Міністр освіти та науки України, Оксен Лісовий, анонсував революційні зміни у навчальній програмі для старшокласників з дисципліни “Захист України”.

Цей крок спрямований на повне оновлення навчального матеріалу, за винятком усіх аспектів, пов’язаних з радянською спадщиною, та впровадження нових підходів до навчання. Про це розповів міністр освіти та науки Оксен Лісовий в інтерв’ю порталу Hromadske.

Крім того, за словами міністра, оновлений курс міститиме не лише теоретичні аспекти, а й практичні вправи, щоб забезпечити студентам реальні навички та знання для захисту своєї країни. Очікується, що нова програма стане динамічною та інтерактивною, що дозволить студентам активно залучатися до процесу навчання.

Крім того, в рамках оновлення для навчальних закладів було розроблено новий рекомендований перелік обладнання, необхідного для оснащення класів. Це включає сучасні технології, такі як обладнання для дистанційного зв’язку і медичні симулятори, щоб забезпечити студентам доступ до самої передової інформації та методів навчання.

Оксен Лісний підкреслив, що оновлена ​​програма “Захисту України” не лише покликана навчити студентів навичкам оборони, а й розвинути їхнє розуміння важливості ролі кожного громадянина у захисті країни. Це важливий крок на шляху до формування громадянської відповідальності та патріотизму серед молоді.

Оновлена ​​програма “Захист України” складатиметься з 6 модулів. Серед них: домомедична допомога з елементами тактичної медицини; топографія; тактика; інженерія: навички управління БПЛА, радіозв’язку та ін.

Таким чином, переосмислення навчальної програми з дисципліни “Захист України” стає ключовим моментом у сучасній освітній системі України, відображаючи прагнення країни до оновлення та вдосконалення важливих аспектів національної безпеки та цивільного захисту. На вивчення “Захисту України” передбачили півтори години на тиждень, які “трансформують в один урок на місяць, але на повний день”.

Навчальні установи по всій Україні розпочали акцію.

Перший навчальний день 1 вересня традиційно супроводжується великою кількістю квітів, проте цього року українців просять обійтися без цього. Чиновники, викладачі та цілі колективи освітніх закладів просять не витрачати зайві гроші на квіти, пише RBC.

Усі кошти замість купівлі квітів пропонують перерахувати гроші на потреби ЗСУ. Цю акцію підтримали школи, гімназії, ліцеї та вищі навчальні заклади на всій території нашої країни. Вони закликають громадян задонатити гроші на потреби українських військовослужбовців, адже “квіти зав’януть, а гроші допоможуть прискорити нашу перемогу”.

Деякі освітні заклади публікують у Facebook номери рахунків, на які можна задонатити, інші обіцяють облаштувати 1 вересня спеціальні скриньки.

Варто зазначити, що більшість користувачів мережі підтримали запропоновану ініціативу. Українці пишуть під такими публікаціями: “Теж є така ідея! Підтримую!”, “Яка хороша ідея”, “Молодці! Чудова ідея”, “Дякую! Прекрасний челендж”, “Супер, підтримую. Ви найкращі!”, “Дуже важлива пропозиція! Її треба підхопити всім навчальним закладам”.

Однак знаходяться і ті, хто незадоволений подібною ініціативою: “Дарити квіти, чи ні – особиста справа кожного”, “Донатити можна і не відмовляючись від звичних нам речей”, “Все залежить від колективу”, “Краще купіть на ті гроші, що можете. А грошима не давайте”.

Часто психологи кажуть що всі наші комплекси походять прямо з дитинства.

Сімейний психолог Людмила Петрановська розповіла про головні правила виховання дитини. Вона закликає всіх мам, дбає не лише про своїх дітей, а й про себе.
Адже вважає, що колись щаслива мама тоді й щасливі діти. Про це напередодні 1 вересня Людмила Петрановська розповіла в інтерв’ю Раміні Есхакзай на youtube-каналі “Ходять чутки”.

“Дитині не потрібна хороша мати, дитині потрібна досить хороша мати, щоб все було з нею в порядку. Досить хороша мама, це мама, яка достатньо дитині доступна, це не означатиме, що завжди і не можна відлучиться на півгодини. Достатньо передбачувана для дитини, достатньо безпечна, тобто не ображає дитину і достатньою мірою відгукується на її потреби”, — розповіла психолог.
При цьому Людмила Петрановська зазначає, що мама може не завжди бути хорошою, адже бувають різні ситуації. При цьому вона зазначає, що краще проводити з дитиною менше часу, але бути в цей період у хорошому настрої, ніж 24 на 7 і падати від втоми.
“Дитині потрібна не просто присутність, як така, дитині потрібен хороший контакт”, – зазначила вона.

