В останні місяці економічна ситуація в Україні погіршується, що змушує бізнес іти в тінь. Підвищення податків та інфляція призводять до скорочення легальних підприємств, що в свою чергу спричиняє падіння надходжень до державного бюджету та зростання безробіття. Невдоволення бізнесу наростає, оскільки не реалізовано обіцяні заходи економічного бронювання, що могли б підтримати підприємства під час війни.

Бізнес не може офіційно бронювати працівників, тому закривається або переходить у тінь, що призводить до неплатежів податків. Це загрожує економічному колапсу та дефолту.

Економічне бронювання: модель Наталухи

Альтернативна модель, яку пропонує команда Дмитра Наталухи, передбачає можливість роботодавців забронювати певний відсоток військовозобов’язаних співробітників, сплачуючи за них додатковий військовий збір у розмірі 20 000 грн на місяць. У цьому випадку рішення про бронювання приймає сам бізнес без участі держави. Ця модель спрямована на підтримку економіки під час війни та дозволяє бізнесу самостійно визначати критичних для його роботи працівників​​.

Модель включає наступні кроки:

1. Оплата збору: Підприємство вводить інформацію про працівників на електронному порталі та надає квитанцію про оплату збору.
2. Перевірка: Податкові органи онлайн підтверджують відсутність заборгованості, і працівник отримує жовтий QR-код, що підтверджує бронювання.
3. Оновлення даних: Заброньований працівник оновлює свої дані в центрах адміністративних послуг, після чого отримує зелений QR-код, що підтверджує бронювання​.

Підтримка петиції про економічне бронювання

Петиція до Президента України наголошує на важливості запровадження економічного бронювання для підтримки економіки в умовах війни. Основні аргументи включають:

• Фінансування ЗСУ: Стабільне фінансування через регулярні внески від бізнесу.
• Зменшення інфляційних ризиків: Допомога в стримуванні зростання цін.
• Підтримка критичних секторів: Збереження кваліфікованих кадрів у важливих галузях.
• Надія для людей: Надання можливості підтримати армію фінансово для тих, хто не може брати участь у бойових діях.
• Прогнозованість для бізнесу: Забезпечення стабільності для планування та розвитку бізнесу​.

Нереалізація економічного бронювання підриває довіру до влади та штовхає бізнес у тінь, що призводить до скорочення податкових надходжень та загрози дефолту. Влада повинна негайно впровадити запропоновані механізми для збереження економіки та підтримки бізнесу. Тільки через ефективну взаємодію між державою і бізнесом можна уникнути економічного колапсу.

Підпишіть петицію про економічне бронювання та поширюйте цю статтю, щоб привернути увагу до цієї важливої теми.

Президенти Китаю та США досягли низки домовленостей
У Сан-Франциско відбулася зустріч президента США Джо Байдена та лідера Китаю Сі Цзіньпіна на полях саміту Азійсько-тихоокеанський економічного співробітництва. Про це повідомляє телеканал СNN.

Так, лідер Китаю Сі Цзіньпін наголосив, що Китай та США не можуть дозволити собі відвертатися один від одного. Він зазначив, що необхідно уникнути перетворення конкуренції на переважний тренд.

“Вважаю, що двосторонні відносини між США та КНР є “найважливішими” у світі”, – наголосив він.

Водночас Сі Цзіньпін визнав, що за останні десятиліття відносини між Китаєм та США “ніколи не були гладкими, але вони продовжують рухатися вперед”.

“Для двох таких великих країн, як Китай та США, відвернутися одна від одної – не варіант… Наша планета досить велика, щоб обидві країни могли досягти успіху”, – зазначив він.

У відповідь Джо Байден висловив честь приймати китайського лідера у США у своїй промові.

“Особисті зустрічі неможливо замінити… Пане президент, ми знаємо один одного вже давно. Ми не завжди погоджувалися, але наші зустрічі завжди були чесними, прямими та корисними”, – додав він.

Так, у ході переговорів лідери США та Китаю домовилися відновити комунікації між країнами, а також створити робочу групу боротьби з наркотиками. Тим часом співпраця зі штучного інтелекту та зміни клімату буде поглиблена.

