В Італії співмешканець жорстоко вбив 23-річну українку, яка приїхала туди з маленькою донькою ховатися від війни. Хлопець влаштував пожежу в квартирі, де мешкала дівчина з дитиною, і кинув їх там удвох. Дівчинку дивом врятувала сусідка, а мама не вижила.

Докладніше про це читайте у матеріал OBOZREVATEL.

Перший шлюб був невдалим
10 березня у невеликій квартирі Неаполя в районі ринку під час пожежі загинула 23-річна Анастасія Бондаренко із Хмельницького. Молода мама приїхала туди 1 березня разом із 5-річною донькою рятуватися від війни.

Як розповіла знайома дівчини, Анастасія зустрічалася з молодим чоловіком, 26-річним Дмитром Трембачем, який жив у Києві. Хлопець давно їздив на заробітки до Європи, займався будівництвом, мав непоганий дохід.

У самої Анастасії особисте життя не складалося. “Вона виросла в дуже простій бідній сім’ї. Рано вийшла заміж, її чоловік виявився з багатої сім’ї. Здавалося б, Настя виграла в лотерею. Але не тут-то було. Чоловік її бив, а свекруха, м’яко кажучи, недолюблювала. Вона постійно чіплялася до неї, то їй парфуми її не подобалися, то ще щось. Вони розлучилися з першим чоловіком, Настя з донькою пішли”, – каже знайома.

Через деякий час Настя зустріла Дмитра, він був на три роки старший. Почала їздити до нього до Києва. Говорила, що він добрий, водив її до ресторанів, робив подарунки.

Хоча ще одна подруга дівчини розповіла, що Дмитро нікому не подобався. “Він був не зовсім адекватний. Ніколи не забуду, як одного разу ми сиділи в ресторані, Настя вирішила вийти покурити, взяла цигарку. А цей Діма не хотів, щоб вона курила. То він сигарету об неї загасив”, – згадує подруга.

Влітку минулого року у Дмитра виникли проблеми із правоохоронцями. Він опинився у розшуку через наркотики. “Настя дала йому всі свої заощадження для того, щоб він поїхав до Італії. І вона вирішила теж їхати з ним. Я дізналася про це вже в останній момент, коли вони ледь не сідали в автобус. Вона так його рятувала, бо закохалася. Вони поїхали, а повернулися вже в листопаді”, – каже подруга.

Коли 24 лютого почалася війна, Настя вирішила їхати до Дмитра в Італію, перечекати там війну. І взяла доньку із собою.

Молоді люди орендували кімнату в будинку, по сусідству жили такі ж заробітчани та мігранти.

“Біжи, біжи, врятуй мою маму”
Також подруга згадує, що 8 березня розмовляла з Настею по телефону: “Я запитала, як у неї справи. Вона не могла відверто говорити, бо він був у домі, він не любив, коли вона зі мною спілкувалася, бо я на неї впливала. Вона сказала коротко: “Та не дуже, не так, як хотілося”.

Проте 10 березня між ними стався скандал. Причому подружка каже, що вранці набирала Настю, та відповіла, що щойно прокинулася і трохи згодом передзвонить. Але так і не передзвонила, а за дві години її не стало.

Як розповідали на суді в Італії, коли обирали запобіжний захід для Дмитра, Анастасія хотіла від нього піти. Причиною були його ревнощі та жорсткий характер. Він також бив Анастасію і був невдоволений, що вона приїхала до Італії.

Настя була в душі, коли Дмитро розлив на підлозі на невеликій кухні бензин і підпалив приміщення. Вийшло так, що маленька донька українки опинилася в одній частині квартири, а Настя була заблокована у ванній кімнаті. Між ними швидко виросла стіна диму та вогню.

На суді донька розповіла, що першою помітила вогонь. Діма тим часом сидів в іншій кімнаті з планшетом і був спокійний. Він не допомагав їм із мамою рятуватися. Дівчинка благала про допомогу, але він пішов. Дівчинка кинулася кликати на допомогу сусідів.

Одна із сусідок почула її. Вона зрозуміла її слова про те, що там її мама та її треба рятувати. “Біжи, біжи, врятуй мою маму!” – просила дитина. Жінка забрала дівчинку, але дістатись Насті вже не могла.