Часто психологи кажуть, що всі наші комплекси походять прямо з дитинства, тому Людмила Петрановська дала кілька порад, як батькам зменшити кількість комплексів у своїх дітей.

“Не треба іншу людину ображати, не треба її принижувати, знецінювати. Це не тільки дітей, а й взагалі не треба партнера, не треба колег, не треба випадкових перехожих, нікого не треба. Просто колеги та випадкові перехожі відрізняються тим, що ви не маєте на них такого впливу. І навіть якщо ви їх образили та знецінили з великою ймовірністю, що вони знизають плечима і підуть далі, а ваша дитина не може так зробити”, – розповіла вона.

Обговорення спричинив допис про 1 вересня.

Екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук на сайті Освіта.ua висловив свої думки щодо початку нового навчального року 1 вересня.

Нагадаємо, ми писали про терміни навчального року 2023-2024 у матеріалі:

Новий навчальний рік в Україні: коли він розпочнеться та закінчиться?

Пан Лікарчук висловив думку, що 1 вересня – свято родом із «совка»

Зокрема, він нагадує, що до XX століття в шкільній освіті єдиного дня початку нового навчального року не було. Тодішні нормативні документи встановлювали, що для кожного типу закладів освіти був свій день початку навчального року, який насамперед залежав від соціально-економічної ситуації, в якій ці заклади функціонували.

Так, церковнопарафіяльні (початкові) школи для найбідніщих і найчисленніших верств населення навчальний рік розпочинали після завершення сільськогосподарського року, а заклади вищого рівня (повітові училища та гімназії) – у перший день Успенського посту на початку серпня.

Адже учнями училищ і гімназій в основаному були діти містечкових жителів, для яких заняття сільськогосподарським промислом не було основним видом їхньої трудової діяльності.

Традиція починати навчання одночасно в усіх школах, зазначає Лікарчук, виникла у 1932 році, коли «більшовицька влада» вирішила поєднати 1 вересня Міжнародний юнацький день з днем початку нового навчального року.

Так 1 вересня 1933 р. всі діти в школах радянської України сіли за парти. Справедливості ради зазначимо, що всі інші республіки колишнього срср перейняли українську ініціативу лише у 1935 році…

Лікарчук описує, як протягом десятиліть 1 вересня видозмінювалося – від помпезних демонстрацій з нагоди початку нового навчального року до «ленінських уроків» та «уроків миру», з яких обов’язково розпочинався новий навчальний рік… Аж до 1984 р., коли 1 вересня стало «всенародним святом» – Днем знань.

Далі освітянин продовжує:

Після проголошення української Незалежності 1 вересня як день початку нового навчально року збереглося. Зникли комуністичні символи та відповідне ідеологічне наповнення, але урочисті лінійки, «почесні» гості з їхніми промовами, віршики, калатання дзвониками, награна вдячність запрошеним і багато чого іншого залишилося.

Щоправда, поруч із колишніми комуністами-атеїстами на лінійках почали масово з’являтися священники; вчительки, втративши педагогічну цноту, стали на лінійках показово, хоч і не завжди гарно, вальсувати…

Тож проголошення 1 вересня 1993 року Днем знань він вважажє продовженням совкових традицій, які збереглися у росії, білорусі та ще в кількох колишніх наших «братьєв» по срср.

Відходом від радянщини автор статті вважає, що рішення про те, коли починати і завершувати навчальний рік, мають приймати громади або колективи закладів освіти.

Допис Ігоря Лікарчука зібрав понад тисячу вподобайок і сотні поширень.

Водночас чимало коментаторів висловили свої думки з цього приводу:

Автор: Ігор Лікарчук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Готуємося до 90-річчя..?

