Безугла запропонувала відмовити українцям за кордоном у громадянстві

У той час, поки українська влада намагається вирішити, що робити з військовозобов’язаними українцями, які зараз перебувають за кордоном, та залучити їх до мобілізації та захисту держави від ворога, народний депутат Мар’яна Безугла пропонує відмовити їм в українському громадянстві. Про це пише телеграм-канал України 24/7.

В ефірі однієї з ТВ-програм під час обговорення питання про мобілізацію українців між представницею фракції “Голос” Юлією Клименко та народним депутатом Мар’яною Безуглою, яка вже відома своїми скандальними ініціативами, виникла суперечка про громадян, які перебувають за межами України, хоча мають виконати свої військові обов’язки перед державою.

За словами Юлії Клименко, українці за кордоном мають оновити свої персональні військово-облікові дані та повернутися додому, щоб піти служити. В іншому випадку на них чекає розшук і кримінальна відповідальність.

“Якщо він не стане за кордоном, не оновить своїх даних, не приїде в Україну, його подадуть у розшук і після цього відкривається кримінальна справа”, – зазначила Юлія Клименко.

Таке вирішення питання здалося безглуздим для Мар’яни Безуглої: у відповідь вона заявила, що всі українці, які не стануть на військовий облік з-за кордону, повинні здати українські паспорти.

“Нехай здає український паспорт та бере інший”, – сказала народний депутат.

Це викликало подив у представниці фракції “Голос”, оскільки, за її словами, за кордоном мешкають близько 11 мільйонів українців, які протягом 20 років поповнювали державний бюджет на 18 млрд доларів щороку, оправляючи гроші в Україну. Тож відмовити цим людям в українському громадянстві не можна.

“20 років вони відсилали в Україну 18 млрд доларів щороку. Наші заробітчани, вони годували вас, у тому числі, податками. Вони не вивозили свої сім’ї туди, а відсилали сюди гроші!”, – відповіла Юлія Клименко Мар’яні Безуглій.

Повний перелік новацій нового законопроєкту щодо мобілізації та військової служби.

Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, народна депутатка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла анонсувала напрацювання до нового законопроєкту з рекрутингу, мобілізації та проходження військової служби, який готують до реєстрації у Верховній Раді.

Повний перелік запропонованих змін вона оприлюднила в суботу, 16 грудня, на своїй Facebook-сторінці.

За словами Безуглої, наразі триває опрацювання “реалістичної моделі” законопроєкту перед його реєстрацією у Верховній Раді.

Про строкову службу
Наразі у чорновому документі передбачено, зокрема, скасування в Україні строкової служби в армії.

“Прибираємо строкову службу, звільняємо строковиків, усі звільнені строковики переходять в мобілізаційний ресурс відповідно до загальних правил (з 25 років)”, – уточнила Мар’яна Безугла.

Замість строкової служби законопроєктом запроваджується так звана “Підготовка до захисту Вітчизни (вишкіл)”.

“Вводиться базова загальновійськова підготовка до 3 місяців для всіх громадян віком від 18 до 25 років (за бажанням спеціальна базова загальновійськова підготовка за спеціальностями перелік яких визначається Міноборони)”, – написала народна депутатка.

У законопроєкті, за словами Безуглої, зберігається ухвалений раніше Верховною Радою призовний вік для мобілізації – 25 років (замість 27 років зараз).

Про відстрочку і право на звільнення
У документі передбачено, що відстрочку і право на звільнення мають:

всі особи з інвалідністю;
ті, хто має троє і більше дітей;
якщо двоє військовослужбовців мають дитину, то один з них має відстрочку і право на звільнення (тобто, якщо жінка вирішує піти на військову службу, то чоловік таким чином може отримати відстрочку);
якщо у сім’ї є неповнолітня особа з інвалідністю;
якщо у сім’ї є повнолітня недієздатна дитина з інвалідністю / дружина або чоловік / батьки дружини або чоловіка 1-2 групи (при цьому особа з інвалідністю сама обирає кому відстрочка);
опікуни особи з інвалідністю 1-3 груп, яка визнана в судовому порядку недієздатною;
вагітні жінки та жінки в декреті;
тільки чинні нардепи (всіх колишніх прибрали), обрання депутатом – підстава для звільнення;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час АТО або відсічі збройної агресії проти України.
Відстрочку, але не підставу для звільнення мають:

