«Дайте йому 100 днів, а тоді будете робити висновки», – казали у команді Зеленського, щойно він став президентом. Термін спливає 27 серпня. Тож час виконувати те, про що нас просила нами ж обрана влада. Час робити висновки.

За 9 днів до інавгурації гаранта його тодішній радник, ексміністр фінансів, а нині секретар РНБО Олександр Данилюк казав, що «план роботи Зеленського на перші сто днів президентства готовий на 95%». Там начебто було передбачено боротьбу з корупцією, реформу СБУ, створення Служби фінансових розслідувань і реальну ліквідацію Податкової міліції.

Сто днів минули. Плану ніхто не побачив.

Тим часом соціологи показали, чого очікували українці.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, 25 червня – 7 липня:

Підсумки перших 100 днів діяльності нового президента – у розмові з експертами.

Тарас Загородній, політтехнолог:

Люди хочуть від Зеленського миру, зниження тарифів і посадки корупціонерів. А нічого не відбувається. Він хіба успішно захопив Верховну Раду. Тільки виникає питання: а що робити з цією Радою? Програми немає. Ні в економіці, ні в політиці, ні у війні з РФ. Щодо Путіна – хіба підлабузництво і вмовляння. Це більше схоже на капітуляцію, ніж на обстоювання національних інтересів.

Кирило Сазонов, політолог:

Їздив регіонами, сварив чиновників. Ефективність – 9% (із 34 чиновників, яким він наказав звільнитися, звільнилися троє). Невдало подзвонив Путіну. Невдало провів зустріч із Нетаньяху. Перегнув через коліно Конституцію. Не скасував жодного розпорядження кабмінів Яценюка та Гройсмана (очевидно, погоджується з тим, що вони робили до нього).

Кажуть, начебто в нього не було повноти влади… Але, знаєте, той, хто хоче робити, шукає можливості, а той, хто не хоче, – шукає виправдання. І теперішня ВРУ, і Гройсман Зеленського, по суті, підтримували. Тож можна було щось робити чи хоча б намагатися. Було б бажання.

Ізраїль – понад усе. Євреї допомагають євреям

Петро Масляк, економ-географ, академік:

Етнічний єврей поперед усіх проблем України і українців вирішив виплачувати з зароблених бідними українцями грошей пенсії ізраїльтянам. Тож усе так, як і мало бути. Президент, прем’єр і опозиція представлені етнічними євреями. Ізраїль – понад усе. Євреї допомагають євреям. А Україна – місце осідку, місце викачування ресурсів і місце заробляння грошей.

Віру, мову й історію винесли за дужки? І слава Богу!

Андрій Ніцой, директор Центру стратегічних розробок:

Перед виборами Разумков казав, що питання віри, мови й історії «треба винести за дужки». Винесли? Слава Богу! Нехай і не вносять. Бо ж їхні заяви та поведінка свідчать про те, що вони здатні хіба ліквідувати українську мову, культуру, національну пам’ять та цінності, замінивши їх двомовністю й мультикультурністю. Сподіваюся, що найближчим часом вони продовжуватимуть у тому ж дусі – не робитимуть нічого. А вже під кінець каденції, коли їх «припре», як це було з попередником, коли вони зрозуміють, що їхній шкурний інтерес полягає у тому, щоб жити в українській Україні, – вони вивчать українську й стануть українцями. Як би не було незручно їхнім рускоязичним щелепам. Отоді вони зможуть виконати те, що обіцяв і не виконав Порошенко, – створять державну програму утвердження української мови. А ще внесуть зміни до законів про освіту й про мову в частині відповідності рішенню КСУ від 1999 року – узаконять «вивчення» мов нацменшин, замість «навчання» мовами нацменшин.

Олександр Кочетков, політтехнолог:

Єдиний механізм контролю, який залишився у суспільства, – програма дій влади. Є програма – ми можемо відслідковувати, виконують чи не виконують. Нема програми – роблять, що хочуть, фактично авторитаризм, що явно нам не на користь.

Наразі програми нема. Ми наче в шоу «Кварталу 95» чекаємо, хто стане спікером, хто – прем’єром, а хто – міністром. Це свідчить про непрофесійність і неузгодженість. Вони не знають, що робити, і серед своїх не можуть вибрати того, хто має керувати.