Нещодавно з одного інтернет-видання звернулися із запитанням: «Чим, на Вашу думку, керувався Уряд, приймаючи рішення про початок нового навчального року 1 вересня?». Зрозуміло, що я не можу знати мотиви, якими керувалися урядовці, приймаючи таке рішення, однак, як мені здається, було б більш правильно, доручити вирішувати це питання на місцях, зважаючи на безпекову ситуацію, перспективи проходження опалювального сезону, кадрове забезпечення та іще ряд чинників. А іще, на мою думку, в основу такого рішення були покладені певні традиційні наративи, які тягнуться із совка. Тягнуться вже 90 років…

Коротко розтлумачу про що йдеться.

До ХХ століття в шкільній освіті, включаючи заклади, що функціонували на землях сучасної Наддніпрянської України, єдиного дня початку нового навчального року не було. Тодішні нормативні документи встановлювали, що для кожного типу закладів освіти був свій день початку навчального року, який, насамперед, залежав від соціально-економічної ситуації, в якій ці заклади функціонували.

Так, церковнопарафіяльні (початкові) школи для найбідніщих і найчисленніших верств населення навчальний рік розпочинали після завершення сільськогосподарського року, а заклади вищого рівня (повітові училища та гімназії) – у перший день Успенського посту на початку серпня. Адже учнями училищ ігімназій, в основаному були діти містечкових жителів, для яких заняття сільськогосподарським промислом не було основним видом їхньої трудової діяльності.

Такі традиції щодо початку нового навчального року зберігалися й у перші десятиліття ХХ століття, аж допоки більшовицька влада не вирішила підпорядкувати цю подію революційному святу. Ним стало відзначення 1 вересня Міжнародного юнацького дня, організацією якого переймався тогочасний Комуністичний інтернаціонал молоді, котрий дещо пізніше став комсомолом. А у 1932 р. тогочасний Уряд УРСР прийняв рішення поєднати це «свято» з днем початку нового навчального року. Так 1 вересня 1933 р. всі діти в школах радянської України сіли за парти. Справедливості ради зазначимо, що всі інші республіки колишнього срср перейняли українську ініціативу лише у 1935 році…

Між іншим, історичні документи свідчать, що початок навчального року відзначався дуже помпезно, включаючи навіть вуличні демонстрації учнів і педагогів з обов’язковим прославлянням вождів. Зрозуміло, що радянсько-німецька війна внесла свої корективи, як у початок наавчального року, так і в манеру його відзначення, але після її завершення все це було відновлено.

Помпезні демонстрації з нагоди початку нового навчального року зникли під час т. з. «хрущовської відлиги». Замість них з’явилися шкільні лінійки, організовані в мілітарному стилі. Обов’язковими атрибутами таких лінійок ставали винесення прапорів, «почесні варти», калатання дзвониками, розчулені віршовані рядки про «щасливе дитинство і подяку партії», виступи ветеранів і «почесних гостей». Пізніше з’явилися «ленінські уроки» та «уроки миру», з яких обов’язково розпочинався новий навчальний рік… У 1984 р. 1 вересня стало «всенародним святом» – Днем знань.

Після проголошення української Незалежності 1 вересня як день початку нового навчально року збереглося. Зникли комуністичні символи та відповідне ідеологічне наповнення, але урочисті лінійки, «почесні» гості з їхніми промовами, віршики, калатання дзвониками, награна вдячність запрошеним і багато чого іншого залишилося. Щоправда, поруч із колишніми комуністами-атеїстами на лінійках почали масово з’являтися священники; вчительки, втративши педагогічну цноту, стали на лінійках показово, хоч і не завжди гарно, вальсувати… І, очевидно, щоб продовжити совкові традиції, у 1993 р. Указом Президента України 1 вересня знову було проголошено Днем знань. Як у росії, білорусі та ще в кількох колишніх наших «братьєв» по срср.

Тож у 2023 році за рішенням українського Уряду ми будемо 90 раз розпочинати навчальний рік саме 1 вересня. Добре, що хоч не разом із колишніми «братьями». Але було б набагато краще, якби і в цьому питанні ми позбавилися затхлих історичних традицій і, нарешті, пішли своїм шляхом.

А він абсолютно очевидний – рішення про те, коли починати і завершувати навчальний рік мають приймати громади… Або колективи закладів освіти.

Батьків попередили про майбутнє навчання маленьких українців.

Внаслідок великої війни, яку розпочала Російська Федерація на території України, освітній процес у країні зазнав значних змін. Проте, згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки, навчальні заклади зможуть повернутися до навчання з початком нового навчального року.
Докладніше про те, чи діти підуть до шкіл і коли розпочнеться навчальний рік, інформує Обозреватель.