Дмитро також написав повідомлення мамі Насті. “Стерво, тепер ти їх довго не почуєш”. Мама питала, що з донькою. Потім він надіслав друге смс: “Я спалив Анастасію, можеш купити квіти на похорон”.

Мати Анастасії намагалася зв’язатися з донькою та онукою, але безрезультатно. Наступного дня бабуся Дмитра повідомила їй про пожежу в квартирі та загибель Насті. Вона запевняла, що в момент пожежі його в будинку не було, він був десь в іншому місці. Запевняла, що Настя з Дімою були щасливі, і він готовий повіситись через смерть коханої.

Тоді мати Насті зібралася і поїхала до Італії. Там вона звернулася до поліції та показала смс, які він їй надсилав перед загибеллю дочки.

Дмитра затримали вже на станції, він мав намір виїхати до Києва. Спочатку поліція думала, що трапився нещасний випадок, коротке замикання. Але тепер історія обернулася по-іншому. Дмитро намагався вивернутись. Він казав, що його не було в квартирі, потім повідомляв, що це зробив інший українець, який нібито був коханцем загиблої.

Але мобільний телефон видав його, та й сусіди сказали, що він був у квартирі того дня. Донька Насті на суді дала свідчення. Вона також розповіла, що мама часто плакала, бо Діма її кривдив. Дмитра Трембача італійський суд узяв під арешт.

Розшукуємо родичів, близьких, друзів Євгена Богоявленського, нехай земля буде пухом.

Помолімось, щоб швидше знайшлись рідні і провели в останню путь. Вічна і світла пам’ять.

Наш земляк-хмельничанин 1957 р/н помер 22.03.2022 в Італії в місті Оттавіано Звертаємось до небайдужих з проханням поширити інфо та знайти родичів померлого земляка

Прохання дзвонити, писати на вайбер, вотсап +3809780658567 або до Генеральне консульство України в Неаполі +393277364822. — грустит в Генеральне консульство України в Неаполі.

Заробітчани, як і всі українці, мають право на субсидію на оплату комуналки. Однак на неї можуть розраховувати лише ті, хто сплачує податки із грошей, зароблених за кордоном, і може це підтвердити. Субсидія може бути надана таким громадянам на загальних підставах.

Багатьох заробітчан позбавили можливості на отримання субсидії у 2021 році. Тоді було запроваджено норму: у разі відсутності людини в Україні протягом 60 і більше днів, її сім’я позбавляється права на субсидію. Проте не все настільки безвихідно.

Якщо протягом свого перебування за кордоном людина декларувала доходи та сплачувала податки тут, в Україні, то вона може розраховувати на субсидію. Звичайно, і в цьому випадку немає гарантії, що її дадуть. Адже при призначенні субсидії враховують рівень доходів членів домогосподарства. І якщо виявиться, що гроші, отримані заробітчанином за кордоном, дозволяють його сім’ї оплачувати комуналку самостійно, субсидію їм не дадуть.

Однак, якщо його заробітки невеликі, він може розраховувати на допомогу держави так само, як і решта громадян.

При цьому слід пам’ятати, що підставою для відмови в субсидії не можуть бути такі факти:

отримання в Україні пенсії або інших офіційних доходів – таких як стипендія або допомога при народженні дитини;
перебування за кордоном на лікуванні, навчанні або у відрядженні.
Бувають також випадки, що член сім’ї виїхав за кордон або на постійне місце проживання, або на тривалий період. В цьому випадку необхідно офіційно підтвердити факт його реєстрації в іншій країні. І тоді його рідні матимуть право на субсидію.

Жахлива трагедія шокувала Тернопільщину: сьогодні (12 лютого) в італійському місті Неаполь несподівано помер тернополянин Валерій Прожога.

Про страшну біду повідомили на сторінці спільноти в мережі Фейсбук.

“До болю втрати найріднішої людини додається той факт, що на перевезення тіла в Україну або на кремацію рідні грошей геть не мають…

Просимо небайдужих допомогти родині зробити економ-поховання тіла земляка в Італії, на неаполітанській землі”,- ідеться у повідомленні.

Передати необхідні кошти можна за адресами наступних магазинів “Смаки України”/Negozio “Sapori del Ukraina”:

– Frattamaggiore, corso Vittorio Emanuele III, 30/32 – Cesa, via Madonna del olio, 22 bis – або за реквізитами IBAN: IE11SUMU99036510053605, BIC: SUMUIE22XXX – отримувач: SVISHCHUK LIUDMYLA.