Якщо все піде по договорняках – готуйтеся до федералізації

Олег Жданов, полковник запасу, військовий експерт:

Зеленський мав сформувати свою стратегію щодо війни та реформування ЗСУ. Але цього нема. Є тільки спроба продовжити те, що ні до нічого доброго не призвело за Порошенка. Розведення військ відбулося в односторонньому порядку. У Парижі Путін показав всьому світові, що він не «містер-компроміс» і не збирається ні з ким ні про що домовлятися. Він знову заявив, що є умови, які на його бажання Україна має виконати – надати амністію бойовикам і особливий статус Донбасу. Тому всі ці спроби перемовин із Путіним, які просуває команда Зеленського, взагалі не мають сенсу.

Зараз у ЗМІ говорять про обмін полоненими. Але, по-перше, це обмін ув’язненими, а не полоненими, бо факту війни в нас не зафіксовано. По-друге: що це взагалі за люди? Моряків там немає, бо ми просто не можемо внести їх у список. Моряки й так мають бути негайно звільненні на підставі рішення Міжнародного кримінального суду. Якщо ж ми внесемо їх у список на обмін – втратимо юрисдикцію цього суду й погодимося з твердженням РФ, що він не має жодних прав і повноважень. І третє питання: що це взагалі за списки? Хто домовлявся про обмін? Усім відомо, що в РФ ніхто, крім Путіна, не приймає таких рішень. То були перемовини між Зеленським і Путіним, а нам ніхто не сказав? Якщо все піде по договорняках, готуйтеся до федералізації України, до другої державної мови, двогромадянської і двофінансової системи. Бо такі кулуарні домовленості, як показує досвід, завжди призводять до поразки.

Зеленський – абсолютне породження Порошенка. Його дитина і спадкоємець

Юрій Сиротюк, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень»:

У президента України є три ключові функції – безпека, міжнародна політика та гарантія дотримання Конституції. За ці 100 днів особливих досягнень ми не побачили в жодному з напрямів.

Якихось істотних змін чи напрацювання стратегії щодо відвоювання Донбасу і Криму не було. Солдати продовжують гинути, а визначеності подальших дій немає. Ще гірша ситуація з СБУ. Президент поставив керувати структурою не фахівця, а особистого друга. Замість займатися контррозвідкою і протидією тероризму, він продовжив те, чим до нього нього займалася влада Порошенка, – продовжив «кошмарити» бізнес.

Щодо міжнародної політики, то президент був зобов’язаний і мав можливість запропонувати новий формат перемовин: замість імпотентного, шкідливого для України мінського, перейти до так званого будапештського за участі США й Великої Британії. Цього не сталося. Натомість ми бачимо заклики про повернення РФ до «Великої вісімки» й зняття з неї санкцій.

Щодо Конституції, то всі ми бачили, як він почав нехтувати нею з першої ж хвилини на посаді президента. Тут і проведення виборів, і призначення керівником Адміністрації президента людини, яка підпадає під закон про люстрацію, і перебрання на себе невластивих функцій (маю на увазі «гастролі» по міських радах і «розгони» посадовців на митниці).

Зеленський не очистив владу від московської агентури, не вичистив КДБістів з СБУ й навіть не спробував боротися з олігархатом. Що Ахметов, що Коломойський, що Пінчук, що інші почувають себе прекрасно. Немає навіть натяків на те, що олігархи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. Новий президент фактично співпрацює з ними.

Нічого нового й нічого путнього Зеленський не запропонував. Він – абсолютне породження Порошенка. Його дитина і спадкоємець. Нове обличчя, яке продовжує стару олігархічну політику попередників.

Сергій Гайдай, політтехнолог:

Стандартних «100 днів президентства» у Зеленського поки не було. Свої 100 днів він витратив на третій тур виборів. Справжній відлік почнеться з 1 вересня. Бо ж люди живуть сезонно. Вони розуміють, що поки що літо, а нова влада лише доформовується. Тільки от вимоги до цієї влади будуть дуже високими. Тепер не буде на кого «спихнути» відповідальність. Уже не скажеш, що «Парламент мене не розуміє», а «Уряд не робить те, що я хочу». Тепер повна влада, повні можливості і повна відповідальність. Відлік починається.