Повернення до повноцінного очного навчання передбачає, що освітні установи повинні бути обладнані укриттями, і в регіоні має зберігатись стабільна безпечна ситуація. У листі, направленому до навчальних закладів, Міністерство освіти й науки пропонує розпочати навчальний рік з 1 вересня 2023 року та прагнути проводити заняття в аудиторіях.

Питання про те, чи буде навчання у новому навчальному році оффлайн чи онлайн, досі залишається відкритим. Перехід навчальних закладів на дистанційне навчання був зумовлений спочатку епідемією COVID-19, а згодом збройною агресією Росії проти України. Перехід на дистанційне навчання призвів до неминучого зниження якості освіти у зв’язку з деякими недоліками, такими як неефективний зворотний зв’язок з боку викладачів, великий обсяг домашніх завдань, проблеми з доступом до інтернету, недостатнє оснащення комп’ютерною технікою для учнів та викладачів, обмежена можливість спілкування та відсутність практичного досвіду. Ці фактори породжують сумніви щодо ефективності онлайн-освіти, порівняно з традиційною очною формою навчання.

З урахуванням вищевикладеного, Міністерство освіти та науки рекомендує навчальним закладам вищої та професійної вищої освіти, починаючи з 1 вересня 2023 року, максимально перейти до проведення занять в аудиторіях, за умови наявності належних укриттів, здатних вмістити всіх учасників навчального процесу.

Зазначена рекомендація не стосується навчальних закладів, що знаходяться в зонах бойових дій, особливо в областях, що знаходяться в області дії протитанкових ракетних систем та систем, подібних до С-300.

Щодо шкіл, Міністерство освіти пропонує керівництву навчальних закладів вжити необхідних заходів у липні – серпні 2023 року для облаштування укриттів, щоб у разі повітряної тривоги заняття могли проводитись у безпечному місці. Такий крок дозволить забезпечити умови безпечного навчання та повернення до очного формату освітнього процесу.

Поки що немає офіційних заяв від Міністерства освіти щодо навчального року 2023/2024 для шкіл. Ймовірно, школи продовжуватимуть використовувати схожу модель, яка була застосована минулого року – поєднання очного, дистанційного чи комбінованого формату уроків залежно від ситуації безпеки та наявності обладнаних укриттів у навчальних закладах.

У новому навчальному році школярів очікують низку змін.

З вересня Міністерство освіти та науки України планує запровадити пілотний проєкт оновленої дисципліни під назвою “Захист України”. Цей проєкт буде протестований у школах різних регіонів країни, і на основі відгуків вчителів та учнів, які беруть участь у пілотному проєкті, програму дисципліни буде доопрацьовано. Про це повідомляє пресслужба МОН.

Для успішної реалізації пілотного проєкту МОН проведе спеціальний курс для вчителів, залучаючи міжнародні та громадські організації з досвідом навчання дорослих.

Це стосується фахівців, які навчатимуть вчителів роботі з симуляторами FPV дронів, а також спеціалізуються в топографії, медичній допомозі та запобіганні травматизму – такі навички будуть корисні у повсякденному житті.

Найближчим часом робочі групи експертів розпочнуть роботу над пропозиціями щодо оновлення практичної складової дисципліни. Вони вдосконалять програму, збільшать кількість практичних занять та додадуть підготовку з освоєння базових технологій, які використовують захисники та захисниці країни.

Практична складова дисципліни “Захист України” охоплюватиме навички, необхідні для життя в реальних ситуаціях, і це стосується не лише оборонних потреб. Знання про медичну допомогу та орієнтування на місцевості будуть корисні у походах, подорожах та кризових ситуаціях.

Знання з мінної безпеки допоможуть зберегти життя та здоров’я, а навички управління БПЛА (безпілотними літальними апаратами) стануть у пригоді у професійній діяльності різних фахівців, таких як відеографи, геодезисти, археологи та інші.

“Оновлення дисципліни «Захист України» — довгоочікуваний та необхідний крок, адже освіта має відповідати умовам та сьогоднішнім викликам. Вже розпочали доповнення практичної складової програми — актуальною, а заразом і цікавою для учнів. І діти, і вчителі дають нам відгуки, що дисципліна має бути оновлено.Якісна медична допомога, управління спортивними дронами, базова інженерія в рамках STEM-освіти — те, на що сьогодні є запит, — зазначив міністр освіти та науки Оксен Лісний.