здобувачі послідовної вищої освіти, віком не більш ніж 30 років (включно);
усі науковці з вченими званням;
усі викладачі, які працюють на повну ставку.
Не підлягають мобілізації 6 місяців протягом звільнення:

строковики;
ті, хто був мобілізований, та звільнений.
Підлягають мобілізації тільки за бажанням:

особи з інвалідністю;
особи, звільнені з полону.
Підставу для звільнення мають особи:

які побували в полоні (недобровільно);
генерали за рішенням військового керівництва;
які прослужили під час дії воєнного стану 36 місяці (опрацьовується);
які уклали короткостроковий контракт під час мобілізації (громадяни віком 18-25 років).
Втрачають право на відстрочку та стають на військовий облік поліцейські, працівники БЕБ та співробітники державної пенітенціарної служби.

Про посилення ролі місцевої влади
За словами Безуглої, нормами законопроєкту місцеві органи влади та державні адміністрації будуть зобов’язані залучатися до процесу мобілізації, а не “сприяти мобілізації”, як це було раніше.

Зміни також торкнуться мобілізації транспортних засобів. Вона стосуватиметься всіх, за винятком фізичних осіб.

Під час оголошення воєнного стану також передбачено обмеження прав ухилянтів та посилення участі Національної поліції.

Про нові обов’язки військовозобовʼязаних
Військовозобовʼязані громадяни будуть зобов’язані:

надати дані про місце проживання роботодавцю;
пройти медогляд під час мобілізації;
самостійно з’явитися в ЦНАП / ТЦК СП для уточнення даних;
постійно носити з собою військово-обліковий документ (ВОД) під час дії воєнного стану.
При цьому Мар’яна Безугла наголосила, що уточнення облікових даних у ЦНАП чи ТЦК не означатиме негайної мобілізації.

Певні зміни повинні відбутися і у сфері військового обліку.

Законопроєкт передбачає, що в сервісі “Дія” може відображатися так званий “сертифікат захисника”, але не повістка.

Правила військового обліку за кордоном повинен буде визначити Кабмін.

Про вручення повісток
Пропонуються такі варіанти вручення повістки:

в ТЦК СП представниками ТЦК СП;
за місцем проживання представниками ТЦК СП, поліцейськими;
за місцем роботи представниками ТЦК СП, поліцейськими;
в громадських місцях представниками ТЦК СП, поліцейськими.
Про рекрутинг та військову службу
Рекрутинг відбуватиметься в ЦНАПах, центрах зайнятості та центрах рекрутингу (тільки добровільно). Прямий призов у військові частини передбачено через рекрутинг.

Мобілізований під час підготовки — рекрут (не можна задіяти, крім підготовки; визначаються можливості, фізична спроможність, фактична придатність; менше грошове забезпечення).

Повністю прибирається можливість відправити громадянина непідготовленим на фронт.

Якщо рекрут не проходить етап підготовки, то його можна звільнити без додаткових витрат для держави.

Пропонується прибирати категорію “обмежено придатний”. Залишаються тільки придатні і непридатні.

Про соціальний захист
Законопроєкт передбачає зміни щодо відпустки та звільнення військовослужбовців під час воєнного стану. Нововведеннями передбачено:

відпустку 90 днів (без поділу на частини) після полону для тих, хто продовжує служити;
відпустку 90 днів (без поділу на частини) для тих, хто служить понад 24 місяці, з них 12 місяців в зоні бойових дій.
Перелік сімейних обставин для звільнення визначаються Законом (зараз і Закон і Кабмін – є розбіжності)

Військова служба для жінок
Нововведеннями у чорновому варіанті документу передбачено, що жінки:

стають на військовий облік (порядок обліку визначається Міноборони);
проходять базову загальновійськову підготовку;
під час дії воєнного стану залучаються до проходження військової служби (на бойові посади – тільки добровільно).
Підставами для звільнення від проходження базової військової підготовки (крім загальних підстав) є:

вагітність;
догляд за дитиною.
Обов’язки командування
У прикінцевих положеннях законопроєкту визначено обов’язок для військового командування:

проводити обов’язкову ротацію на лінії зіткнення – не більше 3 місяців;
порядок звільнення строковиків;
ротація в ТЦК (не всіх) через 3 роки;
призначення осіб з інженерною ВОС тільки на інженерні посади.
За словами Мар’яни Безуглої, на стадії доопрацювання перебувають питання непокори, логістичного забезпечення військ під час дії воєнного стану із залученням цивільних організацій, приватних військових консалтингових компаній, мобілізація держслужбовців.