

“Банк має право зупинити операцію, якщо вона є підозрілою. Також банк зобов’язаний зупинити операцію, якщо підозрює, що вона має ознаки кримінального злочину”, – йдеться в роз’ясненні НБУ.

Особливо уважно перевірятимуть:

операції з PEP (публічні особи, чиновники і депутати);

операції з готівкою;

незвичайні для клієнта операції;

“ФОПи” і компанії, які відкрилися менше ніж три місяці тому;

операції на значні суми (сума залежить від фінансового моніторингу конкретного банку, але не може бути більшою за 400 тис. грн).

Навіть якщо переказ заблокували, щоб виправити ситуацію, достатньо надати документи, які підтверджують легальне походження коштів. Це може бути довідка про доходи, декларація, інформація про угоду, в межах якої проходить операція (якщо це рахунок фізособи-підприємця).

Зазначимо, українці скаржаться: блокують навіть депозити, які вже розміщені на банківському рахунку. До речі, експерти радять: якщо тривалий час користуватися послугами одного банку, то у фінансовій установі накопичиться достатня кількість інформації, щоб перевіряти операції навіть без додаткових довідок і документів.

Як раніше писав OBOZREVATEL, в Україні шахраї підробляють картки українців. Для цього в банкоматах встановлюють спеціальні пристрої, які допомагають зчитувати картки.

ПриватБанк заблокував усі картки своєї клієнтки, яка до цього проводила безліч операцій за рахунками (займалася купівлею та продажем криптовалюти). На рахунку українки залишилося 23 тис. грн, а повернути доступ обіцяють тільки через 120 днів.

Про це на форумі Мінфін написала одна з клієнток банку. У відповіді на звернення в банку підтвердили: потрібно чекати стільки, скільки раніше вказали. “В один прекрасний день “Приват” заблокував усі мої 5-6 карток, якими користувалася більш ніж п’ять років! І змусив чекати спочатку 5 днів, потім 14, потім знову 15. У сумі вийшло 40 днів!… У результаті передзвонили і сказали чекати 120 днів”, – пише клієнтка.

Відзначимо, що рахунок могли заблокувати внаслідок фінансового моніторингу. Якщо клієнтка постійно переказувала й отримувала гроші з різних рахунків, до того ж суми не були підтверджені офіційними доходами, банк повинен був відреагувати на такі операції.

“Раніше з вами зв’язувався співробітник банку і надав інформацію щодо вашого питання. Рекомендуємо очікувати зазначених раніше термінів вирішення питання”, – відповіли клієнтці в ПриватБанку.

Згідно з рекомендаціями НБУ, клієнта потрібно перевіряти, якщо:

обсяг готівкових операцій за рахунками не відповідає типовому обсягу для такого клієнта;

постійно здійснюються операції з готівкою на великі, округлі суми;

клієнт регулярно змінює дрібні банкноти на великі.

Усього в переліку кілька десятків критеріїв. Але водночас свої внутрішні умови є і у самих банків. НБУ створює тільки загальні правила, а фінустанова має право їх посилити або адаптувати під себе, не порушуючи принципи постанови і закону.

В Україні банки повинні контролювати своїх клієнтів, знати джерела їхніх доходів і не дозволяти переказувати і поповнювати рахунки заробленими в тіні грошима. Під особливим контролем, зокрема, опинилися всі українці, які будь-коли працювали в органах влади. Навіть якщо з того моменту пройшли десятиліття.

Про те, як працює фінансовий моніторинг і хто може від нього постраждати, пише OBOZREVATEL.

Фінмон для українців: коли не вдасться скористатися заначкою

В Україні нові правила фінансового моніторингу запрацювали ще минулого року. Згідно із законом фінансові установи повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід. Кожен банк використовує свою систему автоматичної перевірки, за якої окремі клієнти зазнають посиленого контролю. Серед них, наприклад:

громадські діячі (мають вплив на бюджет і ухвалення рішень, ПЕП);

ті, хто проводить операції на суму від 400 тис. грн;

ті, хто проводять операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);

фізособи-підприємці (ФОП), юридичні особи, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;

ті, хто переказує кошти за кордон, обмінює банкноти.