Державна податкова служба нагадала українцям, які працюють за кордоном, що вони зобов’язані сплатити податки з грошей, отриманих ними за кордоном. Податки сплачуються як у разі офіційного працевлаштування громадян за кордоном, так і в разі неофіційного.

При цьому в ДПС розповіли, як розрахувати суму, яку потрібно сплатити на податок.

Повна величина податку, який мають сплачувати заробітчани, становить 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Таким чином, вони зобов’язані сплатити 19,5% від суми, яку заробили за кордоном.

Щоби сплатити цей податок, потрібно за місцем свого проживання заповнити декларацію, до якої внести суму заробітку і суму податку. При цьому, якщо заробітчанин працював у країні, що має з Україною спеціальну угоду про сплату податків, то в Україні повну суму податку йому платити не потрібно. Натомість слід буде сплатити лише різницю між сумами податків в Україні і тій країні.

Наприклад, якщо заробітчанин сплатив у країні, де він працював, 10% податку, то в Україні йому залишилося доплатити лише 9,5%. А от, якщо він працював за кордоном неофіційно, то доведеться сплатити усі 19,5% від заробітку.

При цьому час, відпрацьований за кордоном, може бути врахований заробітчанину у страховий стаж. Але тільки за однієї умови: якщо він працював там офіційно та з його зарплати вираховували не лише податки, а й пенсійний внесок.

Італія залишається однією з найбільш популярних країн для трудової міграції. Тисячі наших співгромадян їдуть туди на заробітки, шукаючі роботу домашніх працівників.

У 2022 році зарплата домашніх працівників в Італії дещо підвищується, враховуючи збільшення вартості життя.

В Італії заробітна плата залежить від рівня, вказаного у вашому робочому контракті. Тому, щоб отримувати заробітну плату згідно з законом, важливо щоб у контракті було правильно вказано ваш рівень.

Рівні домашніх працівників
Усі рівні діляться на звичайні та із позначкою “супер”. Останнє зазвичай означає, працівників, які постійно живуть у будинку роботодавця. Рівень залежить від спеціалізації та обов’язків працівника.

Рівень А: прибиральниці, пральні, помічники кухаря, няні, садівники, загальні робітники;
Рівень А супер: присутність у домі самодостатніх людей;
Рівень B: різнороб, сторож, садівник, кваліфікований робітник в домі;
Рівень B супер: доглядальниця, яка надає допомогу самодостатнім людям, няні;
Рівень C: персонал кухні та харчування у домі, за винятком професійних кухарів;
Рівень C супер: опікун, який асистує несамодостатнім людям;
Рівень D: професійний кухар, професійний садівник, відповідальний за управління сімейним майном;
Рівень D супер: професійні сертифіковані опікуни, домоправителі, професійні няні і вихователі.
Які зарплати отримують домашні працівники у 2022 році
Законодавчо встановлено, що мінімальна зарплата домашніх працівників у 2022 році не повинна бути нижчою за такі:

Рівень А: 4,69 євро за годину, 645 євро на місяць;
Рівень А супер: 5,53 євро за годину роботи і 762,88 євро на місяць;
Рівень B: 5,86 євро на годину і 821,56 євро на місяць;
Рівень B супер: 6,22 євро за годину та 880,24 євро на місяць;
Рівень C: 6,57 євро за годину роботи і 938,94 євро на місяць;
Рівень C супер: 6,93 євро за годину обслуговування та 997,61 євро на місяць;
Рівень D: 7,99 євро за годину роботи і 1 173,65 євро на місяць;
Рівень D супер: 8,33 євро на годину і 1 232,33 євро на місяць.
Зауважимо, що в Італії також існує таке поняття як компенсація на харчування і проживання. Вона розраховується наступним чином:

1,96 євро на добу за сніданок та обід,
1,96 євро на добу за вечерю,
1,69 євро за проживання на добу.
Зверніть увагу! Італійський уряд наголошує на тому, що обов’язковою вимогою для всіх, хто працює у секторі домашнього господарства, є наявність “зеленого паспорта”. За порушення цієї умови працівників можуть звільнити.

У чергах понад 600 атомобілів.

