В Україні не скасовують золоті та срібні медалі, як можливість відзначити кращих випускників у школах. На цьому зауважив голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Чиновник зауважив, що виготовляти медалі для кращих випускників можна за кошти засновників закладів освіти. Проте, за словами Бабака, недоцільно витрачати мільйони гривень платників податків на централізоване виготовлення медалей. Про це урядовець повідомив в офіційному Telegram-каналі.

“Ми не відміняємо золоті і срібні медалі. Школи і надалі можуть відзначати своїх найкращих випускників медалями. Ми вважаємо недоцільним витрачати мільйони гривень платників податків на централізоване виготовлення медалей. Впевнені, що засновники шкіл (територіальні громади) зможуть собі дозволити виготовлення медалей своїм найкращим випускникам, якщо захочуть”, – написав Бабак.

Він пояснив, що з 2015 року золота чи срібна медаль не дає жодних переваг під час вступу до закладів вищої освіти. Тож нагорода випускника це така собі відзнака своєї рідної школи за успіхи у навчанні, але вона не має виготовлятися за кошти державного бюджету України.

Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак шокований різницею між результатами навчання учнів із міст та сіл, які стали відомі з дослідження PISA-2022. Він підкреслив, що за окремими напрямками тестування різниця становить понад 4,5 року навчання.

Про це посадовець розповів “Інтерфакс-Україна”. Він зазначив, що попри те, що ця різниця була великою і до цього, проте нині вона стала ще більшою.

“Якщо ви детально прочитаєте великий звіт за результатами дослідження, то ви побачите, що різниця між великими містами, маленькими містами та селами в результатах насправді шокуюча. І раніше була велика різниця, але зараз вона стала ще більшою”, – зазначив Бабак.

Він також додав, що успіхи українських школярів у великих містах показують кращі результати, ніж у середньому в Європі, проте учні сільських місцевостей мають суттєву різницю. За його словами, це велика проблема, яку потрібно вирішувати. Зокрема, він зазначив, що, можливо, існує вірогідність повернення субвенцій на створення освітнього простору та спеціалізованих кабінетів.

Згідно з результатами PISA-2022, школярі з сіл та міст мають різницю у 92 бали, що відповідає 4,5 рокам навчання.

Голова Профільного комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак вважає, що не чесно перекладати забезпечення шкіл масками та антисептиками на місцеві бюджети. Тож, пропонує виділити на це гроші з коронавірусного фонду.

Про це заявив голова комітету заявив в ефірі одного з телеканалів, передає Всеосвіта.

За його словами, МОН, і головний санітарний лікар України зобов’язали керівників закладів забезпечити всіх засобами індивідуального захисту.

“І тут питання грошей мене дуже сильно турбує. Бо це не дуже чесно по відношенню до місцевих бюджетів. В них і так вистачає своїх проблем і є недонадходження через карантинні обмеження”, – сказав Бабак.

Він наголосив, що в комітеті рекомендували уряду виділити кошти для цього з коронавірусного фонду. На який, за його словами, забрали в освіти майже три мільярди гривень.

Сергій Бабак додав, що в іншому випадку адміністрація закладів може звертатися до батьків, щоб вони купляли все необхідне, але це взагалі неприпустимо.

“Ми віддали свої гроші на боротьбу з коронавірусом не просто так. Карантинні обмження в школах – це і є наслідок. Тож, треба забезпечити дітей всім необхідним, враховуючи, що гроші в коронавірусному фонді досі є”, – сказав він.

Раніше заступниця міністра освіти і науки Любомира Мандзій заявила, що засновники шкіл самі повинні забезпечити заклади освіти засобами індивідуального захисту, зокрема антисептиками і дезінфекторами.

Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я опублікувало рекомендації для роботи шкіл з 1 вересня: важливі пункти – забезпечення дотримання соціальної дистанції та правил гігієни.

Верховна Рада 4 лютого звільнила міністра розвитку громад і територій Олену Бабак. Міністра називали першим кандидатом «на виліт» і ладні були звільнити ще в січні.

Бабак покинула пост за власним бажанням, натякнувши, що на посаді зіткнулася з жорстким протистоянням і не може реалізувати задумане. За звільнення Бабак проголосували 239 депутатів.

До Кабінету міністрів замість Бабак призначили Дениса Шмигаля – голову Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Крім посади міністра, він призначений ще й віце-прем’єром. Цю пропозицію підтримали 278 парламентаріїв.

Шмигаль – уродженець Львова, випускник Львівського політеху і колишній топ-менеджер ДТЕК Ріната Ахметова (в січні 2019-го він очолив Бурштинську ТЕС).