Якщо банку здалося, що операція сумнівна, блокувати можуть навіть перекази незначних сум. Хоча раніше закон зобов’язував перевіряти операції від 150 тис. грн, а за новими правилами – від 400 тис.

Перевірка стосується не тільки переказів, а й навіть відкриття депозитів. Якщо українець щомісяця відкладав невелику суму із “сірої” зарплати, накопичив, наприклад, на квартиру і вирішив віднести гроші в банк (інакше легально угоду провести не вдасться), фінансова установа може відмовитися відкривати депозит.

Потрібно підтвердити джерело, а якщо це тіньовий дохід, то легально зробити це не вдасться. “Тоді потрібно йти в банк і разом шукати механізми. Зараз будь-яка сума від 250 тис. грн перевіряється банками”, – розповідає керівний партнер компанії “Фінансовий клуб” Руслан Чорний.

Незначні перекази й операції при цьому, ймовірно, банк не зацікавлять. Хоча бувають і зворотні ситуації: коли блокують переказ навіть на 150 грн.

Банк не просто може відмовитися приймати депозит, а й заблокувати великий переказ. Якщо не підтвердити походження цих коштів, можна зовсім їх втратити. Наприклад, як згадує Чорний, кілька років тому в Україні заблокували депозити на 150 млн доларів. Тих, хто хотів повернути кошти, просили довести, що вони зароблені легально.

Старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець також додає: за порушення правил можуть не просто заблокувати операцію, але й заморозити депозит і заблокувати гроші.

Особлива перевірка для обраних

Ще одна велика проблема – ПЕП вважають навіть того українця, який працював в органах влади, наприклад, у 90-х. І його банк буде перевіряти з особливою ретельністю.

Обурені клієнти фінансових установ закидали Нацбанк скаргами, в підсумку регулятору довелося розсилати інструкцію про те, кого не варто занадто посилено перевіряти:

якщо низький ризик відмивання коштів;

якщо немає підозри у відмиванні коштів;

ПЕП використовує рахунок у банку для отримання зарплати (пенсії);

якщо обсяг фінансових операцій за три місяці не перевищив 200 тис. грн.

Регулятор також запропонував українським банкам свій варіант застосування законодавства. Для тих ПЕП, які:

обслуговувалися в банку і до того, як набув чинності новий закон проти відмивання грошей;

не виконують публічні функції (не є владою) не менше ніж 12 місяців;

проводять зрозумілі операції (в межах своїх доходів);

мають історію обслуговування в банку;

не проводять підозрілих операцій.

“Банки не дуже охоче погоджуються працювати з ПЕПами, тому що побоюються санкцій НБУ, якщо вони не встежили в плані верифікації, ідентифікації. Немає єдиного списку ПЕПів. Кожен банк починає за своїми джерелами, програмами перевіряти клієнтів. І їхні родичі повинні проходити перевірку, а у них можуть бути інші прізвища”, – розповіла віцепрезидентка Асоціації українських банків Галина Хейло.

Експертка зазначає, що подібні правила діють по всьому світу. “Я недавно була в США, багато спілкувалася з банківськими експертами. Як у нас працює фінансовий моніторинг, напевно, перше, що їх цікавить. Україна асоціюється з джерелами корупції”, – додала Хейло.

Боротьба з корупцією та відмиванням коштів ведеться в усьому світі. Україна виконує вже взяті на себе зобов’язання і поступово прагне подолати рівень тіньової економіки, завдяки якій “харчуються” контрабанда, корупція і нелегальні доходи.

Блокування 426 сайтів скасовується, оскільки поліція закрила кримінальну справу, за якою Голосіївський райсуд Києва прийняв дане рішення. Про зміни в ситуації заявила в коментарі порталу Українська правда спікер столичної прокуратури Надія Максимець.

“25 лютого процесуальним керівником прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження і одночасно – про скасування арешту на майнові права інтелектуальної власності. Крім того, прокуратурою ініційовано проведення службового розслідування у зв’язку з діями службових осіб Голосіївського управління поліції під час розслідування цього провадження”, – заявила вона.

За словами Максимець, поліція відкликала лист з рішенням Голосіївського суду про блокування доступу до Livejournal, російського РБК і сотням інших сайтів.

