Наприкінці лютого 20-річна студентка зі США Джулія Бускалья інфікувалася коронавірусом в Італії. Нещодавно вона вирішила розповісти жахливі подробиці хвороби. Про це інформує Daily Mail.

В перші дні в дівчини сильно боліло горло та голова, вуха пульсували, а тіло морозило і ломило.

Лікар діагностував звичайно застуду. Згодом Джулії стало гірше, ліве вухо почало погано чути, далі вона перестала розрізняти запахи та смаки.

Дівчина повернулася у США та самоізолювалася. Рецептори відновилися та з’явився легкий мокрий, а не сухий кашель.

Аналіз підтвердив коронавірус. Вона зазначила, що симптоми були не такі як кажуть медики, люди може хворіти і не знати, що це коронавірус.

“У політиці неминучість може застати зненацька, перетворивши перемогу в катастрофу. Путін поки цього не зрозумів

”, пише видання The American Interest:

– “Російська система особистої влади демонструє вражаючу живучість, міняючи одяг і прикидаючись на якийсь час повною протилежністю собі самій. Але потім вона все одно повертається до своїх хижацьких звичок.

Як це не парадоксально, але Володимир Путін, вирішивши продовжити своє правління, вибрав для Росії модель, яка вже приводила її до краху (Радянський Союз), і таким чином, став на шлях державного самогубства.

Напевно, російський лідер сподівався, що цього разу йому вдасться обдурити долю. Його українська авантюра потрясла Захід, який після анексії Криму в березні 2014 намагається зупинити війну на Україні.

Використання Кремлем анексії і війни в якості засобу для зміцнення легітимності режиму це вже ознака того, що простір для маневру у нього звузився. Накачування росіян наркотиком великодержавності у вигляді нав’язливої ідеї з приводу України це, може, і розумний крок, якщо не рахувати того, що бажаючі вживати цей наркотик росіяни не хочуть за нього платити.

У документальному фільмі «Крим: повернення на Батьківщину», який показали на російському телебаченні 15 березня, Путін пояснює успіх анексії тим, що він «все контролює». Це прихований вирок російській системі: вона працює тільки тоді, коли лідер невпинно натискає на кнопки і смикає важелі. Але якщо з якоїсь причини він оступиться, все відразу почне розвалюватися.

Загальний сенс путінського інтерв’ю в документальному фільмі про Крим, де він зізнається, що анексія була його особистою ідеєю до останньої деталі (це легко можна уявити як визнання в Гаазькому трибуналі), такий: «Мені байдуже, що світ думає про мене! Я сам встановлюю правила!». В сьогоднішній російській дійсності ми можемо витлумачити це НЕ як свідчення впевненості Путіна, а як ознака його відчаю, знак самовбивчого нахабства лідера, який танцює на краю прірви.

Почалася агонія російської системи. Цей процес може виявитися неприємним і небезпечним не тільки для Росії, але і для решти світу.

Джерело: http://www.the-american-interest.com/2015/03/17/has-russias-agony-begun/