На західному кордоні України перед пунктами пропуску на виїзд до Польщі утворилися кілометрові черги. Це сезонне і очікуванні явище, адже після святкування новорічно-різдвяних свят українці повертаються на роботу до європейських країн.

Що відбувається на кордоні 9 січня, розповіла кореспондентка ТСН.19:30.

На усіх пунктах пропуску у Львівській області, а їх шість, у чергах понад шість сотень автомобілів. Найбільше у “Краковці”. Тут три кілометрова черга. Водії діляться:

“Шість годин майже. Дуже багато. Буває – година-дві. Найдовше стояли – дев’ять годин, а нині шість вийшло”
“Вже сім годин. Посвяткували і назад на роботу”.
За денну зміну, а це дев’ять годин, українські прикордонники пропустили 450 автомобілів. Провели переговорили з польською стороною, аби ті теж, за можливості, забезпечили динамічний пропуск.

“Це накопичення прогнозоване. Збільшено кількість складу змін прикордонних нарядів. Здійснюється оформлення на всіх наявних смугах в пунктах пропуску. У пункті пропуску “Краківець” є чотири смуги руху для легкових транспортних засобів”, – розповів начальник відділення інспекторів прикордонної служби “Краківець” Сергій Веретільник.

Найбільші скупчення авто на пунктах пропуску “Шегиня” і “Краковець”, бо звідси через територію Польщі найзручніше добиратися до інших країн Європи. До слова, для виїзду до Польщі, крім сертифікату про вакцинацію, треба мати ПЛР-тести або антиген. Їх роблять і на самому пункті пропуску і перед ним.

Пік черг перед пунктами пропуску прогнозують на сьогоднішню ніч і на завтра. Втім, скупчення авто можуть виникати аж до кінця тижня.

Поліція вже затримала 12 осіб.

Про це пише видання Wiadomości.

Вночі 1 січня тіло загиблого із травмою голови виявили перехожі на вулиці. Вони одразу викликали поліцію.

Згідно з попередніми даними, чоловіка вбили. 47-річний українець святкував Новий рік у компанії земляків та іноземців. Правоохоронці вважають, що вони можуть бути причетні до вбивства.

Вже затримали 12 осіб. Усі вони громадяни України, Білорусі та Індонезії. Через сильне алкогольне сп’яніння вони не змогли дати свідчення поліції.

Обставини смерті поки що встановлюються.

У передмісті Неаполя 81-річний пенсіонер позбавив життя 67-річну львів’янку Марію Баран, яка доглядала його сестру

Трагедія розігралася 15 грудня містечку Торре-Аннунціата, на березі Неаполітанської затоки. Чоловік чотири рази вистрілив в українку з особистої зареєстрованої зброї – Марія померла ще до приїзду поліції та медиків. Подія викликала великий резонанс, про це розповіли італійські, а за ними й українські ЗМІ. На той момент вся інформація ґрунтувалася на відомостях сторонніх осіб, тому різнилася та обростала домислами. Писалося, що старий часто сварився з доглядальницею сестри, нібито звинувачував її у крадіжці грошей, або що вбивство сталося на вулиці, також неправильно вказувався вік синьйори тощо. Небайдужі люди переживали: може, жінці не було куди піти, тому вона залишалася в таких умовах?

“Телеграф” зв’язався зі старшою донькою загиблої українки, яка розповіла, коли і чому її мама поїхала до чужої країни, як їй там жилося і яка насправді атмосфера панувала у родині її роботодавців.

Виїхала на заробітки 2 десятиліття тому
“Раніше мама у Львові працювала на хімфармзаводі, — розповідає Ольга Баран, яка також проживає в Італії. — Нас у батьків троє дочок. Коли 1989-го народилася молодша сестричка, мама деякий час не працювала. Потім у сім’ї виникли проблеми з грошима і вона вирішила поїхати до Італії. Мені вже тоді було більше 20 років, з молодшою залишалася наша бабуся та ще середня сестра, яка незабаром вийшла заміж. Зароблені мамою гроші допомогли всім нам здобути вищу освіту. Я закінчила у Львові Міжрегіональну академію управління персоналом, потім київську МАУП. А нещодавно тут під час ковідного локдауну захистилася у державному університеті, на факультеті міжнародних відносин.