Також Сі Цзіньпін зазначив, що питання Тайваню є “найважливішим і найчутливішим” для Кіта. Він закликав США утримуватись від підтримки острівної держави.

У ході дискусії також було порушено питання щодо ситуацій в Україні та Секторі Газа. Деталі поки не розкриваються, але відомо, що Байден закликав Сі Цзіньпіна утриматися від військової підтримки Росії.

Трамп прагне вдруге стати президентом США.

Дональд Трамп розповів про свої плани, якщо він повернеться до Білого дому.

Про це пише АР.

Більшу частину президентської кампанії 2024 року домінували численні розслідування щодо колишнього президента Дональда Трампа та нові звинувачення проти нього. Але до дня виборів залишилося менш як рік, і Трамп домінує в боротьбі за номінацію від республіканців і вже виклав широкий набір політичних цілей, якщо він виграє другий термін.

Його ідеї та навіть питання, на яких він найбільше зосереджується, кардинально відрізняються від пропозицій президента Джо Байдена. Якщо плани Трампа будуть реалізовані, вони означатимуть драматичну реформу уряду, мабуть, більш значущу, ніж під час його першого терміну. Його президентство, особливо перші дні, було відзначене хаосом, внутрішніми чварами та хвилею поспіхом написаних указів, які були швидко скасовані судами.

Трамп стверджує, що ще до інавгурації він врегулює війну між Росією та Україною. Це включає, за його словами, припинення «нескінченного потоку американських скарбів в Україну» та звернення до європейських союзників з проханням відшкодувати США витрати на відновлення запасів.

Незрозуміло, чи буде він наполягати на тому, щоб Росія вивела війська з території України, яку вона захопила під час війни.

Трамп заявив, що буде підтримувати Ізраїль у його війні з ХАМАС і підтримувати зусилля Ізраїлю знищити бойовиків. Він каже, що продовжуватиме «фундаментально переглядати» мету та місію НАТО.

Позиція України незмінна – жодних умов щодо територій, незалежності та суверенітету.

Західні партери України не тиснуть на державу щодо проведення переговорів з Росією, і жодного “Мінська-3” під час президентства Володимира Зеленського не буде.

Про це керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розповів в інтерв’ю Наталії Мосейчук у межах авторського проєкту “Мосейчук+”.

Єрмак прокоментував інформацію у ЗМІ про те, офіційні особи США і Європи почали обговорювати з Україною тему мирних переговорів з Росією.

Переговори з Росією
“Треба не забувати – в нас триває війна, тому я вірю в факти. Я жодного разу не чув про жодний тиск і навіть пропозиції щодо якихось переговорів. Наші партнери завжди говорять: коли, як і про що говорити – це рішення України, українського народу і керівництва”, – запевнив керівник ОП.

Він також ствердно відповів на запитання, чи це росіяни підкидають таку інформацію західним ЗМІ:

“Я вважаю, що так. Якщо ви подивитесь на офіційні заяви керівництва Росії, то безумовно, вони про це говорять, вони це не приховують”.

“Але я можу чітко сказати: при цьому президентові жодного “Мінська-3″ не буде”, – наголосив Єрмак.

Територіальні поступки в обмін на вступ до НАТО
Керівник президентського офісу також запевнив, що варіант вступу України до НАТО в обмін на відмову від звільнення окупованих територій військовим шляхом не розглядається. Зауважимо, що таку пропозицію нещодавно висунув ексрадник ОП Олексій Арестович у своїх так званих “передвиборчих обіцянках”.

“По-перше, це не обговорюється в жодному форматі. Позиція незмінна – жодних умов щодо наших територій, до нашої незалежності, до нашого суверенітету. І ми навіть не чуємо цього від жодного з наших партнерів. Це не є предметом для обговорення. Я вважаю, що це дуже систематично підкидується росіянами з різних джерел”, – зазначив Єрмак.

Існує дуже багато факторів, які впливають на процес закінчення війни, підкреслив Андрій Єрмак.

Поки невідомо, коли закінчиться війна в Україні з російськими загарбниками, заявив глава Офісу президента Андрій Єрмак.