Як написав на своїй сторінці в Facebook заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, позивач у справі про блокування-громадянин України Олександр Пан, “якому дуже не подобалося те, що про нього писали на різних інтернет-сайтах в різний час, називаючи його шахраєм і пройдисвітом, а також називаючи його іншими неприємними епітетами”.

За словами чиновника, Пан 17 грудня минулого року звернувся в поліцію зі скаргою на нібито вчинені проти нього шахрайські дії. Поліція за статтею 214 КПК зареєструвала його заяву.

“Потім пан Пан і його адвокати звернулися до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні інтернет-сайтів, які в різний час щось про нього писали. Автоматична система розподілу справ розподілила справу на суддю Катерину Григорівну Плахотнюк. Суддя Плахотнюк 4 лютого 2021 року винесла рішення про визнання 426 інтернет-сайтів, які розміщували зазначені вище матеріали, такими, які принижують честь і гідність Пана, тобто – “знаряддям злочину”, і наклала на них арешт”, – повідомив Геращенко.

Як каже заступник міністра внутрішніх справ, всім особам, хто постраждав, за його формулюванням “від винесення необґрунтованого і свавільного рішення” потрібно звертатися зі скаргою до Вищої ради правосуддя на суддю Плахотнюк.

“З Олександром Паном розмова буде проведена окремо”, – підсумував Геращенко.

Голосіївський районний суд Києва зобов’язав українських провайдерів заблокувати доступ до понад 400 сайтів. Серед них є, зокрема, сайти російського видання “РБК” та платформи для ведення блогів LiveJournal.

Повний перелік ресурсів, які підлягають блокуванню, оприлюднений на сайті Національної комісії, регулює сферу звʼязку та інформатизації.

У повідомленні йдеться, що рішення пов’язано з ознаками порушення статті Кримінального кодексу про шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Сам список сайтів дуже різношерстний. У ньому є, приміром, низка маловідомих новинних ресурсів (як з російськими, так і українськими доменами), сайти, пов’язані із криптовалютною тематикою, та деякі інші.

Найвідоміші ресурси, що є в переліку, – сайти російського видання “РБК” та сайт LiveJournal (“Живого Журналу”).

Також під заборону потрапив сайт Github – популярний в усьому світі ресурс для розробників та IT-спеціалістів.

Деталей, як саме ті чи інші ресурси причетні до шахрайства, на сайті Нацкомісії не наводять.

При цьому міністр цифрової трансформації Михайло Федоров уже розкритикував рішення у своєму телеграм-каналі: “Ми не дамо і не буде заблокований GitHub Gist”.

За його словами, незабаром спільну заяву з цього приводу оприлюднять Мінцифри, МВС та Мінінформполітики.

Агентство “Інтерфакс” з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляє, що поліція та прокуратура вже готують апеляцію на рішення Голосіївського райсуду.

“Питання щодо адекватності окремих представників Феміди”
Невдоволення рішенням суду висловив і заступник очільника МВС Антон Геращенко, який у своєму фейсбуці пояснив, що саме сталося.

“Є такий громадянин – Олександр Пан. Йому дуже не подобалося те, що про нього писали на різних інтернет-сайтах в різний час, називаючи його шахраєм та пройдисвітом, а також називаючи його іншими неприємними епітетами. 17 грудня 2020 року Олександр Пан звернувся в поліцію зі скаргою на нібито скоєні проти нього шахрайські дії”, – пише Геращенко.

За його словами, поліція після реформи кримінально-процесуального законодавства зобов’язана за статтею реєструвати будь-які заяви про вчинення кримінального правопорушення.

“Після чого, увага, стежте за спритністю рук, Олександр Пан і його адвокати звертаються до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні інтернет-сайтів, які в різний час щось про нього писали. Автоматична система розподілу справ […] розподіляє справу на суддю Катерину Григорівну Плахотнюк. Суддя Плахотнюк 04 лютого 2021 року виносить рішення про визнання 426 інтернет-сайтів, які розміщували вказані вище матеріали, такими, що принижують честь і гідність О. Пана, тобто – “знаряддям злочину”, та накладає на них арешт”.

За словами Геращенка, “залишається велике питання щодо адекватності окремих представників Феміди, які готові піддаватися тиску різних шахраїв і виносити свавільні та необґрунтовані рішення Іменем України”.

Заступник очільника МВС також заявив, що з Олександром Паном проведуть “окрему розмову”.