Ольга Баран із мамою у передмісті Риму
Ольга пояснила, що Марія Баран приїхала до Торре-Аннунціата майже 24 роки тому і одразу приступила до роботи. В основному, як “баданте”- доглядальниця — в цьому та сусідніх містах. “Я сюди приїхала вперше на кілька місяців пізніше за неї – у 99-му. Пам’ятаю, що тоді нас, українців, тут було дуже мало – можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Мамі всі подружки заздрили, казали: “Марія, тобі завжди тільки хороші роботи трапляються”. Насправді це не від роботи залежить, а від людини — як ти ставишся до людей, так і вони до тебе”.

За словами співрозмовниці, її мама, Марія Степанівна, завжди з усіма ладнала, була працелюбною та дбайливою, завжди посміхалася. Її добре знають місцеві жителі та наші співвітчизники, які живуть та працюють тут. Вона користувалася повагою та довірою, і якщо італійцям треба було знайти робітницю, то за порадою зверталися до неї.

Ледве стримуючи сльози, Ольга продовжує розповідь про те, що багато років Марія була доглядальницею у свекрухи цієї синьйори Марії-Розарії, де і сталася трагедія. Потім стара італійка померла. У січні Марія Баран захворіла на коронавірус, перебувала в палаті інтенсивної терапії. Місяць пролежала у лікарні, ще місяць була на реабілітації. У квітні вони із Ольгою поїхали додому на Львівщину. Потім Ольга повернулася до Італії, а мати залишалася з рідними до 26 червня. “Весь цей час ця сім’я дзвонила їй: звали до себе тепер уже доглядати 68-річну синьйору, пояснювали, що вони нікого іншого не хочуть брати на роботу. У липні мама здала всі необхідні аналізи, що підтвердили, що вона повністю одужала. І знову поїхала до Торре-Аннунціата. У листопаді ще встигла вакцинуватися”.

Ніщо не передбачало біди
Ольга запевняє, що до надзвичайної події у її мами зі старшим братом синьйори були абсолютно нормальні взаємини, вони ніколи не сварилися. Та й Марія до нього практично не мала стосунку. Професор, колишній викладач математики, та його сестра жили в престижному районі міста, на вулиці Гамбарделла, у великій квартирі з видом на море, на 10-му поверсі. Сама Ольга там ніколи не була, знає її за описами матері.

“У цього 81-річного вчителя-пенсіонера було дві своїх кімнати, які він постійно замикав на ключ. Ще пару кімнат займала його 68-річна сестра, у якої працювала мама. І окрема кімната була для мами. Мама прибирала у господині, готувала для її, але не дуже багато, влітку вони зазвичай обідали в ресторані, супроводжувала її, куди було необхідно… А в синьйора вона прибиралася лише одного разу, та й то під його наглядом. Він купував собі у супермаркетах напівфабрикати і розігрівав собі їжу сам, їв окремо від жінок”.

Мама з донькою тісно спілкувалися одна з одною, телефонуючи кілька разів на день, тому Ольга була в курсі всіх подій, що відбувалися. Вони мали квартиру в Неаполі, біля українського консульства, куплену багато років тому. Ольга зараз живе у свого нареченого-архітектора, і у свій час цю квартиру здавала. Зараз житло порожнє і дочка весь час умовляла маму залишити роботу та насолоджуватися життям. Тим більше, що жінка вже оформляла італійську пенсію, і та мала бути непоганою. В Україні доньки теж пропонували відпочити. Але 67-річна жінка запевняла, що ще сповнена сил, умови роботи у неї чудові, а байдикувати вона не звикла. А ось італійці — практично її ровесниці, була потрібна допомога: поки Марія була на батьківщині, вона 3 місяці пролежала в лікарні з “короною”. Восени їй уже стало краще, вони разом виходили надвір, гуляли. Наприкінці листопада італійку ще й прооперували у лікарні.

“Мама в цей час на два тижні залишалася в їхній квартирі. Але той синьйор, Пеллегріно Рейбальді, до неї не чіплявся, навіть возив її до місцевої комуни (муніципалітету), куди мама подавала документи для оформлення пенсії. У них ніколи не було жодних розбіжностей. Коли ж синьйора повернулася з лікарні, брат із сестрою почали сваритися між собою, мабуть через гроші. Мені мама розповідала, що вона не втручалася в їхні суперечки, але їй було дуже шкода господиню, яка перенесла інфаркт, а він на неї сильно кричав”.

