Українці, які не працюють, але хочуть отримувати пенсію в майбутньому, можуть самостійно сплачувати страхові внески.

Це дозволяє накопичувати страховий стаж, який впливає на розмір майбутніх виплат, пише Міністерство соціальної політики України.

Чим більше внесків – тим вища пенсія?

У Міністерстві соціальної політики пояснюють, що сума внесків визначає розмір пенсії. Якщо людина сплачує більше, ніж мінімальний внесок, то й розрахунок пенсійних виплат буде вищим.

Для зарахування одного місяця страхового стажу потрібно внести щонайменше 1760 грн. Якщо ж сплатити подвійну суму, пенсія в майбутньому нараховуватиметься не з мінімальної зарплати, а з її подвійного розміру.

Хто може скористатися цією можливістю?

Цей варіант підходить для всіх громадян, які з певних причин офіційно не працюють, але мають дохід. Таким чином вони можуть забезпечити собі пенсію та не втратити роки стажу.

Сплата внесків – це добровільне рішення, яке допомагає уникнути проблем із пенсійними виплатами в майбутньому.

Тож якщо людина не має офіційного місця роботи, але хоче отримувати пенсію в майбутньому, варто розглянути можливість добровільних внесків, щоб не залишитися без виплат у старості.

Ситуація на ринку праці в Україні змушує багатьох громадян шукати підтримки з боку держави. Однією з форм такої допомоги є виплати по безробіттю. Однак отримання цієї фінансової підтримки регулюється чіткими правилами, а доступ до неї мають лише окремі категорії громадян.

Дар’я Лялюк, юрист судової практики ЮК RIYAKO & PARTNERS детально розповіла про умови оформлення та нюанси отримання допомоги по безробіттю.

Детальніше про те, хто і як довго може отримувати виплати з безробіття, повідомляє УНІАН.

Хто має право на допомогу по безробіттю?
Право на фінансову підтримку визначається Законом України “Про зайнятість населення”. Згідно з документом, допомогу можуть отримувати наступні категорії:

Громадяни працездатного віку, які втратили роботу, не мають інших джерел доходу і не отримують пенсії.
Особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, але отримують соціальну допомогу від держави.
Підлітки до 16 років, яких звільнили з роботи через скорочення штату.
Одинокі батьки, що доглядають за дітьми з інвалідністю.
Особи до 35 років, які втратили роботу, але не мають страхового стажу.
Внутрішньо переміщені особи, які не можуть підтвердити страховий стаж.
Однак усі ці категорії повинні відповідати головним вимогам: бути працездатними та готовими до пошуку нової роботи.

Як отримати статус “безробітного”?
Для того, щоб розпочати отримання виплат, необхідно офіційно зареєструватися як безробітний. Процедура включає подання заяви та пакету документів, серед яких:

паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
трудова книжка;
довідка про середню заробітну плату.
Реєстрація можлива як особисто в будь-якому центрі зайнятості, так і онлайн через портал “Дія”. У разі онлайн-подачі необхідно завантажити скан-копії документів.

Хто не може отримати допомогу?
Допомога по безробіттю не надається:

непрацездатним особам;
громадянам, які не зареєструвалися у Центрі зайнятості;
людям, які не працювали офіційно і не сплачували Єдиний соціальний внесок (виняток становлять ті, хто шукає роботу вперше).
Також виплати припиняються, якщо особа:

офіційно працевлаштувалася;
досягла пенсійного віку;
надала неправдиві дані про свій трудовий стаж.
Важливо знати: повторне звернення до Центру зайнятості для отримання допомоги можливе лише через два роки після попереднього призначення виплат.

Скільки місяців тривають виплати?
Згідно з чинним законодавством, у період дії воєнного стану максимальний термін отримання допомоги скорочено до 90 днів. Для громадян передпенсійного віку (за два роки до виходу на пенсію) термін виплат подовжено до 360 днів.

Після завершення періоду виплат громадянин повинен офіційно працевлаштуватися та пропрацювати щонайменше шість місяців, перш ніж знову отримати статус “безробітного”.

Які суми виплат по безробіттю?
Максимальний розмір допомоги в період воєнного стану дорівнює мінімальній заробітній платі, яка з 1 січня 2025 року становить 8 000 гривень.

Мінімальні суми виплат:

1 500 гривень для осіб до 35 років без страхового стажу або тих, кого звільнили за порушення трудової дисципліни (наприклад, за прогули чи крадіжки).
3 600 гривень для осіб без семимісячного страхового стажу перед реєстрацією як безробітного, внутрішньо переміщених осіб без підтверджених документів про страховий стаж, а також тих, хто працював менше семи місяців до набуття статусу безробітного.
Розмір допомоги залежить від страхового стажу, середньої зарплати, тривалості безробіття та причин звільнення. Розрахунок виплат виконується Центром зайнятості індивідуально.