За його словами, поки ніхто не знає, коли закінчиться війна. Про це він сказав в інтерв’ю Наталії Мосейчук.

Глава ОП нагадав, що для цього робляться всі необхідні зусилля. Разом з тим існує дуже багато факторів, які впливають на цей процес.

“Але все ж якщо порівнювати з забігом на 100 метрів, то я вважаю, що 70 метрів ми вже пробігли. Але ці останні 30 є найважчими”, – сказав він.

Разом з тим глава президентської адміністрації вважає, що війна закінчиться раптово.

“Я думаю, ніхто не знає, коли закінчиться війна. Вона закінчиться дуже раптово”, – додав Єрмак.

Прогнози закінчення війни в Україні
Раніше Валерій Залужний назвав “рецепт” завершення війни в Україні. Найбільший ризик окопної війни полягає в тому, що вона може затягнутися на роки і виснажити українську державу, вважає головнокомандувач ЗСУ.

Нагадаємо, раніше Роман Світан назвав місяць і сценарій закінчення війни в Україні. Після появи у ЗСУ сучасної авіації ситуація може змінитися, не виключив Роман Світан.

Як повідомлялося раніше, Олександр Хара розповів про варіанти завершення війни в Україні. Експерт вважає, що для України було б добре, якби росіяни зрозуміли, що більше не можуть вести цю війну.

Все щільніше наш інформаційний простір забивається різними “друзями України” з числа “хороших русских” та різних псевдо “російських дисидентів”, деяких ще “з часів срср”.

Один з найпомітніших персонажів – такий собі “американець” Юрій Швець.

Народився 70 років тому у Харкові.

Після закінчення середньої школи у Херсоні пролетів повз дуже популярний за часів срср елітний МГИМО при Міністерстві закордонних справ – відкритий квиток у вільний світ на дипломатичній службі за часів “залізної завіси”.

Після армії вступив в Університет дружби народів ім. Патріса Лумумби – такий собі розсадник “борців за визволення поневолених народів” у державах третього світу, які після проходження відповідної підготовки у москві повинні були організовувати у своїх країнах державні перевороти і переорієнтовувати їх на побудову розвиненого соціалізму, а то й комунізму за радянським зразком. У цій нелегкий роботі тодішніх місцевих “революціонерів” і “повстанців” мали супроводжувати різноманітні “інструктори” та “консультанти” з найбільш перевірених і свідомих громадян срср.

Але перспектива допомагати будувати комунізм в Мозамбіку чи Буркіна-Фасо не дуже подобалась майбутньому влогеру-мільйоннику Швецю, тому він вирішив, як прийнято казати зараз, “скоригувати траєкторію кар’єри” і додав ще два роки навчання у Червонопрапорному інституті кдб срср ім. Ю.Андропова.

Доля відразу заграла зовсім іншими, яскравими красками – замість “роботи” в африканських джунглях чи пустелях Швець став “кореспондентом ТАСС” у вашингтонській резидентурі кдб срср.

Але щастя було недовгим – за декілька років срср пішов у вічність, а життя у росії на початку 90-х років минулого століття було, м’яко кажучи, дуже відмінним від звиклого Швецю вашингтонського, і вже у 1993 році він перебрався до країни-мрії.

Далі звичайному відставному майору кдб срср світило хіба що поторгувати пару років дуже вузьким спектром доступних йому “секретів часів пізньої “контори”, але їх носій виявився практично нікому не цікавим, і він на багато років зник з радарів.

Аж поки на політичному олімпі росії не зійшла зірка путіна, і це подарувало Швецю нову надію.

Він став активно позиціонувати себе як “однокурсника самого путіна”, що нібито мало перетворити Швеця у носія інформації космічної цінності та знавця усіх “кремлівських тайн”.

Так він час від часу потрапляв до преси та Інтернет-ЗМІ, ділячись усілякими історично-розвідницькими інсайдами та “аналітикою”.

У травні 2021 року Швець почав розкручувати себе як зірку Youtube.