Потім старий забрав якісь документи сестри, зокрема кредитну картку. Пізно увечері 14 грудня Марія зателефонувала дочці та розповіла, що вдома був великий скандал. “Він забрав усі документи синьйори, синьйора вимагала їх назад, а він заявив, що втратив ключі від своєї кімнати. Коли італійці сварилися, мама встала між ними і рознімала їх. Синьйора просила, щоб вона дала їй палицю від мітли або щось інше” — хотіла бити брата”.

Ольга переказує драматичні подробиці: “І ось тоді пенсіонер розсердився: “Марія, йди звідси, йди з дому!”. Мама йому: “Ти хоч би совість мав — виганяти мене серед ночі надвір, я вже переночу до ранку”. А синьйора заявила, що доглядальниця нікуди не піде: “Якщо ти підеш — я викинуся з балкона! Ходімо разом, будемо квартиру винаймати”.

Марія розпережувалась, від хвилювання тиск піднявся 170/90. Донька заспокоювала: “Не зважай, ти ж не в нього, а в неї працюєш”. Вранці наступного дня Марія-Розарія з баданте поїхала до сусіднього міста Авеліно, де їй мали знімати післяопераційні шви. Ольга з мамою тоді розмовляли востаннє: “Вона мені дзвонила така весела, сміялася: “Оля, синьйора в лікарні, а я тут у машині чекаю. Коли ми приїдемо додому – біля обіду, я тобі зателефоную”.

Старий професор був скупим і дивакуватим
Проте о третій годині до Ольги зателефонувала родичка італійців, з якою вони підтримували стосунки: “Оля, ти нічого не чула? Там трапився нещасний випадок – у них у сім’ї, з Марією. Там були постріли”. “Що з мамою, її поранили?” — жінка у відповідь почала плакати …

Ольга у цей момент перебувала у магазині. Вона набрала мамин номер, але ніхто не взяв слухавку. Потім ще раз зателефонувала – їй відповів карабінер та повідомив, що слід прибути на місце події. Кинувши покупки, не пам’ятаючи себе від горя, Ольга добігла до будинку, а звідти вже поїхала на Віа Гамбарделла.

…Найбільше нашу співвітчизницю засмучує, що в новинах розтиражували слова старого Пеллегріно, який заявив поліції, що Марія, нібито, крала їхні гроші та погано ставилася до його сестри. Вона запевняє, що такого просто не могло бути – вона не мала доступу до засобів італійців. “Мама завжди запевняла, що їй добре живеться, і синьйора їй як рідна сестра: “Вона мені всі свої секрети розповідає і ми дуже добре ладнаємо.” Синьйора її завжди заспокоювала, просила не звертати уваги на брата, тому що він грубо поводився з усіма. У них є ще 80-річний брат, який часто приїжджав з Неаполя, так математик і з ним вічно лаявся. Він не був одружений, але має подругу, з якою давно зустрічається. А ще мама розповідала, що звертатися до нього треба було тільки “професор”, інакше він образиться”.

Ольга згадує одну важливу, на її думку, деталь: під час останньої сварки синьйора Марія-Розарія вперше не стрималася та обізвала брата “монстром”, на кшталт, дияволом. Він дуже розгнівався за це. Хоча наступного дня “італійські пристрасті” вже охолонули. Родичка сім’ї потім розповіла їй, що жінки приїхали з лікарні, пообідали, і старий уже заспокоївся, сказав: “Добре, Маріє, ти нікуди не йди, залишайся тут” — виходить, що помирилися. “А потім, коли мама на кухні робила каву, він зайшов зі зброєю. Можливо, вона навіть не побачила його і не зрозуміла його намірів…”.

Дивно серед маминих речей, які їй віддали в поліції, Ольга виявила оригінали документів, які італієць чомусь не поспішав віддавати Марії Баран після того, як на її прохання зробив з них копії. Спочатку казав, що “треба пошукати”, потім обіцяв віддати, якщо вона знайде його загублений пояс чи до плаща, чи до куртки.