Що робити у разі відмови?
Якщо людині неправомірно відмовили у виплатах, вона може оскаржити це рішення через Державний центр зайнятості або звернутися до суду.

Допомога по безробіттю є важливим інструментом підтримки громадян, які опинилися без роботи. Однак для її отримання необхідно дотримуватися певних умов і враховувати законодавчі обмеження.

В Україні з початку 2023 року змінилися суми допомоги з безробіття. Її верхню межу знизили. При цьому допомога залишається різною залежно від величини зарплати, яку отримувала людина перед тим, як втратила роботу, а також від стажу її роботи.

Про зміни у правилах виплати допомоги з безробіття повідомили у Київському міському центрі зайнятості.

Не всі українці, втративши роботу під час війни, можуть за короткий період знайти нову. Адже кількість вакансій у країні скоротилася. Та й у людини може банально не вистачати досвіду, а роботодавець, у свою чергу, не хоче ризикувати, тому шукає досвідченого працівника. У таких випадках громадянину приходить на допомогу держава. Людині необхідно стати на облік в центрі зайнятості, де їй буде надано допомогу у пошуку нового робочого місця. На період пошуку нового місця роботи громадянам призначають допомогу з безробіття. У 2023 році розмір соціальних виплат, які призначаються безробітним громадянам, змінився.

Раніше максимальний розмір допомоги з безробіття відповідав 150% мінімальної зарплати. Проте воєнний стан у країні вніс до цієї норми свої корективи.

У воєнний час соціальні виплати з безробіття не повинні перевищувати однієї мінімальної зарплати, розмір якої встановлено на початку поточного року. 2023 року цей показник відповідає 6 700 гривень. Таке правило діє відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Змінилася і тривалість періоду, під час якого виплачується допомога.

Наразі виплати призначаються безробітному громадянину на період 90 календарних днів. Винятком можуть бути українці, котрі втратили роботу за рік до досягнення пенсійного віку. Обов’язковою умовою цієї категорії громадян є наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії. У такому разі допомога з безробіття виплачуватиметься протягом 360 календарних днів.

Мінімальний розмір допомоги відповідає 1000 гривень. На таку допомогу можуть розраховувати українці, які за останні 12 місяців до моменту отримання статусу безробітного мали менше 7 місяців стажу.

Українські експерти розповіли, що через коронавірус, який бушує у всьому світі, ринок праці в країні не відновиться, як мінімум до кінця цього року, а також запевнили, що мешканцям держави не варто найближчим часом чекати на підвищення зарплатні.

Насамперед експерти ринку праці прогнозують, що проблеми з пошуком роботи спостерігатимуть щонайменше ще до кінця року. І це тільки в разі оптимістичного сценарію, стверджує керівниця експертно-аналітичного центру міжнародного кадрового порталу Юлія Дрожжина.

“В оптимістичному варіанті наприкінці року ми зможемо повернутися до докарантинних показників і за кількістю вакансій, і за зарплатами, якщо не буде нової хвилі карантину. До того ж наш ринок праці частково залежить від іноземних компаній і від того, як вони виходитимуть із карантину”, – сказала вона в коментарі Obozrevatel.

Також вона наголосила, що ще в січні 2020 року експерти розраховували на зростання середньої зарплати до кінця цього року в межах 20-25%, щоправда, через Covid-19 її рівень лише упав – на 10-15%.

“У травні бізнес почав потроху піднімати пропозиції, оскільки з’явилася можливість залучати нових співробітників. А ось згідно з нашими опитуваннями роботодавців про їхню зарплатну політику щодо наявних співробітників, то більш як половина була змушена або зменшити зарплату на 10-15%, або переглянути форму мотивації, зменшивши фіксовану частину та збільшивши змінну частину, яка залежатиме від продуктивності роботи”, – повідомила вона.

А вже за словами HR-експертки Тетяна Пашкіної, навіть попри деяке пожвавлення роботодавців, кількість вакансій по країні все одно скоротилася від 20 до 50%, в порівняні з минулим роком.

“До кризи в Центрі зайнятості було понад 60 тисяч вакансій, зараз – приблизно 45 тисяч. На сайтах працевлаштування було 50-60 тисяч вакансій, зараз – 24-40 тисяч. Багато вакансій було відкрито з огляду на зростання ринку, на проєкти, які злетять. Відповідно, криза внесла свої зміни, і вакансії закрили”, – каже вона.