“Зірка” відразу виявилась з короною на голові – ось так він позиціонував себе на відео-ресурсі: “Я, бывший офицер элитного отдела внешней разведки КГБ Юрий Швец, открыл этот аналитический канал для борьбы с дезинформацией Кремля и подконтрольными ему СМИ, которые наводнили информационное пространство всего мира. Я знаю, как работают спецслужбы мира, и я знаю, как мыслят люди, которые руководят Кремлем и российскими спецслужбами, потому что мы учились по одинаковым учебникам. На канале вы узнаете о тайных механизмах, которые движут событиями во мире. Вы узнаете, кто такой путин, кто его подельники, как они захватили власть в россии, как они грабили и продолжают грабить страну и отмывать деньги, поскольку отдел, в котором я работал, играл ключевую роль в выводе золота партии из Советского Союза и организации сети по грабежу россии и отмыванию денег (это послужило причиной моего увольнения). Эта сеть работает по сей день. Вы узнаете, что происходит в мире между США, Западом, Китаем и россией”.

Таке “промо” спрацювало – у зірки вже понад 1,3 мільйони підписників, а з початком повномасштабної війни він став ще й великим активним “експертом” по Україні, до якого нерідко звертаються як до авторитета з багаторічним геополітичним досвідом і особистого знавця путіна та його кдб-шного оточення.

Нині Швець з-за океану ледь не у режимі нон-стоп “рятує” Україну від внутрішніх і зовнішніх ворогів, стикаючись з відчайдушною конкуренцією з боку інших інфо-циган з числа “хороших русских” – “професора Солов’я” та “генерала СВР”, які перебувають набагато ближче до місця подій та “джерел інформації”, ніж “майор Швець”.

Так, Ю. Швець позиціонує себе як беззаперечного професіонала, висококласного аналітика, колишнього феноменального співробітника КДБ “однокурсники Путіна”, той хто “вхожий”, той, хто багато знає” та під виглядом закритої інсайдерської інформації подає суб’єктивні враження, уривки спогадів та історій, які цілком можуть бути вигадані від початку до кінця.

Однією з таких розказаних історій Швець вказує на зраду через “невиданных масштабов” розкраданням західної допомоги і, при цьому, одразу пропонує допомогу, а саме знайти одну людину, яка вирішить цю проблему. І цією людиною має стати, увага Ігор Смешко, не менш одіозний та професіональний фахівець, колишній очільник СБУ та інших владних структур в період головування В. Медвечука керівником Адміністрації президента Л. Кучми.

Одним з найбільш одіозних епізодів кар’єри Смешка стала його причетність до отруєння Віктора Ющенка, яке сталося під час вечері на дачі тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, на запрошення самого Смешка. Коли глава СБУ запрошує ненависного владі опозиційного лідера на вечерю, а той наступного ранку виявляється отруєним діоксином і перебуває при смерті, то це таке “совпадєніє” – продовжує стверджувати Смешко. Більше того, сам Смешко неодноразово заявляв у пресі, що не вірить в отруєння Ющенка, якого насправді “не було”.

Крім того, Швець активно роздмухував скандал та стравлював між собою ГУР та ЦРУ навколо скандалу, пов’язаного із вбивством бізнесмена Дениса Кірєєва. Тому, на кого працює “товарищ” Швець, чиї наративи та меседжі проштовхує в українське медійне середовище про тотальну зраду, неспроможність української влади контролювати ситуацію, повальну корупцію, шпигунів в оточенні президента та “складність ситуації” питання досить риторичне.

Очевидно, що ще у далекі 90-ті він був виведений на осідання в США як агент-нелегал. Поступово його легенда-біографія наповнювалась новими фактами, увага американських спецслужб зменшувалась. І тут би впровадити б агента російських спецслужб Швеця в якесь гарне американське міністерство чи відомство… Але інтелектуальний рівень пана Юрія такого не дозволив, тому і сидів він сиднем до початку ери Інтернету та Ютубу. Тут російські спецслужби і згадали про свою “сплячу” агентуру – Юрій Швець став популярним у вузьких колах блогером, а останнім часом зосередив свою увагу виключно на Україні і активно транслює меседжі російської пропаганди, загорнуті у обгортку “м’якої сили”, нібито з метою допомогти українцям, налаштувати їх на правильний шлях.