До призначення губернатором сусідньої Франківщини влітку минулого року претендував на пост глави Львівської області.

Приписують Шмигалю зв’язок з двома впливовими на митниці людьми – львів’янином Сергієм Бадяком на прізвисько “Дипломат” і чернівчанином Іллею Павлюком, другом президента Зеленського.

Павлюк колись був помічником депутата-комуніста Ігоря Калетника (колишнього голови митної служби) і зараз після приходу до влади Зе, вирішує питання вже не тільки на митниці, але і за багатьма іншими напрямами, маючи групу з кількох десятків депутатів в Раді.

А на президентських, і на парламентських виборах Павлюк відповідав за підбір кандидатів в мажоритарні округи в Чернівецькій, Тернопільській, Рівненській, Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській та Херсонській областях.

Кажуть, саме Павлюк пролобіював Шмигаля на посаду губернатора, а потім міністра. Також група Павлюка в Раді нібито працювала на інтереси Ахметова, зокрема, з питань ренти на залізну руду, і, як кажуть, ворогує з групою Коломойського. Тут теж простежується зв’язок, враховуючи, що Шмигаль, до того як очолити Франківщину, два роки працював в компанії Ахметова ДТЕК – спочатку заступником гендиректора з соціальних питань в ДТЕК “Західенерго”, а потім директором Бурштинської ТЕС.

За словами джерел серед франківських бізнесменів, на цій посаді він встиг оскандалитися.

“Шмигаль просував проект на користь ДТЕК, який би сильно збільшив звалища золи і проти якого виступали селяни і мешканці міста Галич, оскільки він міг забруднити землю і воду”, – говорить джерело.

Сам Шмигаль в інтерв’ю львівським ЗМІ запевняв, що не знайомий з Павлюком. Знайомство з Бадяком він не заперечує, признався, що знає його з 2013 року, як “засновника єдиного успішно-діючого приватного індустріально-логістичного парку в Городку на Львівщині”.

Двічі Шмигаль невдало намагався стати депутатом – в 2014 році балотувався як самовисуванець, а в наступному році хотів пройти по мажоритарці з центром в місті Дрогобичі до Львівської обласної ради.

Згідно з декларацією, в холдингу ДТЕК за 2018 рік, Шмигаль заробив 3,5 мільйона гривень.

З тієї ж декларації, у Шмигаля є будинок у Львові в 215 “квадратів”, дві земельні ділянки у Львові, ще два – в Мостиському районі Львівської області.

На його дружину Катерину також записи Land Rover Discovery Sport 2016 року випуску вартістю 831 тис. гривень.

Вона є співвласницею компанії “Кам’янецька пекарня” і володіє спільним бізнесом з Зіновієм Козицьким.

Бабак Тимко IІI, якого традиційно розбудили на початку лютого в селищі Гайдари Харківської області, спрогнозував прихід весни за шість тижнів.

Свій прогноз “віщун” зробив на біостанції Харківського національного університету ім. Каразіна, де він і мешкає, повідомляє Укрінформ.

“Тимко не побачив своєї тіні, тож весна настане за 6 тижнів, 15 березня”, – зазначила співробітниця біостанції Надія Токарська.

Також уже традиційно Тимко робить жартівливий прогноз на актуальну тему – цього року організатори Дня бабака запропонували підопічному університетських біологів визначити, чи буде сніжною наступна зима. Кілька разів тваринку запускали на столик з відповідними написами, але “вердикт” був один і той самий – і наступна зима буде безсніжною.

На біостанції Каразінського університету в селі Гайдари Зміївського району розбудили бабака Тимка ІІІ, який передбачає погоду.

В цьому році бабак спрогнозував, що весна буде пізньою, повідомляє kharkiv.web2ua.

“У березні очікуються заморозки, а весна настане у квітні”, − так витлумачила передбачення Тимка ІІІ нова “берегиня бабака” Надія Токарська.

Тимко ІІІ передбачав погоду вдруге. У 2018-му він напророкував ранню весну, а також те, що життя на Марсі є.

День бабака щороку відзначається у світі 2 лютого. Вважається, що в цей день потрібно спостерігати за бабаком, що вилазить зі своєї нори. Слідкуючи за його поведінкою, можна спрогнозувати прихід весни. День бабака − традиційне свято в США і Канаді, але з недавніх пір воно стає все більш популярним і в Україні.

Згідно з повір’ям, якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні і спокійно залишає нору − значить, зима скоро закінчиться, і весна буде ранньою. Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і, лякаючись її, ховається назад у нору − буде ще шість тижнів зими.