Також експертка додала, що наразі і досі мало затребуваними залишаються фахівці в тих сферах, які поки перебувають закритими через карантин:

“Просідає в нас креативна індустрія: івенти, кінотеатри, театри, розваги. Поки не щастить туристичній сфері: гідам і менеджерам. Навіть після відкриття кордонів навряд чи потік клієнтів цьогоріч відновиться. У нас провисає середній клас бізнесу, не всі зможуть нормально вийти з кризи, відповідно, і роботи стає менше, а якщо й буде – уже не з тим окладом”.

Кабмін виділив 6 млрд гривень на допомогу по безробіттю.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Міністерства розвитку економіки.

На що будуть спрямовані ці кошти:

– виплата допомоги по безробіттю – 1,277 млрд грн:

підвищення мінімального розміру допомоги по безробіттю з 650 грн до 1000 грн;
допомога звільненим за власним бажанням з 1 дня, а не як було раніше з 91 дня
виплата усім безробітним з 1 дня реєстрації, а не з 7.
– допомога по частковому безробіттю – 4,723 млрд грн:

виплати суб’єктам малого та середнього підприємництва на період карантину для покриття витрат на зарплату робітникам, яким було скорочено робочий час.
Міністр економіки Ігор Петрашко додав, що таке рішення дозволить забезпечити реальну допомогу людям, які вже втратили роботу, а також допомогти роботодавцям з виплатою зарплат їхнім працівникам і тим самим попередити звільнення, зберегти робочі місця.

Рада має розглянути законопроєкт 13 квітня.

Через карантин, викликаний поширенням нового коронавірусу COVID-19, цього року в Україні економіка піде в мінуси, зросте безробіття та інфляція, скоротяться зарплати та знеціниться гривня.

Такі показники Кабінет міністрів заклав у проєкті змін до державного бюджету, який подав на розгляд Верховної Ради. Нардепи мають розглянути цей документ завтра, 13 квітня.

Основні макроекономічні показники, які закладені в оновлений держбюджет-2020:
ВВП – мінус 3,9% (попередній прогноз – плюс 3,7%).

Безробіття – 9,4% (попередній прогноз – 8,1%).

Падіння реальної зарплати – 0,3%.

Середньорічний курс долара – 29,5 грн (попередній прогноз – 27 грн).

Інфляція: 2020 рік – 8,7%, 2021 рік – 5% (попередній прогноз на 2020 рік – плюс/мінус 5%).

В уряді прогнозують, що вже в другій половині цього року відновиться економічне зростання, яке триватиме й у наступні роки. Це відбудеться завдяки попиту на агропродукцію у світі, яку експортує Україна. Серед чинників також – зниження цін на імпортні енерготовари (нафта, газ тощо), а також більш стійка банківська система, ніж під час попередніх фінансових криз.

Нагадаємо, попередні прогнози передбачали, що 2020 року економіка України зросте на 3,5-5%, інфляція становитиме 5% (плюс/мінус 1%), а долар коштуватиме 27-28 грн. 29 березня Кабмін затвердив

Бюджет надзвичайної ситуації: Шмигаль озвучив оновлений макроекономічний прогноз
нові макроекономічні прогнози на 2020 рік: ВВП – мінус 4,8%, середньорічний курс долара США – 29,5 грн (плюс 1,5-2 грн), інфляція – 8,7% (плюс 3,1%), безробіття – 9,4% (плюс 1,3%), середня зарплата – 11 тис. грн (без змін). Водночас в Офісі президента спрогнозували, що 2020 року економіка України впаде мінімум на 5%.

Через світову фінансову кризу, спричинену наслідками активного поширення нового коронавірусу COVID-19, експерти прогнозують падіння економік, зокрема й української. Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає

Наслідки коронавірусу в Україні: яким буде курс долара, наскільки впаде економіка та де шукати допомоги
падіння ВВП України на 4% та девальвацію гривні до 30 грн за долар на кінець року – за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/долар, тобто девальвація складатиме близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, якщо карантин буде продовжено на довший термін, ВВП може впасти на 9%, а гривня здешевшає до 35 грн/долар. За таких умов варто очікувати й зростання безробіття. Світовий банк прогнозує падіння ВВП України на 3,5% у 2020 році. Також через пандемію коронавірусу 65% українських компаній не зможуть виконати свої річні бізнес-плани.

3,5 відсотка безробіття, яке зареєстровано в Польщі у грудні 2018 року – це значно нижче середнього показника в Європі.

У цей час безробіття у 28 країнах Європейського Союзу становило 6,6 відсотка, а в країнах Єврозони – 7,9 відсотка, – інформує Польське радіо.

Польща займає третє місце в ЄС після Чехії, де безробіття було на рівні 2,1 відсотка, та Німеччини з показником безробіття 3,3 відсотка. Найвищим був рівень безробіття у Греції – 18,6 відсотка.