Проте, чимало наших громадян усвідомили деструктивний характер діяльності Юрія Швеця і його ефективність для російських спецслужб знижується, перегляди падають, вплив на людей тане. Сподіваємось, що цей тренд збережеться і Юрій Швець остаточно звільниться з “органів”…

У Польщі заявили, що Україна має вирішити питання про ексгумацію жертв Волинської трагедії, щоб вступити до ЄС.

Без розв’язання питання ексгумації жертв Волинської трагедії Україна не зможе вступити до ЄС.

Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський в інтерв’ю радіо ZET.

“Я завжди про це говорю і скажу ще раз: на нашу думку, без розв’язання цього питання – і багато українців це вже усвідомлюють – Україна не може мріяти про вступ до ЄС”, – заявив він.

Відповідаючи на запитання, чи дійсно питання ексгумації є умовою підтримки Польщі членства України в ЄС, польський дипломат сказав, що “йдеться не про умови, а про реальність”.

“Я говорю про реальність: якщо ми маємо бути в одному союзі з країною, з якою у нас є значна суперечка, то суперечка має бути вирішена, інакше важко співпрацювати”, – сказав заступник міністра закордонних справ Польщі.

Раніше Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію, де вимагає визнання провини українцями.

Нагадаємо, що 9 липня 2023 року Володимир Зеленський і Анджей Дуда зустрілися у Луцьку, де вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії 1943 року.

Тема Волинської трагедії є однією з найбільш суперечливих в українсько-польських відносинах. Події 1943 року в Польщі окреслюють як “Волинська різанина”, а в Україні – “Волинська трагедія”.

Події на Волині 1943 року у Польщі розглядають окремо від решти подій Другої світової і передвоєнного періоду.

Зокрема, говорячи про визнання провини українцями, у Польщі не згадує про польсько-українську війну 1918-19 років, передвоєнну пацифікацію українців, напади на українські села на Холмщині та Надсянні 1941-1944 років, масову депортацію автохтонного українського населення з тих земель, які потім увійшли до складу Польщі.

Конфлікт між Зеленським та Залужним говорить про розкол в українському керівництві – NYT
Після виходу інтерв’ю Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного в The Economist, в якому він заявив, що війна увійшла в глухий кут, є припущення про розкол в українському керівництві. Таку думку висловили у виданні The New York Times, повідомляється в Telegram-каналі Українська правда.

Зокрема, закордонне видання відреагувало на реакцію заступника глави Офісу президента України Ігоря Жовкви, який заявив, що “українським військовим не варто виносити на публіку те, що відбувається на фронті”.

Зокрема, NYT вважає, що це був яскравий публічний закид, що сигналізує про розрив між військовим та цивільним керівництвом у і без того непростий час для України.

Розрив між генералом та главою держави виникає у той час, коли Україна бореться у військовій та дипломатичній боротьбі.

Її операції, як вказує видання, вздовж лінії зіткнення не дали жодного прогресу, але призвели до величезних втрат з обох боків. Також Україна стикається із посиленням російських атак на сході України.

Водночас у деяких європейських столицях та серед членів Республіканської партії США зріс скептицизм щодо допомоги Україні.

Видання вважає, що ознаки розколу з’явилися у п’ятницю, 3 листопада, коли президент України Володимир Зеленський звільнив одного з перших заступників генерала Валерія Залужного, командувача Сил Спецоперацій, генерала Віктора Хоренка без пояснень.

Тоді Хоренко заявив, що про свою відставку він дізнався зі ЗМІ, а головнокомандувач ЗСУ “мав робити відповідне подання, але він мені відповів, що такого не робив”.

Новий міністр оборони України Рустем Умеров заявив, що звільнення Хоренка сталося через його надання через нібито те, що генерал потрібен на певному напрямку, він продовжить службу в Міністерстві оборони України.

Фінальну крапку у дискусії про можливість проведення виборів в умовах війни міг би поставити Конституційний Суд.

