Перехід на рубль як основний засіб розрахунку в самопроголошених республіках вдарив по купівельній спроможності населення.

За лічені місяці російський рубль став у самопроголошених “ДНР” та “ЛНР” основним засобом розрахунку. Цінники в магазинах з квітня цього року друкуються і в гривні, і в рублях. Однак реальна ситуація при розрахунку в касах свідчить – гривня у критичному дефіциті. Якщо з початком введення рубля в квітні з десяти кас у супермаркеті лише одна була рублева, то тепер все з точністю до навпаки.

“Навіщо нам ці рублі?”

Перехід на розрахунки в рублях сама влада самопроголошених республік пояснювала дефіцитом гривневої маси у зв’язку з фінансовою блокадою непідконтрольних Києву територій. Крім того, вона наголошувала і на політичному підґрунті нововведення, пропагуючи рубль як один з символів зближення з Росією. У “ЛНР” рубль оголошений основною грошовою одиницею з 1 вересня.

Де-факто схожа ситуація і в “ДНР”. Якщо покладатися на дані так званого міністерства фінансів “ДНР” на кінець серпня, то насичення рублем складає в республіці 92 відсотка, а гривнею – 8 відсотків. Але більшості покупців до цієї статистики байдуже. “Навіщо нам ці рублі? Що вони нам дали окрім зростання цін? Ціни ж грабіжницькі. А як папірець називатиметься, яка нам різниця?” – обурюються люди, відвідуючи магазини.

Заповнення вакууму

Тепер велика частина споживчих товарів постачається з Росії, тобто “зовнішній” і “внутрішній” торгівельний обіг дедалі більше переходить в рублеву зону. Так само частина рублевої маси, безперечно, формується за рахунок збуту продукції до Росії, зазначає Непран. При цьому він не виключає і використання так званих сірих схем, тобто напівлегальних операцій при проходженні митного контролю. Про наповнення бюджету рублями за рахунок продажу Росії вугілля свідчив і очільник “ДНР” Олександр Захарченко в одному з інтерв’ю німецькому виданню Der Spiegel. При цьому всіх джерел наповнення бюджету влада “ДНР” не розкриває. Каже шаблонно: за рахунок надходжень податків та зборів.

Гривня в дефіциті

На сьогодні всі бюджетні виплати в “ДНР” здійснюються в рублях. Крім того, і частина підприємств, як кажуть співробітники, виплачує зарплати також в рублях. Утім, витіснення гривні рублем прзивело до неcтримної інфляції. “Нас обдурили двічі. Ціни на українські продукти встановили втричі вищі, ніж в решті України. А зарплату залишили як і до війни, перерахувавши її просто на рублі по грабіжницькому курсу два до одного”, – обурюється жінка, роздивляючись м’ясо за 400 рублів за кілограм. У власника м’ясного кіоску своє пояснення: “Постачальники м’яса із Запоріжжя продають його або за гривню, якої в мене немає, або рахують його вартість по ринковому курсу рубля. Звідси і така висока ціна для покупців”.

Встановлене в “ДНР” співвідношення курсу рубля до гривні як два до одного штучне і відрізняється від реального ринкового співвідношення приблизно на третину. А це неприхована можливість для заробітку на різниці курсів, пояснює керівник громадської організації “Клуб підприємців Донбасу” Петро Тесновський.

“Доля фантика”

“Курсова різниця йде “в дохід” владі так званої ДНР”, – вважає Михайло Непран. Адже розмови про перехід до плаваючого, тобто ринкового, курсу вже ведуться ними декілька місяців і не виключено, що необхідність відповідності ринковим реаліям уже найближчим часом приведе до такого переходу. “Проте, враховуючи, що влада “ДНР” втратить цей вид прибутку, для неї такий перехід явно невигідний. Це і пояснює затягування процесу переходу до плаваючого курсу”, – пояснює Непран.

У цілому ж подальша роль рубля на території невизнаних республік видається невизначеною, вважають співрозмовники DW. Все залежить від мінського процесу, на який ще багато хто сподівається, зазначає Тесновський. З іншого боку, в умовах невизнаної республіки і відсутності повноцінної банківської системи рублю може бути уготована “доля фантика” для розрахунків населення – і не більше, вказує експерт.

Джерело: Українська служба DW