Росія повертає «кращі традиції совка».

Російські окупанти продовжують занурювати знищений та окупований український Маріуполь у «совок». За «кращими традиціями» періоду СРСР вони запровадили новий «дрескод» для вчителів у маріупольських школах.

Жінкам заборонено фарбувати волосся, використовувати косметику, чоловікам – носити бороду. Про це розповів радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.

За його словами, вже з 1 вересня окупанти запроваджують низку обмежень щодо зовнішнього вигляду маріупольських вчителів, які Андрющенко назвав «пекельним дрескодом».

— Для вчителів-жінок. Заборонено фарбувати волосся, використовувати косметику (будь-яку), одяг похмуро-гівняного сірого кольору класичного типу.

Зачіска коротка, але не «йожик». Для довгого волосся – кінський хвіст або гуля, – написав він.

Зачеплять обмеження й педагогів чоловічої статі. Вони мають бути ретельно поголені, носіння бороди заборонено. Одягатися вчителі мають у класичні костюми з краватками.

У МОН дали рекомендації щодо початку навчального року 2023-2024.

Керівникам навчальних закладів вищої професійної освіти, професійних коледжів, академій та університетів пропонується розпочати новий навчальний рік із 1 вересня 2023 року. Рекомендаційний лист МОН опубліковано на сайті Osvita.

Одночасно зазначається, що відповідно до чинного законодавства, принципів автономії та самоврядування, навчальні заклади мають право самостійно визначити організаційну та безпеку модель проведення освітнього процесу.

Це дає можливість кожному навчальному закладу прийняти рішення про найбільш відповідний підхід до організації занять з урахуванням поточної ситуації та вимог безпеки.

“Водночас вимушений перехід навчальних закладів на проведення освітнього процесу в дистанційному форматі, спричинений спочатку епідемією COVID-19, а потім і збройною агресією РФ, зрештою призвів до незаперечного зниження якості освіти”, – йдеться у рекомендаційному листі МОН.

Серед проблем, що свідчать про зниження якості освіти, виокремлюються такі:

Відсутність ефективного зворотного зв’язку з викладачами.
Великий обсяг домашніх завдань.
Технічні проблеми.
Недостатнє оснащення студентів та викладачів комп’ютерною технікою.
Нестача спілкування.
Відсутність можливості здобуття практичного досвіду.
Виходячи з цього, Міністерство освіти рекомендує установам вищої та спеціальної вищої освіти з 1 вересня 2023 року максимально перейти до проведення навчального процесу в аудиторному форматі, з урахуванням наявності та місткості навчальних приміщень.

Однак слід зазначити, що ця рекомендація не поширюється на навчальні заклади, що знаходяться на територіях, схильних до бойових дій, зокрема в зонах досяжності вогню ворожих ракетно-артилерійських систем та аналогічних загроз.

“Міністерство повною мірою усвідомлює виклики, які стоять перед закладами у зв’язку з поновленням навчання в аудиторному форматі, тому першочерговим завданням для навчальних закладів є безпечна складова навчального процесу”, – зазначено у повідомленні.

У липні-серпні 2023 року керівникам навчальних закладів рекомендується активно займатися організацією чинних укриттів (спеціалізованих та адаптованих), включаючи використання коштів зі спеціального фонду, з метою проведення занять у них у разі повітряної тривоги.

Українські школярі та студенти мають значні освітні втрати.

Міністр освіти заявив про початок очного навчання з 1 вересня.

Через пандемію Covid-19, а згодом повномасштабне вторгнення українські школярі були змушені навчатися дистанційно.

Це не могло не вплинути на якість освіти.

Оксен Лісовий висловив сподівання, що з 1 вересня навчання нарешті буде офлайн.

Водночас міністр зазначає, що є певні ризики щодо старту очного навчання.

Так, частина дітей та викладачів перебуває з кордоном і не всі збираються повертатися додому. Тож, коли стартує очна форма навчання частини учнів, студентів, вчителів та викладачів може просто не бути.

Також, зазначається, що суттєві втрати відбуваються у соціальному розвитку підлітків. Адже більшість друзів усі зустрічають в школах, університетах, саме там і утворюються громади, ідентичність особистості.

У Міністерстві освіти сподіваються, що всі втрати можна буде компенсувати різними методами роботи з учнями та студентами.