Зміст
Вибори під час війни: що кажуть закони і Конституція
Вибори президента України під час війни: що кажуть експерти
Вибори в умовах воєнного стану: виклики та небезпека
Чи будуть вибори президента 2024 року: що кажуть політики і думка суспільства
Повноваження президента України Володимира Зеленського спливають у травні 2024 року, а проводити вибори під час війни забороняє Конституція. Наразі влада не дала чіткої відповіді, чи відбудуться президентські вибори навесні, але розмірковує над цим варіантом.

Що буде після закінчення терміну президенства Зеленського навесні і чи будуть президентські вибори в Україні під час війни, читайте на ТСН.ua.

Вибори під час війни: що кажуть закони і Конституція
Конституція України передбачає пʼятирічний термін повноважень президента. Водночас у статті 108 Конституції вказано, що президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента.

Такий прецедент вже був в історії української незалежності: коли другий президент Леонід Кучма виконував свої повноваження кілька місяців понад пʼятирічний термін. Це відбулося після фальсифікації результатів президентських виборів 2004 року на користь Віктора Януковича і як наслідок спалахування Помаранчевої революції. Тож Кучма виконував повноваження, поки тривали ці політичні перипетії, і допоки не відбувся повторний другий тур голосування, в якому обраним президентом було оголошено Віктора Ющенка.

Закон України про “Правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. Згідно з виборчим кодексом, ЦВК зобов’язана оголосити початок виборчої кампанії протягом 30 днів після скасування воєнного стану.

Зауважимо, що зміни до законів можна внести навіть під час війни, а от зміни до Конституції під час дії воєнного стану вносити заборонено.

Вибори президента України під час війни: що кажуть експерти
Політолог Володимир Фесенко у коментарі для ТСН.ua оцінив, чи можливо все ж таки провести вибори під час війни. На його думку, ситуацію міг би розв’язати Конституційний Суд.

“Тут два варіанти: або проводити президентські вибори, пристосувавши виборче законодавство і практики до умов війни – це один варіант. Інший варіант – звернутися до Конституційного Суду, який все має розтлумачити. Тому що є закон про воєнний стан, який забороняє всі вибори під час війни; є норма Конституції. Але в Конституції говориться про продовження повноважень Верховної Ради, поки діє воєнний стан. Про президента так не сказано, як і про місцеві органи самоврядування. Деякі конституціоналісти вважають, що логікою, за духом Конституції, та сама норма має діяти і відносно президента. Але офіційно про це може сказати чи навпаки – сформулювати іншу позицію може тільки Конституційний Суд України”, – розповів політолог.

Водночас він наголосив: “Думка про те, що після завершення повноважень президента України наприкінці травня ці повноваження автоматично переходять до спікера Верховної Ради, – абсолютно не відповідає жодному українському закону”.

Фесенко вважає, що рішення про проведення чи непроведення президентських виборів ухвалюватиметься приблизно за місяць – кінець листопада або початок грудня.

“Тому що якщо проводити вибори, то вже у грудні треба починати перші процедури: створення виборчих комісій і так далі. Відповідно поки йде бюджетний процес – треба виділити гроші на вибори”, – пояснив політолог.

За його оцінками, КС наразі не надто завантажений, тож міг би дати прискорену оцінку та відповідь на запитання щодо можливості проведення виборів під час війни.

Вибори в умовах воєнного стану: виклики та небезпека
У контексті проведення виборів під час війни політичний експерт Максим Джигун зауважив у інтерв’ю ТСН.ua, що перед Україною постає багато викликів, і вони дуже серйозні.

“Зокрема, це питання того, як проводити вибори на лінії розмежування, на лінії фронту – де постійно прилітає, де немає жодної безпеки, немає можливості зробити приміщення для проведення виборів, безпечні для людей. Де будуть точно провокації, складність доступу міжнародних спостерігачів і подібні речі”, – навів приклад Джигун.

“Наступний момент – а що робити з територіями, які зараз тимчасово окуповані? Чи у разі проведення або непроведення виборів на окупованих територіях ми тим самим побіжно не визнаємо їхньої анексії і того, що Україна не контролює ці території? Невже це не є ударом узагалі по українській державності?” – звернув увагу експерт.

