ТЦК отримають доступ до банківських рахунків українців – всі подробиці нововведення

Працівникам ТЦК, ймовірно, хочуть надати доступ до банківських рахунків. Також військкоми скоро отримають дані чоловіків із Податкової та Міграційної служб. “Тотальна” цифровізація ставить питання, чи збережеться в Україні поняття банківської таємниці та права на захист персональних даних. Що чекати від нових змін у законі про реєстр військовозобов’язаних, йдеться в матеріалі видання “Фокус”.

Президент України Володимир Зеленський схвалив зміни до закону про реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів “Оберіг” (законопроєкт № 11143).

Нова редакція документа дозволяє ЦВК, Податковій та Міграційній службам передавати особисті дані українських чоловіків віком від 17 до 60 років у базу даних реєстру “Оберіг”. До внесення змін державним органам дозволялося передавати відомості про громадян, які досягли 18 років.

Таким чином, імена та прізвища, податковий номер, реквізити паспорта та інша інформація всіх військовозобов’язаних українців можуть опинитися в розпорядженні військкоматів. Закон не визначає детально типи даних і межі дозволу їх використання співробітниками ТЦК.

У реєстрі “Оберіг” з’являться відомості про відкрите виконавче провадження та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.

Чи збережеться в Україні поняття захисту даних?
Реєстр “Оберіг” створили з метою спростити процес мобілізації та нівелювати корупційні ризики при контакті з працівниками ТЦК. Військовий облік в електронному режимі дає змогу збирати інформацію про військовозобов’язаних: їхні контактні та персональні дані, сімейний статус і навіть фінансовий стан.

У зв’язку з “тотальною” цифровізацією військовозобов’язаних постає питання, чи збережеться в країні поняття таємниці та права на захист персональних даних. Як вважає експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун, у країні, де мільйони людей добровільно встановили застосунок “Дія” і “Резерв+”, немає навіть сенсу говорити про такі категорії.

“Такі дії означають автоматичну відмову людини від права на особисті дані. Тепер держава може робити що завгодно з наданими відомостями. Можлива резистентність (опір суспільства) протестована — вона виявилася низькою. Українцям все одно на свої персональні дані”, — розповідає він Фокусу.

Якщо дані всіх громадян чоловічої статі без їхньої згоди потраплять до будь-якого реєстру, це можна розцінити як цілковиту неповагу до захисту персональних даних і порушення прав людини, додав він.

Водночас існують ризики зламу реєстру військовозобов’язаних. Система захисту реєстру “Оберіг” постійно вдосконалюється, але росіяни здатні її зламувати, попереджає фахівець.

ТЦК залізуть у гаманці українців?
Банки в Україні гарантують таємницю інформації про банківський рахунок, операції, що проводяться, і відомостей про клієнта. Усі дані про перебіг руху грошей, зміну банківських рахунків або платіжних карток банки надають тільки самим клієнтам або їхнім представникам, а також за рішенням суду.

Судячи з тенденції, працівникам ТЦК хочуть надати доступ секретного рівня. У підписаному президентом законі не прописано, що вони побачать стан грошових рахунків у банках, зазначила в діалозі з Фокусом адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

Юристка звернула увагу на відсутність ясності з приводу механізму входу до реєстру “Оберіг”. Якщо це робити під електронним ключем, чи відображатиметься кількість спроб входу і яку інформацію запитували?

“Йдеться фактично про дозвіл копатися в гаманцях українців. Який стосунок наявність рахунку в банку має до призову до ЗСУ? Надання доступу до демографічного реєстру можна зрозуміти — дізнаються, де особа зареєстрована. Акти цивільного стану дадуть відомості про наявність дітей і дружини. Усе інше — під великим питанням”, — підсумувала адвокатка.

НБУ ретельно контролює усі банківські операції українців під час війни. Частина операцій з деяких причин наразі для громадян недоступна. Наприклад, у разі зарахування готівки на банківську картку фізособи на суму понад 400 000 грн та відмови власника рахунку надати документи про джерела походження коштів, свої гроші він отримати не зможе.

У НБУ повідомили, що переказ коштів на такі великі суми у воєнний час можна здійснювати лише на підтримку Збройних сил України або надавати благодійну допомогу Міністерству соціальної політики України. Також дозволено купівлю облігацій внутрішньої державної позики “Військові облігації”.

Фізичним особам дозволили переводити іноземну валюту на суму понад 400 000 грн виключно для купівлі низки товарів: бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для стеження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, та засоби для надання медичної допомоги.

НБУ також нещодавно скоротив граничні терміни розрахунків із експортно-імпортних операцій з 365 до 90 календарних днів. Це необхідно, щоб запобігти виведенню капіталу за кордон і запобігти виникненню макроекономічних дисбалансів.

Також у воєнний час встановлено ліміти на міжнародні грошові перекази з картки на карту українців. Так, зараз ліміт на перекази між банківськими картками не повинен перевищувати 100 тис. грн на місяць.

Незабаром Нацбанк планує розглянути деякі послаблення щодо валютообмінних операцій в Україні з огляду на стабільну роботу банківської системи.

На банківські рахунки українців очікує жopстка перевірка: чого чекати

В Україні незабаром запровадять жорстку систему контролю за прибутками громадян. Державна фіскальна служба планує слідкувати більш ретельно за рухом фінансів на рахунках фізичних осіб, особливо тих, які займаються підприємницькою діяльністю.

На даний час абсолютно всі банківські установи зобов’язані надавати фіскалам такі дані, але не постійно, а лише тоді, коли відкривається або закривається рахунок.

Тепер же за кожною операцією бізнесу буде суворий нагляд, тим паче що фінансові установи вже дали на це згоду.

За статистикою, в Україні – понад 2 мільйони офіційно зареєстрованих підприємців, більше половин із них відкрили рахунки у банках. Тобто, решта відкриває їх в якості фізичних осіб, але не відраховують до бюджету податків.

Фіскали поки не уточнили, як саме проводитимуть моніторинг рахунків – “методика відпрацьовується”, ось і весь стислих коментар податкової.

Ймовірно, навіть у новому законі буде лазівка: мова йде про ухвалений у червні документ “Про валюту та валютні операції”, згідно якого Державна фіскальна служба спільно з НБУ будуть контролювати валютні операції, таким чином обходячи банківську таємницю.

На сьогоднішній день більшість банків (державні в тому числі) вимагають від дрібного бізнесу звітності, нібито “для підтвердження особи підприємця”.

В іншому випадку фінансові установи погрожують заблокувати рахунки. При цьому юристи сумніваються в законності таких вимог.

Але якщо податкова офіційно домовиться з банками про передачу такої інформації, подібні зміни отримають підтримку з боку закону.