За даними Євростату, у грудні минулого року в Польщі була 591 тисяча безробітних.

В Україні безробітні отримують допомогу від 610 грн до 7700 грн. Найбільше виплачують громадянам з вислугою років, які мали високу зарплату.

“Якщо людина втратила роботу і не має коштів для існування, вона має право на виплату. Сьогодні така допомога найвища – це 7700 гривень. Для тих, хто не мав жодного дня стажу роботи – 610 гривень”, – заявив в о голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко під час прес-конференції.

Розмір допомоги залежить від розміру зарплати до звільнення і стажу роботи.

“Торік кількість зайнятого населення України зросла на 185 тисяч осіб – до 16,4 мільйонів. Рівень зайнятості зріс з 56,3% до 57,2%”, – наголосив Ярошенко.

Зазначимо, що мінімальний розмір допомоги з безробіття збільшився з 1 січня 2019 року. Для тих, кому виплати призначаються з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, він зріс з 1440 грн до 1630 грн. Для тих, кому виплати призначаються без урахування страхового стажу і зарплати – з 544 грн до 610 грн. Допомогу можна отримувати не більше 360 днів протягом 2 років.

44 % роботодавців оголосили про свої плани підвищити заробітну плату впродовж наступних шести місяців.

2019 року польські роботодавці будуть більш схильні підвищувати заробітну плату, ніж збільшувати зайнятість. На щастя для польських компаній, Німеччина відкриється для фахівців із України лише 2020-го. Про це у четвер, 27 грудня, пише варшавська газета Rzeczpospolita.

2019 року прогнозують найнижчий рівень безробіття в сучасній історії Польщі та найвищий рівень зростання заробітної плати. Грудневе опитування соціологічної агенції CBOS засвідчило, що поляки зараз менше відчувають ризик втратити роботу. Таким було 18 % проти 23 % місяцем раніше.

Згідно з листопадовим опитуванням агенції з працевлаштування Randstad, рекордні 44 % роботодавців оголосили про свої плани підвищити заробітну плату впродовж наступних шести місяців. А близько 33 % заявили про збільшення кількості працівників. Марек Голішевський, президент Business Centre Club, заявив, що «ринок праці може спати спокійно, тому що бізнес все ще шукає працівників».

Це хороші новини для тих польських компаній, які остерігалися відпливу тисяч українців за Одер 2019 року. Тепер варто вдатися до заходів, які заохотять працівників зі Сходу залишатися в Польщі якнайдовше.

«Ми повинні зосередитися на лібералізації міграційної політики, зокрема, на збереженні тих мігрантів, котрі працюють і сплачують податки в Польщі», — наголосив Анджей Коркус, президент агенції EWL.

Наразі невідомо, чи буде змінена імміграційна політика польської влади, щоб спонукати іноземців працювати в Польщі тривалий час. Але без цього польська економіка не виживе.

Українцям, які претендують на субсидію, влаштували масові «чистки», і тепер в цьому активно допомагають центри зайнятості

На біржі праці почали активно переглядати списки тих, хто стоїть на обліку. А все через внутрішню директиву, яка закликає будь-якими шляхами зменшити кількість офіційних безробітних.

При цьому уряд так вбиває двох зайців – і статистика безробіття поліпшується і скорочуються виплати по допомозі. Тепер же українці, які стоять на обліку в центрах зайнятості, масово скаржаться на те, що їх під будь-якими приводами намагаються позбавити статусу офіційно безробітного.

Скоротити кількість людей на обліку намагаються через те, що останнім часом стала все більш затребуваною робота на фрілансі. А ще офіційно безробітними можуть вважатися ті, хто заробляє в інтернеті, пропонуючи різні послуги, продаючи товари.

Офіційно в центрі зайнятості не говорять про те, чи є директиви щодо скорочення безробітних.

І якщо подібні випадки зняття з обліку зустрічалися і раніше, то зараз вони набули масового характеру. Збіглося це з періодом вступу в силу нового порядку надання субсидій.

Адже українцям працездатного віку, які претендують на субсидію, але не реєструються як безробітні, органи соцзахисту автоматом рахуватимуть дохід три прожиткові мінімуми. Таким чином, «неофіційному» безробітному нарахують 5286 гривень доходу і про субсидії можна буде забути.

Відзначається, що так українців хочуть стимулювати до офіційного працевлаштування, за фактом ж просто скоротити число претендентів на допомогу від держави.

Адже зменшуючи офіційне число безробітних, скорочуються виплати з бюджету як по безробіттю, так і на субсидії.

Якщо врахувати, що в Україні на початок року було зареєстровано близько 350 тисяч офіційно безробітних, а розмір середньої виплати становить 1200 грн, то щомісяця безробітні «з’їдають» близько 420 млн грн.