Ще один виклик, який він назвав, – організація голосування для українців, які виїхали за кордон після повномасштабного вторгнення: “Як їм проголосувати? Через “Дію”? Ну багато є запитань до того, а як можуть бути використані результати голосування з “Дії”, і чи не буде це використано в якусь базу даних з розумінням того, а хто за кого вболіває і хто кого підтримував”.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Окуповані території, війна та біженці: які ризики від виборів в Україні | Максим Джигун

“Питань – багато, над вирішенням яких потрібно працювати роками у звичайному режимі. Але я думаю, що політичний тиск з боку окремих представників республіканської партії, перш за все, може зіграти свою роль. Тому вибори справді можливі, хоч, як на мене, це дуже небезпечний прецедент. Навряд чи зараз – коли у нас демократія не може розквітати через війну і вимушену централізацію влади, вибори призведуть до якогось оновлення демократичного правління, і до того, що не відбудеться застою демократії, про що говорять наші партнери за океаном”, – вважає Джигун.

Чи будуть вибори президента 2024 року: що кажуть політики і думка суспільства
Зауважимо, у серпні під час свого візит у до Києва американський Сенатор від республіканської партії Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні 2024 року повинні відбутися, навіть попри війну. На думку сенатора, це необхідно, аби показати зміни, які відбулися в Україні за останні роки.

“Я хочу, щоб у цій країні відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилась. У минулому це була дуже корумпована країна”, – заявив Грем.

“Я вважаю, що Україні настав час зробити наступний крок у становленні демократії, а саме – провести вибори 2024 року”, – зазначив він.

У жовтні Зеленський прокоментував можливість проведення виборів під час війни. Глава держави сказав, що це можливо лише у разі, якщо “парламенту вдасться вирішитися всі завдання щодо забезпечення доступу до голосування”.

“Важливо організувати вибори так, щоб люди, які повинні голосувати, могли це зробити в безпеці, без нападів. У нас є це завдання, якщо наша країна зможе внести поправки до законів, то вибори відбудуться в Україні”, – заявляв президент.

Зеленський також стверджував – якщо вибори все ж відбудуться під час війни, він балотуватиметься, а якщо вони будуть проведені після, то президент на другий термін не піде.

“Якби війна тривала – так, якби війна закінчилася – ні. Я не можу втекти під час війни”, – сказав президент.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Війна на завершальній стадії?! Зеленський зробив гучну заяву і зізнався, чи піде на вибори!

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що для проведення виборів під час війни необхідно вирішити щонайменше п’ять проблемних питань:

забезпечення прав на голосування і бути обраними до органів влади для військовослужбовців,
організація виборів на тимчасово окупованих територіях,
забезпечення участі в голосуванні українських біженців (нині за кордоном перебувають близько 7 млн громадян),
фінансування виборів,
забезпечення можливості вільного доступу до медіа.
“Ще є низка інших більш дрібніших питань, які стосуються організації виборів, але я думаю, коли ми разом знайдемо відповіді на ці п’ять, Україна ухвалить рішення про проведення виборів”, – сказав Стефанчук.

Він додав, що звернувся до колег з багатьох парламентів світу із прохання поділитися досвідом проведення або непроведення виборів під час війни.

Міжнародний досвід проведення воєнних виборів є різноманітним, повідомляв у Мережі експерт із політичних питань Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

“Великобританія не проводила вибори під час Другої світової війни, а зворотнім прикладом вважають Ізраїль, який проводить всі виборчі процеси в умовах постійних безпекових загроз. У 21-ому столітті в Іраку та Афганістані проводили вибори навіть тоді, коли центральний уряд не контролював частину території країни”, – навів приклади експерт.

Заяву Стефанчука узявся пояснювати заступник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Він сказав, що спікер парламенту на тлі висловлювання про інші країни говорив про готовність України розглянути бачення цих держав.

“Будь-яка країна може сказати свою позицію щодо того, чи треба продовжувати термін перебування у владі людей, які були вибрані до початку війни і каденція яких вже завершилася під час війни. Чи можна в принципі проводити ці вибори з урахуванням оцих позицій – гроші, безпека”, – розповів Подоляк.