Були й інші дивацтва у його поведінці. Марія помічала, як він був скупий до рідних: собі купував дороге печиво по 5 євро, а сестрі – найдешевше, по 1 євро. “Якось синьйора захотіла тунця, а він запевняв, що риба закінчилася. Вранці мама виявила у відрі для сміття 5 баночок з-під тунця — це він серед ночі встав і з’їв їх. Уявляєте, для сестри пожалів цього тунця!”. А ось мама навчилася синьйоре робити перев’язку, як медсестри, завдяки чому господиня заощаджувала 25 євро”.

Жінка питала подруг Марії, може, мама їм скаржилася на роботодавців? “Вони всі запевняли мене, що вона хвалила і роботу, і синьйору, ніколи про них слова поганого не сказала”. А місцевий священик, у якого замовляли заупокійну месу, навіть назвав загиблу “санта”, тобто “свята”, і обурювався тим, як вчинив старий убивця. Сказав, що він, хоч і зайнятий, але відкладе інші справи, щоб відспівати “невинно вбиту”. І порадив найняти адвоката, аби відстоювати свої права. “Багато різних людей у Торре-Аннунціата висловлювали нам слова співчуття, бо добре знали маму – і наші співвітчизники, і італійці”.

Суд ухвалив рішення на час слідства залишити підозрюваного у вбивстві під вартою. “Повідомляють, що в нього хвороба якась і проблеми з розумом. Він просив, щоб йому дали умовне покарання, щоб він удома відбував термін, а суддя сказав: “Ні, ти будеш у в’язниці”, — каже Ольга. — Подивимося, що буде на інших засіданнях, його сестра сказала, що ніколи не пробачить “цьому цапу” вбивства доглядальниці, адже тепер їй довелося переселитися до будинку для людей похилого віку”.

Після того, як з Марією попрощалися в італійській церкві, автомобіль з її тілом вирушив на малу батьківщину в Україну.

В Італії 81-річний пенсіонер застрелив 67-річну Марію Баран, яка доглядала його та його сестру. Громадянка України давно не сходилася характером з чоловіком, але ось тепер усе закінчилося трагедією.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Вистрілив в українку з особистої зброї
Трагедія сталася 15 грудня в маленькому містечку Торре-Аннунціата (південне передмістя Неаполя). Колишній учитель математики місцевого ліцею, а нині пенсіонер Пеллегріно Рейбальді вистрілив в українку з особистої зареєстрованої зброї. Він зробив це коли жінка мила посуд. Марія померла на місці ще до приїзду поліції та медиків.

Коли правоохоронці виводили колишнього вчителя з дому та сідали в машину, з вікна його квартири долинав істеричний крик жінки: “Я тобі ніколи не пробачу!” Мабуть, це була його літня сестра, яка тепер залишилася без доглядальниці.

Постійно лаявся з жінкою
Знайома Марії розповіла, що в жінки давно були погані стосунки з Пеллегріно. У чоловіка був поганий характер, він часто лаявся з українкою з будь-якої нагоди, іноді навіть бив її.

“Сусіди часто чули сварки в цій квартирі. Вони навіть іноді стукали у двері, щоб утихомирити цього старого і допомогти Марії. Він влаштовував скандали через різні дрібниці. Та й із сусідами частенько скандалив”, – каже ще одна жінка, яка знала доглядальницю.

У поліції італієць заявив, що він був незадоволений, як Марія доглядає його сестру, а також вважав, що вона нібито забирає в нього гроші.

Марія жила в Італії вже багато років, і до цього доглядала й інших літніх людей. У неї залишилися дві дочки, які теж перебралися жити на Апеннінський півострів. Іноді вони приїжджали до сусідніх Помпеїв до церкви, де збиралася українська діаспора.

Усі, хто знав Марію, відгукуються про неї як про хорошу та порядну жінку. Попередні клієнти ніколи на жінку не нарікали, вони були задоволені її роботою.

У Пеллегріно Рейбальді є брат, професор. У місті їх знають досить добре. Кажуть, що 81-річному пенсіонеру не могла догодити жодна доглядальниця, яка працювала до Марії. Чоловік був усіма незадоволений, і регулярно влаштовував скандали, іноді навіть із рукоприкладством. Тому багато робітниць не витримували такого ставлення й покидали цю сім’ю. Часто причиною цього були економічні питання.

Тепер же Пеллегріно затримали, після суду на нього чекає тюремне ув’язнення.