Він також зазначив, що держава має зважати на свої відносини з країнами, які надають фінансову та військову підтримку. Водночас заступник голови ОП наголосив, що рішення про проведення виборів “буде прийнято виключно народом України”.

“Це нормально, коли в суспільстві публічно, в тому числі, на внутрішньому ринку… і з партнерами проговорюється, наскільки важливо та чи інша форма легітимності, чи можна буде цю легітимність перенести на певний термін, поки йде війна”, – додав Подоляк.

Чи підтримують українці ідею виборів під час війни
Результати опитування, проведеного у жовтні соціологічною службою Центру Разумкова, свідчать, що більшість українців (64%) негативно ставляться до ідеї проведення виборів до завершення війни. Позитивно до цієї ідеї ставляться 15% опитаних, а ще 20% – не визначилися з позицією.

Негативне ставлення до проведення виборів під час війни респонденти найчастіше обґрунтовували тим, що: в країні немає грошей на вибори (36% опитаних), законодавство не дозволяє проведення виборів у період дії воєнного стану (32%), проблематично гарантувати безпеку учасникам голосування (31%), під час воєнного стану неможливо дотримуватися стандартів демократичності виборів через тимчасове обмеження політичних прав і свобод громадян (29%), неможливо організувати голосування на окупованих територіях (26%), виникнуть проблеми для голосування тимчасово переміщених осіб, українських біженців за кордоном (24%), неможливо організувати голосування військовослужбовців, які перебувають безпосередньо у місцях бойових дій (22,5%).

У вересні 100 українських громадських організацій підписали спільну заяву про те, що виступають проти проведення виборів під час війни.

“Вибори і повномасштабна війна – несумісні. Ця ідея вкрай небезпечна та призведе до втрати легітимності як процесу, так і виборних органів, а з високою імовірністю – і до значної дестабілізації держави в цілому. Ключовими є виклики, пов’язані з вільним формуванням політичної волі в умовах активної фази війни, неможливістю забезпечити повноцінну участь військових і виборців за кордоном, відсутністю політичної конкуренції в умовах звуження прав і свобод під час правового режиму воєнного стану”, – йшлося в заяві громадських активістів.

“Смартмобілізація” дасть змогу громадянам самостійно обирати спеціалізацію, на яку вони хочуть мобілізуватися.

Про це розповів міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, інформує Цензор.НЕТ.

За його словами, пілот проєкту планується до запуску “через місяць-два”.

“Ми будемо запускати пілот на операторів дронів, і ця людина обирає, що вона хоче стати оператором дронів, або взагалі служити в роті ударних дронів.

Це може бути сапер, водій, всі посади будуть. Людина зможе подивитися, що це взагалі за підрозділ, рота, які зобов’язання, які в тебе є ризики, як ти будеш навчатися”, – пояснив міністр.

Федоров уточнив, що якщо громадянин залишить заявку, пройде рекрутерів і тести, навчання, то потрапить у роту ударних дронів і на “ту посаду, на яку сам себе мобілізував”.

“Це дуже важливо для комунікації між державою та українцями про справедливість, про чесність і про дотримання правил”, – наголосив міністр.

Після запуску нововведення можна буде побачити, скільки українців мобілізуватимуться самостійно, як вони проходитимуть відбір, та як вони після цього будуть служити, наскільки будуть мотивовані, додав він.

За словами міністра, це може бути першим пілотом, першим кроком для того, щоб запустити подібну умовну “смартмобілізацію”.

“Дуже важливо, що повинно змінитися все, і ми в пілоті це передбачаємо. Ти не повинен йти в військкомат. Ти проходиш онлайн-тест, ти приходиш в нормальне приміщення до рекрутера, тобі пояснюють ще раз, де ти можеш служити.

Ти після цього, якщо ти підходиш по характеристиках, проходиш навчання, в якому ти не просто з базовими речами знайомишся, а тобі розповідають, що таке ситуаційна обізнаність, фахові експерти з поля бою, які керують дронами, де в тебе відбувається інший рівень навчання, і після цього ти вже потрапляєш на поле бою”, – зазначив Федоров.